• Чт 25.07.2024
  • Харків  +18°С
  • USD 41.23
  • EUR 44.77

Сьогодні 22 квітня: яке свято та день в історії

Події   
Сьогодні 22 квітня: яке свято та день в історії

22 квітня 1370 року заклали перший камінь Бастилії. У 1500-му експедиція Кабрала досягла берегів Бразилії. У 1915-му Німеччина здійснила першу масову газову атаку хлором на бельгійське місто Іпр, а в 1918-му війська УНР звільнили Крим від більшовиків.

Свята та пам’ятні дати 22 квітня

22 квітня в Україні – День працівника Державної кримінально-виконавчої служби.

Під егідою ООН відбувається Міжнародний день Матері-Землі.

22 квітня в історії

22 квітня 1370 року заклали перший камінь найвідомішої французької фортеці, а надалі – “VIP-в’язниці” Бастилії. Побудувати укріплення наказав король Карл V. З самого початку будували фортифікаційну вежу для захисту передмістя Парижа Сент-Антуан. Надалі вежу добудували та перетворили на фортецю. Її будівництво завершили 1582 року.

Бастилія - ​​малюнок
Фото: en.wikipedia

Нарешті отримали будівлю із вісьмома вежами висотою понад 30 метрів. Бастилію оточував рів завширшки 25 і завглибшки 8 метрів. Стіна фортеці мала лише одні ворота. Під час народних заворушень фортеця ставала надійним притулком для королів та їхніх родин. Однак поступово захисні функції Бастилії були витіснені каральними.

Насправді першим в’язнем фортеці став її архітектор – Гуго Обріо. Його ув’язнили на чотири роки за доносом про зв’язок з єврейкою, що на той час було абсолютно неможливо для католика. Наступним в’язнем Бастилії став ворог Людовіка XI – єпископ Верденський Гільйом де Горакур. Його тримали у залізній клітці, в якій можна було лише сидіти, протягом 15 років. Надалі кількість політичних в’язнів лише зростала. Один із найзагадковіших – “Залізна маска”. Це таємничий в’язень часів Людовіка XIV із номером 64489001, особистість якого так і не встановили. Популярна версія, яку підтримував філософ Вольтер і розвинув письменник Олександр Дюма, полягає в тому, що під маскою приховували рідного брата короля.

Протягом XVIII століття в’язнями Бастилії побували майже всі знаменитості та найкращі уми того часу. Однак зовсім не бажанням звільнити мислителів керувався натовп повсталих жителів Парижа, який захопив Бастилію на початку Великої французької революції. Повстанців набагато більше цікавив арсенал фортеці. Крім того, звільняти з неї особливо вже не було кого. На момент захоплення Бастилії питання її ліквідації та зносу вже обговорювалося на державному рівні. У день взяття Бастилії 14 липня 1789 року у фортеці перебували всього сім в’язнів — четверо фальшивомонетників, двоє психічно хворих та один убивця. Захопивши Бастилію, бунтівники одразу прийняли рішення знести її та приступили до робіт. Вони продовжувалися до 16 травня 1791 року. Більшість кам’яних блоків пустили на будівництво мосту Конкорд. Крім того, з битого каменю фортеці робили мініатюрні зображення Бастилії та продавали як сувеніри.

Сувенір із уламку Бастилії зберігається у музеї
Сувенірна “Бастилія” з уламка каменю фортеці. Фото: Pierre-Yves Beaudouin

22 квітня 1500 року перші європейці досягли берегів Бразилії. Це була експедиція на чолі із 32-річним португальцем Педру Алварішем Кабралом. Він оголосив відкриті землі власністю Португалії. Насправді, Кабрал (традиційно для епохи великих відкриттів) плив до Індії. Король Потугалії відправив експедицію з 13 кораблів маршрутом Васко да Гами. Відхилившись від маршруту, моряки відкрили нові землі. Кабрал відправив до Лісабона одного з капітанів повідомити короля про розширення його володінь. Сам же продовжив виконувати завдання та рухатися до Індії – і успішно досяг її берегів.

22 квітня 1915 року німецька армія під час Першої світової війни здійснила масовану газову атаку на бельгійське місто Іпр.

