• Пт 26.04.2024
  • Харків  +18°С
  • USD 39.67
  • EUR 42.52

Сьогодні 13 березня: яке свято та день в історії

Події   
Сьогодні 13 березня: яке свято та день в історії

13 березня за церковним календарем – пам’ять Василя сповідника. У цей день відкрито Уран, Гітлер здійснив аншлюс Австрії, а в СРСР зробили російську мову обов’язковою для вивчення у школах.

Свята та пам’ятні дати 13 березня

13 березня державні та професійні свята в Україні не відзначають. Також немає значних світових подій.

13 березня в історії

13 березня 1781 року відкрито сьому планету Сонячної системи – Уран.

Планета Уран

Її відкривачем став англійський астроном Вільям Гершель. Прихід Гершеля до астрономії – особлива історія. Адже він був сином бідного музиканта й на початку кар’єри вступив на службу до військового оркестру. Він і пізніше продовжував займатися музикою, граючи на скрипці, клавесині та органі. Але здобути славу та побудувати успішну кар’єру музикантові судилося в іншій сфері. Поступово вивчаючи музичну теорію, Гершель зацікавився математикою. А від математики перейшов до оптики та згодом – астрономії. Гершель не мав грошей, щоб купити собі телескоп, і він сконструював власний. Починаючи з 1773 року, він власноруч робив телескопи – як для своїх потреб, так і на продаж. Відкриття нової планети Уран стало першим відкриттям Гершеля. Він присвятив планету королю Георгу III, назвавши Георгієвою зіркою. Король у відповідь надав колишньому музиканту  чин королівського астронома та кошти для будівництва обсерваторії.

13 березня 1848 року почалося повстання у Відні, що переросло в революцію в Австрійській імперії. Це була одна з низки подій у Європі, відомих під загальною назвою “Весна народів” або “Весна націй” – найбільша в історії Європи хвиля революцій. Головною вимогою всіх революціонерів було розширення можливостей народів у керівництві державами. Щодо австрійських подій, то вони почалися повстанням у Відні в день засідання ландтагу (парламенту землі) Нижньої Австрії. Натовп вимагав провести реформи та відправити у відставку канцлера Меттерніха, який обіймав цю посаду 27 років. Комендант столиці спробував придушити повстання силою та влаштував бійню, що викликало лише більший вибух обурення в народі. Уже наступного дня під тиском натовпу імператор Фердинанд I відправив Меттерніха у відставку. А до 15 березня погодився скликати конституційні збори та ухвалити конституцію. Події у столиці Австрії мали відлуння й на українських землях – Галичині, Буковині та Закарпатській Україні. Тут 1948 року пройшли багатолюдні демонстрації – зокрема, три у Львові. 12 тисяч львів’ян підписали петицію Фердинанду I. 22 березня 1848 року велика маніфестація пройшла також у Чернівцях.

13 березня 1938 року в СРСР вийшла постанова Раднаркому та ЦК №324 “Про обов’язкове вивчення російської мови в школах національних республік та областей”. Нею остаточно закріплено русифікацію шкільної освіти.

Русифікація

Автори документа стверджували, що “викладання російської мови у школах національних республік та областей поставлене незадовільно”. Навіщо в “національних республіках” російська мова, загарбники пояснювали так: щоб спілкуватися з іншими народами СРСР, удосконалювати кадри та “успішно служити” в радянській армії.

13 березня 1938 року завершено аншлюс (приєднання до Німеччини) Австрії. Цього дня Гітлер в’їхав до Відня та оприлюднив підписаний ним закон “Про возз’єднання Австрії з Німецькою імперією”.

Згідно з цим документом, Австрія ставала частиною Третього Рейху як “Східна марка” (Ostmark). Захопленню Австрії передував нетривалий період переговорів між Гітлером та австрійським канцлером Шушнігом. Гітлер вимагав допустити до влади в Австрії нацистів і 12 лютого висунув ультиматум, на який змушений був погодитись президент Австрії Вільгельм Міклас. Однак поки австрійці розмірковували, німецьке військо вже концентрувалося на їхніх кордонах. 15 лютого президент здався, угоду пообіцяли виконати до 18 лютого. Вже 16-го нацистам в Австрії оголосили загальну амністію. Утім, незабаром Шушніг анонсував плебісцит щодо аншлюсу, сподіваючись, що австрійці не підтримають приєднання до Третього Рейху. 11 березня Гітлер направив австрійському канцлеру ультиматум, вимагаючи передати владу нацистам під загрозою вторгнення. А потім, не чекаючи на відповідь, увів війська. Уже 10 квітня відбувся “референдум”, під час якого 99,73% австрійців під ретельним контролем нацистів “підтримали” приєднання до Третього Рейху. За сумною традицією, Великобританія та Франція “проспали” й це порушення Версальського миру – так само як до цього 1936-го адекватно не відреагували на порушення армією Німеччини Рейнської демілітаризованої зони.

13 березня 1961 року в Києві сталася “Куренівська трагедія” – техногенна катастрофа, яка забрала, за різними даними, до 1500 життів.

Руйнування на Куренівці

Причиною трагедії стала недбалість при поводженні з відходами виробництва Петрівських цегельних заводів. З початку 1950-х рідку суміш (пульпу) непридатних для виробництва земляних порід і води скидали в Бабин яр. За 10 років тут зібралося понад 4 мільйони кубометрів такої рідкої суміші. Намив проходив на висоті 40-60 метрів над рівнем житлового району Києва – Куренівки. А тримати ці тонни відходів мала земляна дамба, яку збудували замість передбаченої проєктом бетонної. Продовжуватися вічно це не могло, і 11-12 березня 1961 крізь дамбу полилися струмки води. Але жодних заходів влада не вжила – ні для зміцнення “конструкції”, ні для евакуації людей. О 6:45 13 березня дамба почала руйнуватися, згодом її повністю прорвало, й на Куренівку виплеснулася справжня “цунамі” з пульпи. Початкова висота валу складала близько 14 метрів, а швидкість руху – 5 метрів за секунду. Потік ламав будинки, перевертав автомобілі та громадський транспорт. У результаті, за різними оцінками, загинуло близько 1500 людей.

Церковне свято 13 березня

13 березня християни вшановують пам’ять преподобного Василя сповідника. Він був ченцем і постраждав у царювання іконоборця Лева Ісавра у VIII столітті. Коли почалося гоніння на шанувальників ікон, Василя разом із його сподвижником преподобним Прокопом піддали багатьом тортурам і кинули до в’язниці. Там мученики перебували аж до смерті імператора. А після визволення продовжили чернечий подвиг. Преподобний Василь помер мирно у 750 році.

Народні прикмети

Якщо снігу вже нема – скоро потеплішає.

Якщо йтиме дощ, влітку буде хороша погода.

Похмурий день – до нічних заморозків.

Сонячний день – до родючого року.

Що не можна робити 13 березня

Не можна будувати плани та загадувати бажання – нічого не збудеться.

Краще не робити дорогих покупок.

Автор: Оксана Горун
Популярно

Ви читали новину: «Сьогодні 13 березня: яке свято та день в історії»; з категорії Події на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті;
  • • Дата публікації матеріалу: 13 Березня 2023 в 06:00;
  • Кореспондент Оксана Горун у цій статті розкриває тему новин про те, що "13 березня за церковним календарем – пам’ять Василя сповідника. У цей день відкрито Уран, Гітлер здійснив аншлюс Австрії, а в СРСР зробили російську мову обов’язковою для вивчення у школах".