Шкільна революція на Харківщині: що треба знати батькам учнів 1-8 класів 📹

До впровадження глобальної реформи старшої школи й переходу на дванадцятирічне навчання з 2027 року активно готуються в Україні. Про основні положення реформи та її доцільність МГ “Об’єктив” поговорила з експерткою швейцарсько-українського проєкту DECIDE Яною Брусенцовою.

– Пані Яно, вітаю! Дякую, що погодилися на зустріч. Міністерство освіти нині обговорює спільно з проєктом DECIDE реформу старшої школи у громадах. І в Харківській області була зустріч. Можете основні положення цієї реформи назвати?

– Вітаю, дуже дякую за те, що можемо з вами поговорити про реформу. Ми підійшли до чергового етапу, тому що фактично реформа середньої профільної освіти – це велика частина загальної реформи “Нова українська школа”. Почали ми у 2016 році, зараз якраз підійшли до середньої профільної освіти. У чому вона полягає? Що з 2027 року ми маємо для себе розуміти і територіальні громади мають визначитися з тим, чи будуть у них взагалі функціонувати академічні ліцеї. Ну і сформувати відповідну мережу закладів загальної середньої освіти.

– А можна одразу уточнити, що означає, що вони мають визначитися? Тобто це добровільно вони можуть ухвалити рішення або створювати, або не створювати?

– Ліцеї мають забезпечувати здобуття профільної середньої освіти – 10, 11, 12 класи. Засновники, якими є в нас сільські, селищні, міські ради, власне, це їхнє абсолютне право прийняти рішення стосовно того, який заклад у них буде мати тип “ліцей” й забезпечувати таку освіту. Повна загальна середня освіта складається з трьох рівнів: початкова, базова середня і середня профільна освіта. Дуже багато виникає запитань, чи можуть ліцеї забезпечувати здобуття початкової і базової середньої. Стосовно закону “Про повну загальну середню освіту”, це стаття 32, вона дозволяє це здійснювати, але в певних випадках. Випадки, станом на сьогодні, буде визначати засновник.

– Основна теза, що учні у старших класах зможуть обирати.

– У чому полягає відмінність від того, що ми мали до сьогодні фактично? Пам’ятаємо, що багато років у нас учні навчалися в 10-11 класах, вивчали безліч предметів. І якраз націлена реформа станом на сьогодні, яка буде запроваджена з 2027 року, щоб кожен учень, переходячи в 10 клас, міг зорієнтуватися, який для себе обере профіль. Це мовно-літературний, соціально-гуманітарний кластери та STEM. Тому заклади освіти також до 2027 року мають визначитися, які будуть запроваджувати функціонування в себе ліцею, які профілі в них будуть створені. Це така основна відмінність і полягає також в тому, що фактично обираючи той чи інший профіль, я буду мати менше предметів, яким буду приділяти увагу, ніж сьогодні це роблять учні. Акцентувати на тих предметах, які мені потім знадобляться, як я буду вже вступати до того чи іншого закладу вищої освіти й здобувати відповідну вищу освіту.

– І на рік більше діти вчитимуться, вірно?

– На рік більше. Чому на рік більше? Тому що фактично передбачаються два цикли, коли ми говоримо про профільну середню освіту. Це адаптаційний цикл та наступний. Адаптаційний – це коли в 10 клас дитина вступає за тим чи іншим профілем. Вона для себе може визначитися, чи до вподоби цей профіль, чи дійсно вона його правильно для себе обрала. Якщо вона для себе розуміє протягом цього адаптаційного періоду, що не її це профіль, вона може його змінити.

– Тобто у 10 класі вона може обрати не тільки інший академічний ліцей, а й заклад професійний?

– На сьогодні передбачається, що профільний коледж також вона зможе обрати.

– Цю модель, її ж не вигадували спеціально для України? Вона діє в яких країнах?

