Сьогодні 12 квітня: яке свято та день в історії

12 квітня в Україні – День працівників ракетно-космічної галузі та День пластуна. У 1204-му цього дня учасники Четвертого хрестового походу увірвалися до Константинополя. У 1709-му шведські війська підійшли до стін Полтави. У 1861-му почалася Громадянська війна в США. У 1945-му помер президент США Франклін Рузвельт. У 1961-му в космос полетіла перша людина – Юрій Гагарін. У 1981-му США запустили перший шатл “Колумбія”. У 2014-му російські бойовики захопили Слов’янськ. А у 2022-му заарештували Медведчука.

Свята та пам’ятні дати 12 квітня

12 квітня в Україні відзначають День працівників ракетно-космічної галузі та День скаута (або День пластуна – на честь річниці заснування “Пласта”).

Світ: Міжнародний день польоту людини в космос, Всесвітній день дій у галузі військових витрат, Всесвітній день хом’яків.

12 квітня в історії

12 квітня 1204 року учасники Четвертого хрестового походу увірвалися до Константинополя та кілька днів знищували й грабували столицю християнської Візантійської імперії. Це призвело в короткостроковій перспективі до створення Латинської імперії, а в довгостроковій – до краху найбільшої християнської держави на сході та захопленню її територій турками.

Четвертий хрестовий похід, за задумом, мав стати експедицією проти турків для звільнення Єгипту. Але в процесі хрестоносці спочатку “влізли в борги”, а згодом стали просто найманцями, щоб позбутися цих боргів. У цій ситуації учасники походу опинилися внаслідок переговорів із дожем Венеції Енріко Дандоло. Він погодився переправити хрестоносців через Середземне море за 85 тисяч марок сріблом. Усю необхідну суму військо не зібрало, тож Дандоло запропонував “попрацювати на нього” – знищити конкурента в торгівлі, місто Задар. Хоча там жили християни, й подібна акція однозначно не могла відповідати місії хрестового походу, його керівники погодилися на умови. У 1202 році лицарі захопили та пограбували Задар.

За це Папа Римський відлучив і учасників походу, і Венецію від церкви. Однак згодом пом’якшав, оскільки все ж таки бажав, щоб похід досяг своєї вихідної мети. Тож відлученими залишив лише венеціанців.

Проте пограбуванням Задара хрестоносці не обмежилися. Вони продовжили “працювати за найняттям”. Цього разу через того ж Дандоло на керівників походу вийшов племінник імператора Візантії Олексія III – Олексій Ангел. Він захотів відібрати у дядька престол, щоб помститися за свого батька, попереднього імператора Ісаака II Ангела (якого Олексій III засліпив і кинув у в’язницю). За участь у перевороті хрестоносцям пообіцяли 200 тисяч марок сріблом. Цього вистачало, щоб покрити усі їхні борги. Крім того, Олексій пообіцяв хрестоносцям, запанувавши у Візантії, дати їм 10 тисяч воїнів для походу до Єрусалиму через Єгипет. У результаті у 1203 році учасники Четвертого хрестового походу розпочали першу облогу Константинополя. Завоювати місто цього разу вони не змогли, але в Олексія III “здали нерви” – він втік, прихопивши з собою улюблену дочку та сумку, повну дорогоцінних каменів. Сановники імператора звільнили з в’язниці Ісаака II Ангела та відновили його на престолі. Він передав владу синові Олексію IV.

На цьому все могло б скінчитися. Але новий імператор Візантії ще мав виконати обіцянки, які щедро роздавав хрестоносцям, щоб заручитися їхньою підтримкою. І ось тут у нього виникли проблеми. Спочатку новому правителю довелося спустошити скарбницю та підняти податки, щоб сплатити борги. Паралельно він спробував перевести духовенство Візантії на латинський обряд і підпорядкувати Риму. Звичайно, і в питанні податків, і в спробі церковної реформи імператор зіткнувся з опором. У результаті до 1204 року він опинився між двох вогнів: з одного боку на нього давило незадоволене населення імперії, з іншого – озброєні хрестоносці. Крім того, між європейськими лицарями та візантійцями почалися сутички. Результатом цих подій стало народне повстання на чолі з родичем імператорської родини Ангелів Олексієм Дукою (на прізвисько Мурзуфл). Той спочатку погодився бути перемовником між імператором та його гвардією (метою було впустити хрестоносців до Константинополя, щоб придушити народний опір). Однак Мурзуфл зрадив свого родича – він повідомив гвардії про його задуми та очолив заколот. У результаті Олексія IV задушили, його батька Ісаака також згодом убили. На престол зійшов Олексій V Дука. Він вирішив, що нічого не винен хрестоносцям і запропонував їм “піти з миром”. Звісно, ​​на це військо не погодилося. Саме так почалася друга облога Константинополя – набагато успішніша для тих, хто брав у ній участь, ніж перша. Уже 12 квітня учасники Четвертого хрестового походу, атакувавши з кораблів, змогли пробити пролом у стінах міста.