Газова атака під час Першої світової війни
Фото: wikipedia.org

Як отруйну речовину використовували хлор. Хімічна зброя, безумовно, була в ходу й до Першої світової війни. Отруйні речовини на війні відомі ще з часів до нашої ери. Пізніше газові бомби застосовували монгольські війська, а за часів Тридцятирічної та Кримської воєн у ході були так звані “смердючі гранати”. Однак усі ці речовини не мали такої смертельної масової дії, як хімічна зброя ХХ століття. Із розвитком хімії отруйні речовини ставали все страшнішими, і з’явилися міжнародні договори про обмеження або взагалі заборону їх використання. Проте всі ці домовленості було порушено під час Першої світової війни, яку неофіційно називають “війною хіміків”. У хід під час світової війни пішли хлор, синильна кислота, хлороціан, фосген, іприт та інші смертельні речовини.

Першою, за свідченням істориків, до хімічної зброї вдалася Франція. Проте застосувала французька армія лише сльозогінний газ. Німеччина ж перейшла до справді смертельної зброї. Головним її розробником став хімік Фріц Габер. Саме йому наприкінці 1914 року спало на думку використовувати хлор, пускаючи отруйні пари за вітром на ворожі позиції. Після того, як Габер довів німецькому командуванню перспективність цієї ідеї, було створено Піонерський полк – спеціально для хімічних атак. Він складався з військових із відповідним захисним спорядженням та вчених. Першим об’єктом для атаки обрали позиції ворога біля бельгійського міста Іпр. Габер та його воїни розмістили біля міста понад 5000 балонів зі стисненим хлором. Для його використання чекали попутного вітру. І дочекалися 22 квітня 1915 року. Цього дня німці відкрили вентилі на всіх балонах та випустили у бік міста 168 тонн хлору. На позиції французько-алжирських та канадських військ під Іпром рухалася жовто-зелена стіна диму заввишки до 15 метрів. За різними даними, газом отруїлися від 3 до 15 тисяч людей.

22 квітня 1918 року армія УНР звільнила Крим від більшовиків. Операцією командував полковник Петро Болбочан.

Петр Болбочан полковник УНР
Фото:istpravda.com.ua

Метою українського війська було не лише вигнати радянських загарбників, а й зайти до Криму раніше, ніж австро-німецькі війська. Хоча німців за результатами Берестейського миру й вважали союзниками, проте межа між визволенням українських земель та окупацією була дуже тонкою. Тому метою було взяти під контроль Крим та Чорноморський флот раніше за союзників. 18 квітня армія УНР взяла Мелітополь, а 21 квітня – Новоолексіївку. Вночі українські війська захопили переправи через Сиваш. Піхота захопила окопи більшовиків, і їхня армія в паніці відступила. До вечора 22 квітня Кримська група на чолі з Болбочаном розбила більшовицький заслін під Джанкоємі і зайшла до міста, яке вже було зайнято німцями. 24 квітня українські загони зайняли Сімферополь, а наступного дня – Бахчисарай. 29 квітня Чорноморський флот у Севастополі підняв український прапор та оголосив про підпорядкування уряду а Києві. Утім, союзники з таким перебігом подій не погодилися. Болбочану оголосили ультиматум із вимогою залишити Крим. Після важких переговорів Кримська група армії УНР залишила півострів зі зброєю, прапорами та значною частиною захопленого у більшовиків військового майна. Попри це завдяки успіху Болбочана гетьман Павло Скоропадський зміг заявити про приєднання Криму до України на правах автономії. Також під командуванням української влади залишився Чорноморський флот. Ці досягнення було втрачено наприкінці 1918-го – з падінням влади гетьмана.

22 квітня 1970 року в США вперше у світі відсвяткували День Землі. Ініціатором акції став американський політик та активіст сенатор Гейлорд Нельсон.

Він закликав студентів взяти участь у вирішенні проблем світової екології та привернути увагу до виснаження ресурсів Землі. Для цього 22 квітня провели мітинг. З цього моменту День Землі став щорічним – спочатку в Штатах, а згодом набув популярності у всьому світі.

22 квітня 1998 року в Києві вбили ексглаву НБУ та нардепа двох перших скликань ВР Вадима Гетьмана.