– Україна перш ніж це запроваджувати вивчала досвід щонайменше 38 європейських країн. Дванадцятирічне навчання в нас у багатьох європейських країнах: Фінляндія, Польща станом на сьогодні. Коли ми говоримо про професійні коледж, це також досвід Швейцарії. Тому ми максимально взяли досвід багатьох країн для того, щоб сформувати, побудувати власну освітню систему.

– А те, що у старших класах обирають профіль, це бачили ми в американських фільмах.

– Фактично це майже те саме. Профіль передбачає, що в мене є обов’язкові предмети, які будуть вивчати абсолютно за всіма профілями. І будуть поглиблені, які вивчаються в межах того чи іншого профілю.

“Я вважаю, що це є вже незворотний процес”

– Положення реформи, ті, що є, які визначені, вони й будуть? І чи вже визначено, що вона почне діяти з 2027 року? Чи ще що може статися, можливо, під час обговорень щось з’ясується, що її не запровадять? Чи це вже точно: ми йдемо цим курсом з “Новою українською школою” і у 2027 році буде вже дванадцятирічка?

– Якщо враховувати, що ми почали з перших класів, з початкової школи запроваджувати, і в нас, як ми так називаємо їх в експертному середовищі “НУШівці” вже є, вони мають вже продовжувати навчатися за цією реформою, яку започаткували з 2018 року. Тому я вважаю, що це є вже незворотний процес. Станом на сьогодні вже у процесі розроблення положення про ліцеї і винесено на обговорення Міністерством освіти. Тому всі можуть долучитися до 9 грудня також, надати свої пропозиції до цього проєкту положення.

– Пропозиції, ще можуть вноситися?

– Звичайно.

– Але реформа вже невідворотна?

– Я вважаю, що ні, про це ми завжди говоримо.

– Тобто дванадцятирічне навчання буде від тих дітей, що пішли до школи з 1 вересня 2018 року?

– Так.

– У 2027 році, якщо я вірно розумію, реформа має тільки розпочатися. І триватиме вона до 2033 року. А які основні етапи?

– У 2027 році ми отримаємо перші класи 10-ті, які якраз потрапляють у реформу профільної середньої освіти. І у 2030 році ми будемо мати перших випускників НУШ.

– А у 2033 році що має відбутися?

– Моделюємо ситуацію. У 2030 році ми отримали перших випускників НУШ. Звісно, ми будемо мати певні результати, ми будемо бачити, можливо, що вдалося, що не вдалося. Щобільше, це може потім призвести до якихось корективів у законодавстві. У тому числі, можливо, відбудуться чергові трансформації закладів освіти. Можливо, якісь в нас гімназії знову ж таки стануть ліцеями, тому що побачать, що в них є можливості. Якісь ліцеї можуть стати гімназіями. Пройде перепрофілювання.

– Дуже вас попрошу роз’яснити саме про цю мережу освітніх закладів, бо не дуже зрозуміло. Гімназії, ліцеї…

– Беремо Харків. У Харкові існує безліч закладів освіти. Станом на сьогодні в нас є типи “гімназія”, “ліцей”, а, можливо, подекуди й початкові. Хоча, чесно кажучи, рідко зустрічалися такі практики. Тобто три типи закладів освіти. Початкова школа. Вона забезпечує перший тільки рівень освіти. Другий рівень – це якраз гімназійний, середня базова освіта. Там забезпечується або тільки базова середня освіта, або початкова також. І є в нас ще ліцеї, там де забезпечується, як правило, три рівні освіти: початкова, базова середня і профільна середня. Коли ми говоримо про “правильні” ліцеї, передбачається, що ліцей мав би забезпечувати лише здобуття профільної середньої освіти. Тобто 10, 11, 12 класи. Це було б, напевно, в ідеальному варіанті. Це закладалося на самому початку. Дійсно передбачається в законі “Про повну загальну середню освіту”, що ліцеї мали б бути окремими юридичними особами, відокремленими від початкової й базової середньої школи. Але передбачаються виключення, які може застосувати для себе засновник. Тому в нас можуть бути в ідеальному варіанті просто ліцеї, можуть бути ліцеї, які забезпечать три рівні освіти, один рівень або два рівні освіти. Усе залежить від рішення засновника.