Олексій V утік на рибальському човні. Протягом кількох днів штурму візантійці навіть встигли обрати нового імператора, але й він утік. А хрестоносці увірвалися до столиці Візантії та протягом тижня грабували її. Причому руйнували, зокрема, і православні святині, включаючи храм Святої Софії. Вівтарі церков трощили, щоб здобути золото та мармур. Один із найцінніших творів мистецтва, який знищили у ці дні “святі загарбники”, – це була велика бронзова статуя Геракла часів Олександра Македонського. Її просто перетопили на бронзу та продали. Під час цих подій, за оцінками істориків, хрестоносці вбили близько 2000 людей. Після захоплення Константинополя тут проголосили Латинську імперію. Імператором коронували одного з лідерів Четвертого хрестового походу (хоч і не головного його керівника) Балдуїна Фландрського. Він став імператором Балдуїном I Константинопольським. На імперію після цих подій чекали темні часи роздробленості та воєн. Вони так послабили країну, що зрештою турки без особливих зусиль захопили Константинополь у 1453 році.

“Пограбування Константинополя є головним поворотним моментом у середньовічній історії. Рішення хрестоносців напасти на найбільше християнське місто світу було безпрецедентним і одразу викликало суперечки. Повідомлення про грабунок і жорстокість хрестоносців викликали скандал і жах у православному світі; стосунки між Католицькою та Православною церквами катастрофічно погіршилися на століття після цих подій, і остаточно не виправлені досі”, – пишуть про наслідки тих подій автори англомовної “Вікіпедії”.

12 квітня 1709 року шведські війська короля Карла XII підійшли до стін Полтави. Детальніше.

12 квітня 1861 року відбулося бомбардування форту Самптер, яке стало початком Громадянської війни в США. Детальніше.

12 квітня 1881 року народився генерал-хорунжий армії УНР і один з керівників ОУН Микола Капустянський. Детальніше.

12 квітня 1912 року у Львові, в гуртку, що був започаткований доктором Олександром Тисовським, вперше склали присягу українські пластуни. Цей день – офіційний день народження “Пласту”.

12 квітня 1945 року помер президент США Франклін Рузвельт.

12 квітня 1961 року радянський льотчик Юрій Гагарін став першою людиною у світі, яка здійснила політ у космос. Детальніше.

12 квітня 1981 року з космодрому на мисі Канаверал у США запустили перший у світі пілотований повітряно-космічний апарат багаторазового використання – шатл “Колумбія”. Детальніше.

12 квітня 2014 року російські та проросійські бойовики захопили місто Слов’янськ Донецької області. Детальніше.

12 квітня 2022 року президент України Володимир Зеленський повідомив про затримання олігарха-втікача та політика, кума Путіна Віктора Медведчука. Детальніше.

Церковне свято 12 квітня

12 квітня вшановують пам’ять преподобного Василія, сповідника, єпископа Парійського. Він жив у VIII столітті. Був єпископом міста Парії. Рішуче виступив проти іконоборчої єресі та відмовився підписати постанову про знищення ікон. За свою позицію в цьому питанні зазнав гоніння, голод і злидні. Проте до кінця життя залишався вірним своїм переконанням.

Народні прикмети

Якщо 12 квітня йде дощ, то літо буде грибним.

Грім 12 квітня – до погіршення погоди та затяжних дощів.

Якщо вже з’явилися бджоли, літо буде раннім і спекотним.

Якщо зацвіла вишня, то настав час сіяти буряк і кукурудзу.

Що не можна робити 12 квітня

Не можна займатися важкою працею та підіймати важкі предмети.

День невдалий для подорожей.