Сьогодні 5 вересня 2026: яке свято та день в історії

Сьогодні – День міста Суми. 5 вересня 1991 року набула чинності Конвенція про корінні та племінні народи. У 1984-му загинув український поет, письменник та правозахисник Юрій Литвин. У 1964-му британський гурт “The Animals” посів перше місце в американському хіт-параді з піснею “The House of the Rising Sun”. У 1918-му більшовики видали декрет “Про червоний терор”. У 1661-му у Франції лейтенант королівських мушкетерів Людовика XIV д’Артаньян заарештував суперінтенданта (міністра фінансів) Ніколя Фуке. Цей день 1015-го вважають датою, коли за наказом князя Святополка Окаянного вбили його молодшого брата Гліба.

Свята та пам’ятні дати 5 вересня

У першу суботу вересня в Україні відзначають День міста Суми.

5 вересня у світі – Міжнародний день благодійності та Міжнародний день жінок корінних народів.

Перша субота вересня – це Міжнародний день стерв’ятника, Міжнародний день бекону та Всесвітній день бороди.

Також сьогодні: Всесвітній день туристичних журналістів, День Амазонки, Всесвітній день множинної мієломи, Всесвітній день пиріжків “самоса”, День капи для зубів.

5 вересня в історії

5 вересня 1015 року вважають датою, коли за наказом князя Святополка Окаянного вбили його молодшого брата Гліба – сина Володимира Великого. Докладніше.

5 вересня 1661 року у Франції лейтенант королівських мушкетерів Людовика XIV д’Артаньян заарештував суперінтенданта (міністра фінансів) Ніколя Фуке. Докладніше.

5 вересня 1918 року більшовики, які захопили владу в частині розваленої Російської імперії, видали декрет “Про червоний терор”. Докладніше.

5 вересня 1964 року британський гурт “The Animals” посів перше місце в американському хіт-параді з піснею “The House of the Rising Sun”. Докладніше.

5 вересня 1991 року набула чинності Конвенція Міжнародної організації праці №169 про корінні народи та народи, які ведуть племінний спосіб життя в незалежних країнах. Документ ухвалили ще у 1989 році. Він став одним із ключових міжнародних договорів у сфері захисту прав корінних і племінних народів. Конвенція визнає їхнє право зберігати власну культуру, традиції, мову та спосіб життя, а також передбачає захист прав на землю й природні ресурси, освіту, охорону здоров’я та працю без дискримінації. Один із головних принципів конвенції — участь корінних народів у рішеннях, які безпосередньо їх стосуються. Держави мають консультуватися з ними та враховувати їхні інтереси під час ухвалення законів і реалізації проєктів.

Ухвалення Конвенції змінило підхід, який існував у міжнародному праві з 1950-х років. Попередня Конвенція МОП №107, ухвалена у 1957-му, була налаштована на асиміляцію корінних народів. Тобто передбачалося, що їх будуть “інтегрувати в суспільство”. Уявити, як це відбувалося на практиці, можна на прикладі Канади. Там у ХІХ–XX століттях існувала система Indian Residential Schools — мережа шкіл-інтернатів для дітей корінних народів. У 1880-х роках федеральний уряд Канади почав активно розширювати цю систему. Школи переважно працювали під управлінням церков і релігійних організацій, а держава їх фінансувала та адмініструвала. Для “навчання” дітей часто примусово забирали з родин і відправляли до шкіл далеко від дому. А там забороняли розмовляти рідною мовою, змушували “забути” про свою культуру. Є численні свідчення про жорстоке поводження та неналежні умови життя.

“Система була нав’язана корінним народам як частина широкого спектру асиміляційних зусиль, спрямованих на знищення їхньої багатої культури та ідентичності, а також на придушення їхньої історії. Розповіді тих, хто пережив інтернати, дають критичне уявлення про руйнівний досвід, який діти пережили в інтернатах, та про довгостроковий вплив цього досвіду не лише на тих, хто вижив, але й на їхні сім’ї та громади. Протягом усієї історії системи корінні народи боролися проти неї різними способами”, – пише уряд Канади.

За даними уряду, через цю систему пройшли приблизно 150 тисяч дітей корінних народів, інуїтів та метисів. Причому це не історія про події далекого минулого – останній такий інтернат у Канаді закрили лише наприкінці 1990-х. А наслідки примусової “інтеграції” канадське суспільство  відчуває досі. Адже значна кількість дітей, яких вирвали з родин, тепер дорослі люди. Вони пережили травматичний досвід, розрив зв’язків із рідними  та далеко не всі змогли знайти своє місце в житті.

Церковне свято 5 вересня

5 вересня вшановують пам’ять пророка Захарії та праведної Єлисавети – батьків святого Йоана Предтечі. Докладніше.

Народні прикмети

Червоні хмари на світанку – до негоди.

Якщо на горобині вже пожовкло листя, то зима буде ранньою.

Якщо жаб не видно і не чути – буде негода.

Що не можна робити 5 вересня

Не можна давати порожні обіцянки.

Не можна носити брудний або рваний одяг.

Не можна бажати нікому зла або проклинати.