– Виходить, що якщо учні відвідували ліцей з 1 класу по 11, тепер будуть відвідувати його з 1 по 12, тільки в старших класах обиратимуть для себе…

– Профіль. І знову ж таки, якщо я запроваджую в себе профілі, в мене обов’язково буде відбуватися поділ на групи. Збільшується необхідність в кількості кабінетів. І тут уже для багатьох постає питання, чи зможе заклад освіти забезпечити це.

– А ви вивчали вже це питання, напевно, з громадами. От у Харкові, у Харківській області ліцеї прийматимуть рішення все ж таки відокремлювати старші класи й віддавати молодшу і середню школу до інших закладів, брати тільки старшаків?

– Тут треба розрізняти ситуацію у великих містах і в територіальних громадах середнього рівня. Давайте з територіальними громадами Харківської області. Тим паче ми враховуємо воєнний стан і стан приміщень у Харківській області. У тому числі подекуди просто фізично немає можливості, куди б можна було перенести початкову школу. Ми знаємо ситуацію в Харківській області. Така ситуація в багатьох є територіальних громадах інших областей, тому що ми плідно з ними співпрацюємо. Коли ми говоримо про Харків, дійсно, в них можливостей більше. Фактично вони можуть розмежувати і створити в себе окремо, як юридичні особи, початкову школу, окремо можуть зробити ліцеї, які будуть забезпечені для здобуття лише профільної середньої освіти, і окремо можуть створити гімназії. Підходи знову ж таки станом на сьогодні.

– В одній будівлі?

– Можуть бути в окремих. Це рішення буде засновником прийматися.

– Що ви маєте на увазі – “засновником”, якщо це комунальний заклад?

– Місцева рада приймає рішення. У нас це буде Харківська міська рада. Прийме рішення. Я просто не дотична безпосередньо до тих проєктів рішень, які розробляються Харківською міською радою, ми співпрацюємо з сільськими та селищними територіальними громадами. І маючи досвід спілкування саме з ними, лише зараз почався активний процес формування цієї мережі. Тобто формуються проєкти рішень, формуються подекуди навіть мережа закладів освіти, вони їх виносять на громадські обговорення. Тому ми до кінця поки що не бачимо загальну картинку, що у кого утвориться.

– От я дивилася на мапі реформи, і там у громадах Харківської області є вже позначені ліцеї, як вони їх бачать, що це буде академічний ліцей. А саме в межах міста Харкова тільки професійні заклади. А ліцеїв немає ще.

– Тому що поки що це у процесі. І Харків тут якраз має бонуси в якомусь сенсі, як місто. Тому що в законі “Про повну загальну середню освіту” є вимога. Стаття 32: перед тим, як я маю прийняти рішення про перепрофілювання закладу освіти, я маю на увазі сільську місцевість, я обов’язково маю провести громадські обговорення стосовно такого перепрофілювання, яке має тривати не менше ніж один рік. Така вимога висувається якраз до засновників закладів, які розміщуються в сільській місцевості. Місто Харків може, якщо захоче, такі громадські обговорення провести й за 15 календарних днів до прийняття рішення про перепрофілювання.

– Але все одно має їх провести?

– Закон не висуває прямої вимоги провести такі громадські обговорення, але в межах, наприклад, нашого проєкту ми радимо це здійснювати, тому що коли ми говоримо про перепрофілювання закладу освіти, наприклад, у мене був ліцей, який забезпечував три рівні освіти, я хочу його перепрофілювати в гімназію, в мене буде там два рівні освіти, початкова школа і базова середня. Суди досить часто це трактують як порушення конституційних прав. Тому радимо з цієї точки зору, щоб проводили громадські обговорення і стосовно закладів освіти, які розміщуються в містах, тому що є непоодинокі випадки, коли подаються позивні заяви батьками. Ставлять питання про те, що було порушено їхні конституційні права.