Вадим Гетьман та Віктор Ющенко у 1990-ті
Вадим Гетьман та Віктор Ющенко у НБУ

Він був одним із засновників фінансової та банківської системи незалежної України. З 1987 року Гетьман очолював Агропромисловий банк УРСР, який надалі став банком “Україна”. Там розпочав роботу з майбутнім прем’єром та президентом України Віктором Ющенком. Ющенко неодноразово називав Гетьмана своїм учителем і за часів свого президентства присвоїв тому звання Героя України (посмертно). Гетьмана розстріляли в ліфті будинку, де він жив. Загалом у політика випустили шість куль. Підозрюваного у вбивстві затримали лише 2002 року. Це 29-річний Сергій Кулєв, член донбаської “банди Кушніра”. Його засудили до довічного ув’язнення. Однак замовників убивства так і не назвали. Версій причин вбивства Гетьмана – безліч. Серед них – і фінансові, пов’язані з долею банку “Україна”, і політичні – від боротьби на виборах до Верховної Ради в Черкаській області до підтримки висування Ющенка на президентських виборах ще 1999 року проти Кучми. Одна з найпоширеніших версій – замовлення вбивства експрем’єром Павлом Лазаренком через політичну конкуренцію. Утім, жодна з цих версій не доведена.

22 квітня 2004 року в КНДР сталася масштабна залізнична катастрофа. На станції Йончон зіткнулися потяги, що перевозили скраплений газ та нафту. У результаті стався потужний вибух, який зруйнував до 30 будівель (як промислових, так і житлових). Радіус руйнувань становив до двох кілометрів. Офіційно Північна Корея заявила про 150 загиблих (Міжнародний Червоний Хрест назвав цифру 161) та 1300 поранених. Без житла залишилося кілька тисяч сімей, а збитки від вибуху оцінили у 400 мільйонів євро. Про масштаб катастрофи можна судити, хоча б виходячи з того, що закрита КНДР змушена була звернутися за допомогою до ООН і навіть прийняла допомогу від споконвічних ворогів – Південної Кореї та Японії.

Церковне свято 22 квітня

22 квітня християни вшановують пам’ять мученика Євпсихiя. Він був сином знатних батьків, які прийняли християнство. За царювання Юліана Відступника Євпсихій вступив у християнський шлюб.Коли йшлося шлюбне торжество Євпсихія, язичники влаштували жертвопринесення богині Фортуні в місцевому храмі. Євпсихій зібрав народ і зруйнував язичницький храм. Знаючи, що цей храм особливо шанував імператор Юліан, Євпсихій розумів, що кара неминуча. Тож він роздав все майно жебракам і приготувався до мученицького подвигу. Але Юліан вирішив покарати не лише Євпсихія, а все населення міста Кесарія, а саме місто позбавити цієї назви (що в перекладі означає «Царське»). За наказом імператора багатьох жителів стратили, християнське духовенство відправили на службу до війська, місто перетворили на селище, а людей обклали даниною. Юліан наказав жителям самим відбудувати храм, а Євпсихія будь-яким чином змусити принести жертву ідолам. Євпсихія багато днів катували та не досягши того, щоб він зрікся християнства, стратили. Саме місто Юліан пообіцяв розорити після походу на персів. Проте в цьому поході загинув, убитий святим великомучеником Меркурієм. Після смерті імператора християни Кесарії звели церкву над труною святого Євпсихія.

Народні прикмети

Якщо погода протягом дня часто змінюється, то літо буде сухе.

Якщо кульбаби зацвіли, то холодів більше не буде.

Півні рано почали співати – до дощової і вітряної погоди.

Що не можна робити 22 квітня

Не можна забруднювати джерела будь-яким чином – чи то сміттям, чи миттям брудних речей у джерельній воді.

У цей день не можна обрізати дерева.

Автор: Оксана Горун
Популярно

Ви читали новину: «Сьогодні 22 квітня: яке свято та день в історії»; з категорії Події на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті;
  • • Дата публікації матеріалу: 22 Квітня 2023 в 06:00;
  • Кореспондент Оксана Горун у цій статті розкриває тему новин про те, що "22 квітня 1370 року заклали перший камінь Бастилії. У 1500-му експедиція Кабрала досягла берегів Бразилії. У 1915-му Німеччина здійснила першу масову газову атаку хлором на бельгійське місто Іпр, а в 1918-му війська УНР звільнили Крим від більшовиків".