Чи є дефіцит продуктів в Україні і чи варто очікувати голоду – думки експертів
Після масованих ударів росіян по складах і логістичних центрах біля Києва в мережі з’явилося чимало фотографій порожніх полиць у супермаркетах. Спочатку столичних, а згодом і харківських, і навіть заходу України.
Громадяни на запевняння влади, що дефіциту продуктів у країні немає, відреагували миттєво – і скупили всю бакалію. В окремих випадках спусковим гачком стало попередження в торгових мережах, що «більше ніж шість штук по одній позиції не відпускають».
У Харкові, який пам’ятає дефіцит продуктів по весні 2022 року, пусті полиці можна знайти далеко не в усіх супермаркетах. Але окремі випадки теж фіксують. «Об’єктив» опитав експертів, чи є реальні підстави хвилюватися і чи варто очікувати голоду.
Великі супермаркети замінять ринки та продуктові крамниці біля дому
Я не відчуваю дефіциту продуктів – днями заходив у колишній супермаркет «Восторг», все є на полицях, каже доктор економічних наук, професор ХНЕУ ім. С. Кузнеця Дмитро Шиян. А підвищений попит на бакалію нагадує йому «гречані» та «соляні паніки» ще довоєнних часів. Тоді окремі громадяни після провокацій у соцмережах купували такий запас одного виду продукту, що його могло вистачити на кілька поколінь.
Але Шиян визнає, що великим мережам супермаркетів, які через удари росіян втратили товари на складах, потрібен час на відновлення.
«Їм треба час, щоб якось перебудувати логістику і покрити збитки, тому що втрачені оборотні кошти компанії. Не кожен бізнес має достатньо грошей, щоб заново закупити продукцію, в усякім разі, на це буде потрібен час. Кредити банків зараз також не просто отримати, тому можуть закупівлі зменшитися», – пояснив МГ «Об’єктив» Дмитро Шиян.
Але великим торговим мережам є альтернативи – так звані супермаркети біля дому та звичайні ринки.
«На початку повномасштабки у 2022 році також були проблеми з логістикою, і дуже цікаво ринок відреагував. Великі логістичні компанії та великі продуктові мережі частково замістили маленькі продуктові магазинчики і місцеві виробники. Я думаю, зараз цей механізм треба застосовувати також, і держава повинна його максимально стимулювати. Або потрібні нові рішення щодо дерегуляції можливості торгівлі продуктами, бо це раніше було на відкритих майданчиках, а не на ринковій території. Щоб люди могли у спальних районах купити продукти у виробника, якщо той має змогу привезти їх до Харкова. Розумію, що є відповідні ризики з безпеки продуктів, але зараз такі часи, що ми вирішуємо декілька проблем. По-перше, це продуктова безпека, люди отримають доступ до продуктів. По-друге, виробники, що зможуть довести власну продукцію, матимуть можливість її продавати. Бо якщо у тебе зараз не забирає велика мережа, то виникає питання, куди збувати продукцію, яку ти виростив на власному подвір’ї чи фермерському господарстві», – розповів МГ «Об’єктив» президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.
Дефіциту і голоду не буде – рік видався врожайним
У дефіцит і голод, що можуть розпочатися внаслідок ударів по складах, не вірить ані Чумак, ані Шиян.
«Експерти оцінюють, що кількість продовольства, яке виробляє Україна в цьому році, може вистачити на 85 мільйонів людей, тоді як населення у нас суттєво менше. У нас дефіциту продуктів як такого не може бути. У нас тільки питання логістичної доставки», – наголошує президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.
Я не думаю, що в Україні може виникнути дефіцит, нас багато виробників, вторить Чумаку Шиян.
«Ті ж крупи – у нас є виробники як великі, так і дрібні, що працюють на рівні якогось села. Тобто, якщо десь і виникне дефіцит, то це буде невеликий дефіцит, це можна поновити. А щодо голоду – ні, це занадто. Я не вірю в це, тому що їжі достатні. Цей рік був вдалий по багатьом позиціям. Картоплі достатньо, кукурудза і соняшник також, начебто, непогані показують результати», – зазначає Шиян.
«Система великих складів центрального зберігання зазнала краху, але її можна перебудувати»
Але щоб усі ці продукти доїхали до харків’ян, треба буде добряче попрацювати над зміною логістики.
«У нас були проблеми з логістикою, зараз вони ще поглибилися, адже були знищені найбільші склади логістичних компаній, що займаються доставкою товарів по всій Україні. Зараз вони вимушені змінювати маршрути, способи доставляння, розподіляти їх. Плюс дуже сильно страждає транспорт, його зараз не можна скупчувати в одному місці. На жаль, страхування воєнних ризиків не поширюється на транспорт і на товарні залишки. Тому все, що є на складах і транспорт – це найбільш вразливі активи для будь-якого бізнесу», – каже Чумак.
Ми бачимо, що система великих складів центрального зберігання, побудована ще до війни, зараз зазнала краху, констатує професор економіки Дмитро Шиян.
«До речі на початку війни була з паливом критична ситуація, тому що побили склади. Це були перші місяці війни, березень-квітень, і паливо неможливо було купити. Але система перебудувалась. І я впевнений, що люди, які у великих компаніях відповідають за логістику, зараз працюють по 24 годин на день, щоб перебудувати схему постачання, щоб знайти, можливо, більш дрібні склади або доставляти прямо в супермаркети, оминаючи великі бази. Тобто, мінімізуючи ризики. Систему, як показав ситуація з паливом 2022 року, можна перебудувати, обминаючи великі бази», – підбив підсумки Дмитро Шиян.