– Який кінцевий термін, коли мають визначити мережу ліцеїв академічних?

– Ми завжди радимо це здійснити до червня 2027 року. Чому? Заклади освіти в червні якраз мають для себе вже зрозуміти, які діти в них будуть переведені, у той же 10 клас, які будуть відраховані, зараховані. Усю таку загальну картину вони мають сформувати вже кінцево для себе в червні 2027 року.

“Багато батьків, на жаль, не розуміють, що відбувається”

– Поспіхом може бути стресово. Це і для батьків, і для дітей.

– Поспіхом це не буде стресово. У чому ми собі мету і ставимо, зараз максимально орієнтувати засновників, відділи освіти в територіальних громадах, щоб вони вже сьогодні розробляли проєкти рішень про мережу, про перепрофілювання, подекуди навіть про реорганізацію і ліквідацію закладів освіти. І починали проводити громадські обговорення, інформаційно-роз’яснювальну роботу для населення, для батьків і учнів, щоб у них був оцей період часу. У них буде півтора-два роки ще зорієнтуватися для того, які вони потім мають чинити дії. Тому що багато батьків, на жаль, не розуміють, що відбувається. Можливо, постане така ситуація, що заклад освіти, який розташований у сільській місцевості, стане гімназією, і тоді я маю дійсно для себе зорієнтуватися, в який потім ліцей або коледж я буду далі віддавати дитину для продовження навчання і здобуття повної загальної середньої освіти.

– Але це має бути десь також поблизу, буде територіальний принцип також.

– Як правило дотримуються 30 км. Щоб мені було зручно діставатися до закладу освіти. Переважно таких відстаней дотримуються.

– І підвезення також реформою передбачено?

– Так, підвезення обов’язково. У законі передбачається, що саме засновник закладу, в якій буде навчатися дитина з іншого населеного пункту, має забезпечити підвезення такої дитини.

“Коли говорять про те, що закриваються школи, це абсолютно досить часто не є правдою”

– Нова мережа як відрізнятиметься від тієї, що є наразі? Тобто кількість закладів, як ви бачите, вона скоротиться чи навпаки збільшиться?

– Не обов’язково вона скоротиться, як показує практика спілкування. Знаєте, коли говорять про те, що закриваються школи, це абсолютно досить часто не є правдою. Чому? Тому що фактично здійснюється не закриття закладів освіти, а давайте так, простою мовою, ми змінюємо їхній тип. Був ліцей – стала гімназія, була гімназія – стала початкова школа. І тут засновники часто проводять велику аналітичну роботу і підкріплюють такі свої рішення відповідними документами. Тобто зменшилася кількість учнів у мене базової, середньої освіти, це, скоріш за все, потім стане підставою для того, щоб гімназія стала у мене початковою школою. Або, наприклад, ми розуміємо, що в майбутньому ліцей не зможе забезпечити дотримання законодавства про два класи – три профілі. Скоріше за все, засновник прийме рішення про перепрофілювання ліцею в гімназію.

– Непросто це все. Має бути багато питань. Й в освітян також має бути багато.

– Ми плідно працюємо, напевно, рік з територіальними громадами. У багатьох розуміння є. Єдине, що дійсно перестороги виникають у зв’язку з тим, що Харківська, Миколаївська, Одеська області не розуміють, що буде через рік навіть. В області, якщо ми спілкувалися, у більшості станом на сьогодні переважає дистанційна форма навчання, тому що, на жаль, або знищені заклади освіти, або вони дуже пошкоджені, або поки що не мають укриттів і лише перебувають у процесі їхнього будівництва.

