Сьогодні 10 жовтня: яке свято та день в історії

10 жовтня рік тому армія РФ завдала першого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, а Харків майже на день залишився без світла. 1889 року народився поет українського Розстріляного відродження Михайло Драй-Хмара. 1911-го почалася Синьхайська революція в Китаї. А 1932-го в Харкові вперше розщепили атомне ядро ​​літію.

Свята та пам’ятні дати 10 жовтня

10 жовтня в Україні – День працівників стандартизації та метрології.

У світі: Всесвітній день бездомних, Всесвітній день каші, Всесвітній день поінформованості про ДТП за участю тварин, Всесвітній день психічного здоров’я, а також Європейський та Всесвітній день боротьби проти смертної кари.

10 жовтня в історії

10 жовтня 1889 року народився український поет Розстріляного відродження Михайло Драй-Хмара.

Він виріс на Черкащині, походив із козацької родини. Завершив історико-філологічний факультет Київського університету. Вивчав слов’янські мови, відвідавши фонди провідних бібліотек і архівів у країнах Східної Європи. Знав 19 мов. Студіював славістику в Петербурзькому університеті. Там він і додав до свого реального прізвища Драй частину “-Хмара”, аби уникнути паралелей із німецьким словом “drei” (три). В Україну повернувся в 1917 році. Був професором, викладав у низці вишів. У 1930-1933 роках працював у Науково-дослідному інституті мовознавства при ВУАН. Саме в цей – революційний та постреволюційний – період розпочав писати та друкувати вірші. Був учасником літературного угрупування неокласиків. Його творчий доробок не такий і великий – за життя вийшла єдина збірка “Проростень”. Він також видав монографію “Леся Українка. Життя й творчість” та здійснив низку перекладів на українську іншомовних поетів – від Пушкіна до Бодлера та Верлена.

Вперше Драй-Хмару заарештували в березні 1933-го, звинувативши в приналежності до контрреволюційної організації. Проте через два місяці відпустили за браком доказів. Але й цього виявилося достатнім, щоб зруйнувати науковцю й поету життя. Професора не брали на роботу в жоден виш, а його вірші не друкували. Промучившися так понад два роки, його знову заарештували 6 вересня 1935-го. Драй-Хмара не зламався на допитах і нікого не оговорив. Його засудили до п’яти років виправних таборів, а згодом додали до них ще 10. Проте й ці 10 він не прожив – помер 19 січня 1939-го в концтаборі ГУЛАГу на Колимі. Офіційна версія причин смерті, яку підтримувала радянська влада, – “ослаблення серцевої діяльності”. Але згодом зі спогадів Михайла Добровольського, який відбував покарання разом із поетом, стало відомо, що Драй-Хмару розстріляли сп’янілі управлінці на Колимі. Причому поет сам підставився під їхні стволи, захищаючи знайомого студента.

10 жовтня 1911 року в Китаї розпочалася Синьхайська революція.

Її наслідком стало повалення монархії та проголошення Китаю республікою. До цих подій призвела криза імператорського правління. 1908 року померла імператриця Ци Сі, а правителем проголосили дворічного хлопчика – її онука. Звісно, ​​за таких умов розгорнулася боротьба за владу серед знаті. Паралельно ті, що “доривалися” до влади, починали лобіювати інтереси своїх “партнерів”. “Спусковим механізмом” для протесту, що переріс у революцію, стала передача прав на будівництво залізниць – замість китайської компанії – британо-франко-німецько-американському консорціуму. Почалися народні виступи в Сичуані. Днем початку революції вважають 10 жовтня, коли на бік народу перейшли солдати гарнізону в Учані.

Повстання швидко підтримав Китайський революційний об’єднаний союз “Тунменхой”, який із 1905 року, перебуваючи за кордоном, очолював Сунь Ятсен. Сам Сунь Ятсен повернувся до Китаю вже після цих подій.

