Сьогодні 4 жовтня: яке свято та день в історії

4 жовтня 2022 року Сили оборони України звільнивши села Богуславка та Борівська Андріївка на Харківщині. У 1957-му запустили на орбіту перший у світі штучний супутник Землі.  У 1937-му вийшла стаття в радянській газеті “Правда”, яка вимагала наблизити українську мову до російської. У 1890-му створили першу українську політичну партію. У 1830-му Бельгія проголосила незалежність. У 1675-му нідерландський фізик Християн Гюйгенс запатентував кишеньковий годинник. У  1582-му 4 жовтня для низки країн Європи стало останнім днем ​​”за юліанським календарем” – наступного дня настало 15 жовтня.

Свята та пам’ятні дати 4 жовтня

4 жовтня в Україні – День ветеринарної служби в системі Міністерства Внутрішніх Справ України, день міст Запоріжжя та Чернівці (відзначають у першу суботу жовтня).

У світі – Всесвітній день тварин, Всесвітній день стомованих хворих (його проводять кожні три роки у першу суботу жовтня, цього року відбуватиметься під гаслом «Невидимі інвалідності: видима підтримка – глобальна єдність людей зі стомою»).

У першу суботу жовтня відзначають: Міжнародний день розносника газет, Всесвітній день виготовлення листівок, Міжнародний день економних розваг, Міжнародний день фетру та День цифрового скрапбукінгу.

Також сьогодні: Всесвітній день пішої ходьби (перші вихідні жовтня), День покращень в офісі, розпочинається Всесвітній тиждень космосу.

4 жовтня в історії

4 жовтня 1582 року стало останнім днем ​​”за юліанським календарем” у європейських країнах, що виконали буллу Папи Римського Григорія XIII. Наступного дня в цих країнах настало одразу 15 жовтня. Докладніше.

4 жовтня 1675 року вчений і винахідник Християн Гюйгенс запатентував кишеньковий годинник. Докладніше.

4 жовтня 1830 року Бельгія проголосила незалежність від Сполученого королівства Нідерландів. Докладніше.

4 жовтня 1890 року створили першу політичну партію України – Русько-українську радикальну партію. Докладніше.

4 жовтня 1937 року вийшла стаття у радянській газеті “Правда”, яка вимагала наблизити українську мову до російської. Це було продовженням боротьби проти української мови, яка почалася з “перероблення” Харківського правопису (“скрипниківки”). Правопис розробляли у 1920-х роках – у момент українського відродження, яке згодом стало розстріляним. Участь у роботі комісії, яка створювала “скрипниківку”, брали, зокрема, письменники Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Михайло Яловий та інші. Харківський правопис містив норми, які повернули в українську мову вже за часів незалежності. Зокрема, літеру “Ґ, ґ”, передачу грецького звуку “θ(th)” через український “т” (“етер”, “маратон”, “катедра” тощо), передачу англійської “w” українським “в”, а не “у” (наприклад, Вайт, а не Уайт) та інші. Уже в 1933-му “скрипниківку” визнали “націоналістичною”, і правописна комісія на чолі із заступником наркома освіти УРСР Андрієм Хвилею переробила правопис – якраз у напрямку зближення української мови з російською.

Більшість мовознавців, які упорядковували Харківський правопис, згодом репресували. Однак на цьому радянська влада не зупинилася. Маховик репресій розганявся, і в 1936-му заарештували вже й Хвилю, який переробляв правопис у 1933-му. І це при тому, що він брав активну участь у всіх антиукраїнських акціях радянської влади – від репресій діячів культури та мистецтва до організації Голодомору. У 1938-му цього діяча свої ж визнали одним з організаторів “антирадянської націонал-фашистської диверсійно-терористичної організації в Україні” і, звичайно ж, розстріляли. Відповідно й результати роботи Хвилі росіянам знову здалися “надто націоналістичними”. Конкретно стаття “Правди” розносила вщент “Російсько-український словник”, виданий у 1937 році Академією наук УРСР.

Саме про це писала “Правда” у своїй програмній статті: “Украинские националисты приложили немало стараний к тому, чтобы оторвать украинскую культуру от братской русской культуры и ориентировать украинский народ нa капиталистический Запад, на фашистскую Германию. Пользуясь покровительством троцкистских шпионов, пробравшихся в центральные организации Украины, националисты прочно закрепились на культурном фронте и систематически проводили свою гнусную, тлетворную работу. Враг народа Хвыля все свои усилия направил к тому, чтобы бороться с так называемыми “русизмами”, под которыми часто подразумевались вполне законные и необходимые украинские слова… Четыре года “очищался” таким образом украинский язык”.

Автори цього тексту розбирали словник буквально “під мікроскопом”. А суть претензій полягала в тому, що в українців занадто багато “власних” слів, а треба користуватися російськими.

Після виходу цієї статті політбюро ЦК КП(б)У видало ухвалу, де заявило про “протягування в українську мову польських та інших іноземних слів” і доручило “виправити помилки” у словнику, тобто замінити в ньому українські слова російськими.

4 жовтня 1957 року в космос запустили перший у світі штучний супутник Землі – “Супутник-1”. Докладніше.

4 жовтня 2022 року ЗСУ продовжили звільняти Харківщину від окупантів. Цього дня Борівська селищна рада повідомила про звільнення ще двох сіл громади – Богуславки та Борівської Андріївки.

Церковне свято 4 жовтня

4 жовтня за новим церковним календарем православні в Україні вшановують священномученика Єрофея, єпископа Афiнського. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо день теплий, але дме вітер – зима буде холодною.

Якщо береза ще не скинула все листя, то зима буде нескоро

Ворони зібралися в зграї — погода почне погіршуватися.

Що не можна робити 4 жовтня

Жінкам та дівчатам не можна розмовляти із незнайомцями.

Не рекомендується довго стояти на порозі.

День не підходить для сватання.