“Питання не доцільності, а питання в тому, що вона вже була розпочата”

– От я знайшла статистику. Зараз на Харківщині навчається понад 194 тисячі учнів, з них у змішаній формі 37 тисяч. Тобто виходить, що більшість за комп’ютерами. Тобто чи доцільна зараз ця реформа для таких прифронтових областей?

– Питання не доцільності, а питання в тому, що вона вже була розпочата. І якщо ми говоримо про НУШ, вони вже рухаються абсолютно іншими державними стандартами. Тобто державний стандарт щодо початкової освіти був прийнятий ще у 2018 році, потім був прийнятий державний стандарт базової середньої освіти, у 2024 році вже було прийнято державний стандарт середньої профільної освіти. Відповідно, всі ці стандарти між собою взаємопов’язані. І коли ми говоримо про навчання саме за НУШ (Нова українська школа), ми розуміємо, що всі підходи мають між собою бути синхронізовані.

– Тобто це вже локомотив, який не зупинити?

– Ну, вважайте. У нас уже учні НУШ навчаються у 8 класі. Тому вони мають і далі рухатися реформою НУШ.

– Як взагалі в межах цієї реформи, всі заклади освіти – це початкова школа, середні гімназії та академічні ліцеї – вони повинні мати укриття?

– Якщо ми говоримо про реформу профільної середньої освіти, то обов’язковою умовою також є наявність укриття.

– У нас наразі не так їх багато. До кінця року буде десять підземних шкіл усього. Як бути? Коли у нас першачків намагаються навчати в першу чергу у підземних просторах.

– Поки на зараз це так і відбувається. Часто територіальні громади, до речі, питають. Також області, які потерпають, у тому числі дуже сильно. Чи буде передбачена дистанційна форма навчання, навіть коли ми говоримо про профільну середню освіту? Ну, давайте так, не виключено. І навіть сьогодні у нас є пілоти, щоб спробувати освітні програми, якщо ми можемо якраз застосовувати лише дистанційну форму навчання.

– У Харківській області вже відібраний якийсь пілотний ліцей?

– Один відібраний, боюся помилитися, який, тому не буду називати. Але так.

– Щодо будівель хотіла спитати. У межах реформи оці всі будівлі гімназій і ліцеїв, їх вистачить? Чи заплановане якесь нове будівництво? Чи навпаки, можливо, якісь залишаться в простої будівлі? Ну, це якщо ми говоримо про перспективу повернення до очного навчання.

– Говорити про перспективи дуже важко. Багато закладів, особливо в таких областях, як наша, є знищеними або пошкодженими. Дуже часто ставлять питання, чи будуть вони відновлюватися. Відповіді поки немає ні в кого, поки триває в нас воєнний стан. Тому ще раз наголошую, що територіальні громади розуміють цей стан речей, і поки що, коли ми говоримо, яким чином вони будуть продовжувати навчання, роблять акцент на дистанційній формі.

– Що з педагогами, освітянами? У них є якісь побоювання, переживання, що вони можуть через цю реформу втратити роботу, наприклад, якщо їхній заклад змінить формат, що їм доведеться переходити або до іншого, або якось пристосовуватися по-іншому до цього?

– Може виникнути ситуація, коли якась частина педагогічного складу змушена буде, можливо, разом з учнями підвозитися до інших закладів освіти.

– Це ви про громади області, скоріше, так?

– Про громади області. Якщо говорити про заклади Харкова, ми ж не бачимо, що там залишиться. Скоріше за все, якщо будуть змінюватися типи закладів освіти, можливо, педагогам доведеться змінити заклади освіти. Умовно кажучи, якщо ліцей стане гімназією, педагог побачить, що він дійсно може викладати далі в ліцеї, він може просто перевестися потім в цей ліцей. Це передбачено Кодексом законів про працю України. Тому тут також можуть відбуватися зміни у трудових відносинах.

– Мені здається, що для багатьох також це може бути тривожно. Якщо вони там працювали десятки років, а потім треба буде змінювати все.