29 грудня 1911-го представники 17 повсталих провінцій у Нанкіні проголосили Китай республікою й обрали Сунь Ятсена її тимчасовим президентом. Проте вже 1912 року Ятсен змушений був передати владу командувачу імператорських військ генералу Юань Шикаю. У відповідь маньчжурська династія вже офіційно зреклася престолу. Проте Шикай швидко замість республіки встановив особисту диктатуру. У відповідь Сунь Ятсен уже в серпні 1912-го створив партію “Гоміньдан” (“Національна партія”), а 1913-го закликав народ до “другої революції”. Вона привела до влади “Гоміньдан”, але за підтримки китайських комуністів, що надалі призвело до розколу в республіці та громадянської війни.

10 жовтня 1932 року в Харківському фізико-технічному інституті (тоді він називався УФТІ) вперше провели ядерну реакцію щодо розщеплення атомного ядра літію. На той час у Харкові працювала дуже “просунута” команда фізиків. Це була молодь – найстаршому з них, Івану Обреїмову, на старті спільної діяльності було 35 років, а більшості – від 24 до 26. Обреїмова і призначили директором УФТІ. Окрім “місцевих” фізиків з усього СРСР, сюди приїжджали працювати австрійці, німці, американці, британці та французи. В УФТІ працював майбутній нобелівський лауреат Лев Ландау, а також бували Нільс Бор та Поль Дірак. На початку 1930-х років за УФТІ закріпилася репутація одного з передових наукових центрів світу. 1932-го саме тут уперше в СРСР розщепили ядро ​​атома. У світі атом вперше розщепили на кілька місяців – в англійській лабораторії. Тоді вчені УФТІ не наголошували на своєму успіху, але місцеві управлінці, як сказали б зараз, “попіарилися” на цьому досягненні. Внаслідок цього розщеплений атом навіть став частиною радянського герба Харкова.

10 жовтня 2022 року російські війська завдали першого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України.

У той день, за інформацією Президента України Володимира Зеленського, росіяни запустили по Україні 84 крилаті ракети (43 з них збили) і 24 “шахеди” (збито 13). Атаку проводили з повітря, моря та землі, використовуючи різні види ракет. Від обстрілів загинули 23 особи, 105 отримали поранення. Загалом у країні пошкодили 28 об’єктів енергетичної інфраструктури.

У Харкові серія вибухів пролунала близько 9.52 10 жовтня. Мер Ігор Терехов підтвердив удар по об’єкту енергетики.

У кількох районах міста зникли світло та вода, зупинився метрополітен та електротранспорт. Світло зникло і в громадах області. Почалися перебої з мобільним інтернетом та зв’язком. Пізніше у ХОВА повідомили, що армія РФ вдарила по регіону дев’ятьма ракетами С-300. До вечора енергозабезпечення у більшості районів міста та області відновили. Також повідомили, що вже 11 жовтня метро та електротранспорт працюватимуть за розкладом.

Церковне свято

10 жовтня за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять мучеників Євлампiя та Євлампiї. Вони жили в IV столітті в Нікомедії. Євлампій виступив проти царя під час гонінь на християн. Його судили та намагалися переконати зректися Христа. Однак Євлампій цього не зробив. Його мучили, але Бог зберіг його тіло здоровим.

Євлампія дізналася про страждання брата та прийшла до нього на суд. Вона проголосила, що теж християнка. Її теж мучили, але безуспішно. Тоді брата з сестрою спробували зварити у казані та спалити у печі. Однак це не завдало їм шкоди. Тоді Євлампію відрубали голову, а сестра його померла від горя.

Народні прикмети

Якщо немає дощу, зима буде пізня.

Гроза віщує теплу, коротку та безсніжну зиму.

Якщо на вулиці мокро, то снігу не буде щонайменше до 4 листопада.

Вдарив мороз — така погода буде наступні 4 тижні.

Що не можна робити 10 жовтня

Не можна ходити в ліс, бо можна заблукати.

Не можна гасити вогнище.

Бажано не носити в цей день прикраси, особливо – дорогоцінні.