«Фортеця» або «тупик»: три сценарії майбутнього Харкова описали в мерії
У Стратегії розвитку Харкова до 2029 року, ухваленій на сесії міськради 10 вересня, окреслили три можливі сценарії життєдіяльності прифронтового мегаполіса: базовий, оптимістичний та песимістичний.
У документі йдеться, що формували сценарії в умовах екстремальної невизначеності, використавши принцип зворотного планування (backcasting) та концепцію перетворення безпекового ризику на інноваційну перевагу.
Сценарії розвитку міста також узгодили зі сценаріями Стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки. Вони ґрунтуються на загальних макроекономічних припущеннях.
Базовий сценарій: «Адаптивна фортеця»
Саме цей сценарій обрано за основу для планування бюджету та операційних програм міста на 2026–2029 роки. Він передбачає функціонування Харкова в умовах тривалого безпекового напруження, коли інтенсивність обстрілів знижується, проте загроза зберігається, а повномасштабне післявоєнне відновлення ще не розпочалося.
«Безпека та інфраструктура розвиваються за моделлю Security as a Service. Це передбачає створення інтегрованої системи міської безпеки з автономною енергетикою на базі газової когенерації, захищеними комунікаціями та багатофункціональною мережею укриттів», — йдеться в документі.
Власна дохідна база громади залишатиметься звуженою. «Військовий» ПДФО й надалі йтиме до держбюджету, а з 2027 року у Харкова заберуть ще й додаткові 4% податку на доходи фізосіб, тому місто критично залежатиме від зовнішнього фінансування та субвенцій. Часткову компенсацію вилучених 4% може забезпечити субвенція на компенсацію різниці в тарифах на теплопостачання для прифронтових територій, проте до її законодавчого закріплення цей ресурс залишається орієнтовним.
Економіку планують підтримувати за рахунок оборонних технологій: Харків позиціюють як Defense Tech Hub. Чисельність населення за базовим сценарієм стабілізується на рівні 1,35–1,4 мільйона осіб, а трудовий дефіцит долатимуть через перекваліфікацію жінок, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб.
Оптимістичний сценарій: «Глобальний хаб інновацій»
Цей варіант можливий лише за умови кардинального покращення безпекової ситуації — повного завершення активних бойових дій та запровадження механізмів страхування інвестицій від воєнних ризиків (зокрема через MIGA, DFC та ЄБРР).
«За цим сценарієм Харківська міська територіальна громада стає пріоритетним регіоном відновлення, що отримує масштабне міжнародне фінансування. Запуск механізмів страхування інвестицій від воєнних ризиків слугує ключовим тригером, що активізує приватний капітал», — зазначається у Стратегії.
Вільний доступ до інвестицій дозволить реалізувати масштабні проєкти, серед яких — «Науковий квартал» (Science Neighbourhood) на площі 140 га для співпраці освіти, науки та бізнесу.
Завдяки відновленню економіки місто зможе поступово повернути фінансову самостійність, а чисельність населення зросте до 1,4–1,45 мільйона осіб за рахунок повернення понад половини тих, хто виїхав, а також залучення фахівців з інших регіонів.
Песимістичний сценарій: «Геостратегічний тупик»
Найгірший сценарій розглядають на випадок ескалації бойових дій, скорочення міжнародної допомоги та фіскального розриву.
«Обсяг бюджету скорочується до критичного рівня (близько 20 мільярдів гривень), що дає змогу лише підтримувати базове функціонування критичної інфраструктури в режимі аварійного утримання. Місто втрачає можливості для розвитку та модернізації, зосереджуючись виключно на утриманні пошкоджених об’єктів у безаварійному стані та забезпеченні мінімальних соціальних стандартів», — йдеться в документі.
Через хвилю вторинної міграції населення Харкова може скоротитися до 1,–1,05 мільйона осіб. Промислові підприємства зупинятимуться або релокуватимуться, освіта повністю перейде в онлайн-формат, а громадський транспорт курсуватиме лише на окремих захищених маршрутах.
Головними завданнями уповноважених органів за таких умов стануть забезпечення евакуаційної готовності та підтримка автономності лікарень й об’єктів водо- та теплопостачання.
Тригери та моніторинг
У міськраді підкреслюють, що щороку переглядатимуть актуальність сценаріїв за допомогою трьох критичних тригерів:
- Фіскальний тригер: подальше звуження власної дохідної бази громади – зокрема незапровадження компенсації вилучених 4% податку на доходи фізичних осіб, секвестр цільових трансфертів або скорочення обсягів міжнародної допомоги – сигналізуватиме про потребу в ревізії стратегічних пріоритетів громади.
- Безпековий тригер: стійке зниження кількості ракетних ударів по міській інфраструктурі (або відсутність влучань в об’єкти генерації) протягом шести місяців поспіль чи підписання угоди про страхування воєнних ризиків на рівні держави або міжнародних фінансових організацій сигналізуватиме про можливість переходу до оптимістичного сценарію.
- Інституційний тригер: утримання обсягу капітальних видатків громади на рівні не нижче запланованого протягом бюджетного року підтверджуватиме інституційну спроможність реалізовувати базовий сценарій.
“Незалежно від того, який сценарій реалізується, Стратегія ґрунтується на інваріантних пріоритетах: забезпеченні безпеки жителів громади, підтримці критичної інфраструктури, збереженні людського капіталу та створенні передумов для майбутнього розвитку”, – додали у документі.
Нагадаємо, Стратегію розвитку Харкова до 2029 року ухвалили на сесії міської ради 10 вересня.