– Це питання більше зони комфорту, на жаль.

– Але таке буде.

– Скоріше за все, буде.

– Скільки академічних ліцеїв має бути створено в Харкові та області?

– Станом на сьогодні в Харківській області в нас затверджено мережу рішенням Харківської обласної ради, мережу саме ліцеїв по всій Харківській області. Їх 215 станом на сьогодні. Вважаємо, що якраз засновники – сільські, селищні, міські ради, будуть оперувати саме цією мережею і приймати з урахуванням цієї мережі в себе рішення відповідні.

– Тобто це була пропозиція від обласної ради?

– Так. Тому що це передбачено, знову ж таки, законом “Про повну загальну середню освіту”. Покладений такий обов’язок на обласні ради, для того, щоб вони сформували мережу ліцеїв, як це вбачається в межах області.

– От в Харкові запланували 132 заклади, так?

– У самому Харкові.

– Якщо можна, ще профілів торкнутися в академічних ліцеях. Ви назвали це STEM, мовно-літературний та соціально-гуманітарний. Вони мають бути у всіх ліцеях однакові, ці напрямки?

– Закон “Про повну загальну середню освіту” не вимагає, що я маю забезпечувати профілі в межах трьох кластерів. Це по-перше. По-друге, може з’являтися нове законодавство, яке, можливо, це передбачить. Якщо ми говоримо про профілі, це приймає кінцеве для себе рішення керівник закладу освіти, оперуючи декількома складовими. Матеріально-технічна база, педагогічний колектив, тобто якщо мені треба поглиблене вивчення фізики, хімії, біології і інших предметів, звісно, в мене має бути педагогічний наявний склад. Або свій власний, або шукати і запропоновувати в себе роботу для таких педагогів в тому числі. Це мають бути вподобання учнів. Вони мають обрати ці предмети для того, щоб я ці профілі сформувала для таких учнів.

– Тобто якийсь профіль може бути незатребуваний у межах одного ліцею?

– Фактично може.

– Чи може навіть два бути незатребуваними?

– Може і два незатребуваних. Ідеальний варіант, мали б запропонувати три профілі в межах якраз трьох кластерів. Це для того, щоб максимально охопити можливі вподобання всіх абсолютно учнів. Директори закладів освіти вже сьогодні активно працюють з учнями 8, 7 класів навіть. І шляхом анкетування і батьків, і учнів вивчають ці запити, вподобання для того, щоб зорієнтуватися в себе вже кінцево, сформувати ці профілі.

– Чи може так статися, що от мовно-літературний і STEM будуть взагалі незатребувані, а підуть всі на гуманітарку? Гуманітарний кластер, які входять предмети туди?

– Якщо говорити на сьогодні, то дійсно переважає, коли ми з територіальними громадами співпрацюємо, мовно-літературний, тому що він є фактично найпростішим, він не вимагає такої вже ускладненої матеріально-технічної бази, витратної для того, щоб їх запроваджувати. Це вивчення іноземної мови, українська мова, українська література, багато чого іншого.

– Ми часто спілкувалися з айтівцями, і при кожній зустрічі вони наголошували, що STEM-освіта – це така база, що вона має бути не як напрямок, який ти обираєш у старшій школі, а що вона має бути від початку.

– Це було б правильно, і наш проєкт також, коли ми спілкуємося, намагаємося націлювати на це засновників, що спробуєте все ж таки в себе розглянути ці можливості, варіанти запровадження усіх трьох кластерів. Щоб у вас не відбувалося такого, що чиїсь вподобання ви врахували, а якісь діти, які дійсно хотіли б IT обрати або ще щось, не будуть мати змоги вибору. Таке може статися. У такій ситуації доведеться такому учню знаходити собі інший заклад освіти, який знаходиться поряд.

“Звісно, що STEM у нас просідає досить сильно”

– А нині STEM впроваджується ще у середніх класах? Я маю на увазі, що STEM буде як напрямок, як кластер з 10 класу, а до цього предмети які вивчають?

– Інформатика вивчається, інші предмети абсолютно вивчаються. Це буде поглиблене вивчення в межах профілю. У мене більше буде навчальних предметів і годин, які закладаються саме в цей кластер “STEM”. Звісно, що STEM у нас просідає досить сильно. Але тут треба враховувати об’єктивні всі обставини, в тому числі й кадровий потенціал. Тому що елементарно просто немає педагогічного складу для цього. Як би це дивно не звучало.

– І як вирішувати це питання?

– Шукати шляхи і мотивувати для того, щоб в нас з’являлися викладачі саме за цими напрямками.

– Ну це треба зараз тоді з вишів починати.

– Я вам скажу також. Такі відповідальні є територіальні громади, які зараз шукають в тому числі таких педагогів, які могли б викладати ці предмети.

– Учень, який закінчує 9 клас, в нього є вибір: або йти до академічного ліцею, або до професійного коледжу. Ви можете роз’яснити, що буде відбуватися в межах реформи з професійними коледжами? Чи щось змінюватиметься? Бо у Харкові вони на мапі є. Тобто ті, що були, ті й лишаються.

– У цьому році був прийнятий закон про професійну освіту, який передбачає інші абсолютно підходи до функціонування та організації освіти, в тому числі в професійних коледжах. Ми тільки розпочинаємо цей процес. Але якщо говорити про Міністерство освіти і науки, вони також це питання постійно максимально впроваджують і треба буде спостерігати, як буде рухатися реформа саме в цьому напрямку, тобто розвитку професійних коледжів. Фактично ми будемо мати ситуацію ближче до 2027 року, коли вже матимемо умовну мережу і бачення академічних ліцеїв та професійних коледжів.

– Професійні коледжі не відмирають?

– Якраз з метою їхньої реанімувати було прийнято цей закон, у тому числі.

– А яким чином реформа підвищить інтерес до професійних коледжів?

– Ну, давайте так, поки що тільки розробляються всі ці методи для того, щоб далі рухати розвиток професійних коледжів.

– А от яка мета? Тобто, щоб діти навчалися яких професій? Чого ми прагнемо?

– Коли ми говоримо про коледжі, більше орієнтуються все ж тільки на ринок праці й на потреби роботодавців. І, наскільки я знаю, максимально намагаються зараз співпрацювати з роботодавцем, щоб формувати перелік професій, які будуть відповідати їхнім потребам і вимогам.

– Чи відповідатимуть цьому запиту коледжі наявні вже?

– Я думаю, там також буде відбуватися певна трансформація.

“Основне, з чим стикаються посадовці, це супротив з боку батьків”

– Взагалі хотіла спитати, під час громадських обговорень освітяни або інші якісь учасники, можливо чиновники, посадовці, які вони проблемні питання наразі бачать, які ще треба вирішити, про які вони заявляють?

– З досвіду спілкування з представниками територіальних громад, основне, з чим стикаються посадовці, це супротив з боку батьків. Тому що не всі абсолютно батьки готові до того, що, наприклад, у них був ліцей, і, наприклад, цей ліцей стане гімназією. Була гімназія, а залишиться початкова школа саме в межах конкретного села. Тут супротив є, тому що всім зручно, коли дитина ходить декілька метрів до закладу освіти. Тим паче багато є нарікань, що в багатьох територіальних громадах стан доріг не дозволяє забезпечувати підвезення учнів. З цим, так, стикаються. Не вистачає автобусів шкільних. Якщо говорити про посадовців, то вони перебувають в ситуації, коли мають прийняти виважене рішення, яке врахує і бажання жителів територіальної громади, і можливості засновників, утримувати такі заклади освіти повноцінно, враховуючи, що в нас складна демографічна ситуація. Часто просто елементарно для того, щоб залишати в себе функціонування ліцею в населеному пункті, в мене не вистачає учнів на 10, 11, 12 класи.

– Одна з цілей реформи – це покращити якість освіти саме у сільській місцевості, правильно?

– За рахунок того, що ми максимально відходимо від тієї ситуації, коли в нас один викладач міг викладати декілька предметів, досить часто навіть не споріднених між собою.

“Підходи до здачі НМТ у 2026-му кардинально змінювати не будуть”

– Чи якось передбачає реформа зміни в національному предметному тестуванні? Чи, можливо, якось його торкається? На що нам скаржились – випускники, які провалили один з предметів національного мультипредметного тесту, втрачають можливість в Україні вступити до вищого навчального закладу. І кажуть, що це проблема, бо ті діти, які не вступають до вишу, виїжджають за кордон, і там їх беруть з руками та з ногами. Чи це питання якось намагаються врегулювати шляхом впровадження цієї реформи також?

– Наскільки я розумію, підходи змінювати кардинально не будуть до складання НМТ. Це я кажу про 2026 рік. Що буде відбуватися далі, я не знаю. Тому, якщо ви говорите про те, коли буде запроваджено вже безпосередньо реформу профільної середньої освіти, не будемо відкидати, що, можливо, змінять якісь певні підходи.

– Ну так, якщо в академічному ліцеї він обрав кластер гуманітарний, то при тестуванні йому треба складати математику, а він до неї особливо не готувався.

– Якраз враховуючи це, тут, скоріше за все, будуть підходи змінюватися, але це буде вже ближче до 2030 року.

– Задля кого реформа? Чи будуть діти? Багато малих дітей вивезли за кордон, чи якось також реформа бачить шляхи їхнього повернення? Можливо, не конкретно реформа старшої школи, а в цілому реформа “Нова українська школа”?

– Я не думаю, що це тільки завдання Міністерства освіти. Це комплексне питання для всіх абсолютно на національному рівні. Реформа якраз робиться для тих, хто навчається в закладах освіти. Незалежно від того, чи вони залишаються за кордоном. Тому що багато дітей, які залишаються за кордоном, все одно продовжують навчатися дистанційно в наших закладах освіти. Ну і для тих, хто перебуває в межах України, в тому числі. Абсолютно для всіх.

“Люди часто вважають, що якщо ліцей змінив статус на гімназію, то це закрилася школа. Це різні абсолютно поняття”

– Можливо, щось ще ми не проговорили важливе щодо цієї реформи? Що б ви хотіли додати?

– Хотіла акцентувати на тому, що в суспільстві багато хто говорить про те, що закриваються заклади освіти. На практиці це дуже поодинокі випадки, коли відбувається саме припинення юридичної особи – гімназії, ліцею, початкової школи. Може відбутися те, що в мене, наприклад, в межах територіальної громади було два заклади освіти. Ліцей, наприклад, і гімназія. І засновник приймає рішення, що в нього залишиться один заклад освіти, як юридична особа, ліцей. А той заклад освіти, який був гімназією, просто стане філією. Шляхом приєднання цієї гімназії до ліцею. Фактично в мене залишаються в одному населеному пункті, в одному приміщенні, але статус юридичної особи – матиме один заклад освіти. Це може відбуватися на практиці. Але дуже багато плутають і говорять про те, що фактично закриваються школи. Або відбувається те ж саме перепрофілювання. Люди часто вважають, що якщо ліцей змінив статус на гімназію, то це закрилася школа. Це різні абсолютно поняття, коли ми говоримо про закриття школи й про перепрофілювання школи.

– І зараз ваша місія – заспокоювати?

– Не стільки заспокоїти, скільки спробувати пояснити, що закриття не відбувається. Трансформація – так. Подекуди оптимізація – так. Але не більше, не менше.

– Дякую вам дуже за розмову.

– Вам дуже дякую також.

Читайте також: 1 вересня в Харкові: чого чекати від навчального року – інтерв’ю Ольги Деменко