Подвійні дипломи і практики за кордоном. Як виші Харкова приваблюють студентів

Від початку повномасштабного вторгнення харківські виші активно розвивають напрямок співпраці з іноземними університетами. Це допомагає українським університетам не лише утримати студентів, а й залучити абітурієнтів.

Серед здобутку за майже чотири роки – два харківські виші відкрили іноземні представництва та факультети в Німеччині: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (Магдебурський університет ім. Отто-фон-Геріке, м. Магдебург) і Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (Культурний центр «Город», м. Мюнхен.) Ще дев’ять університетів навчають студентів за програмою подвійних дипломів з вишами ЄС і навіть Китаю.

Каразінські біологи практикуються на найкращому обладнанні в Мюнхені

У 2022 році ХНУ ім. Каразіна відкрив представництва чотирьох факультетів у Мюнхені, в Німеччині: факультет математики та інформатики, бізнес-школу, філософський та біологічний факультети на базі культурного центру «GOROD».

Причина – після повномасштабного вторгнення в столиці Баварії опинилися кілька десятків викладачів Каразінського університету. Тож виникла ідея організувати заняття для деяких факультетів у змішаному або очному форматі, щоб українські студенти й абітурієнти, які опинилися за кордоном, могли навчатися в українському виші. Співробітництво тривало, і в цьому році на біофаці ХНУ ім. Каразіна в Мюнхені стартувала програма практикумів із біології та хімії для студентів університету: і тих, хто живе зараз в ЄС, і тих, хто вчиться онлайн в Україні.

«Ми намагаємося усіляко залучати молодь з України. Грант, який отримав біологічний факультет, дозволяє отримати практичні навички студентам, які навчаються у нас в університеті на спеціальності біологія та біохімія. Практикуми організовують в лабораторіях у біоцентрі університету Людвіга Максиміліана та лабораторіях Мюнхенського технічного університету. Ми також навчаємо студентів нових методів досліджень, тому що перебуваємо в місті з високою наукою», – розповіла МГ «Об’єктив» Марина Кравченко, координаторка проєкту «KhNU-LMU BioBridge» з боку Університету Людвіга-Максиміліана (м. Мюнхен), доцентка кафедри зоології та екології тварин біологічного факультету ХНУ ім. Каразіна.

До Великої війни в Каразінському університеті студенти біофаку займалися у великій біомедичній лабораторії з найкращим устаткуванням в Східній Європі. Але сьогодні не всі можуть потрапити до університету, бо навчаються віддалено і живуть за межами Харкова. Тому для студентів можливість попрацювати на флуоресцентних мікроскопах, робити розчини в хімічних лабораторіях або відвідувати розтини в анатомічному театрі в Мюнхені є необхідною для професійного становлення.

«Сарафанне радіо» потроху перемагає страх перед подорожжю

Проєкт «KhNU-LMU BioBridge» розрахований на п’ять років, і головна його особливість, що біологи-каразінці можуть приїжджати до Мюнхена тричі на семестр на тиждень практики. А оплату за проживання, харчування та проїзд для них повністю покриває грант.

«На базі культурного центру «GOROD» організували хостел для студентів ХНУ ім.Каразіна. У ньому є повноцінна столова, де вони можуть харчуватися тричі на день. Столовою керує жіночка з Ізюма – професійна кухарка, яка готує дуже смачні українські страви», – розповіла координаторка проєкту.

Якщо раніше студентів зупиняли витрати на вояж до Мюнхена, то наразі постала інша проблема: більшість парубків і дівчат чомусь просто бояться їхати.

«Для них складним є перший крок – вийти з зони комфорту і переступити через кордон. І хоча ця зона комфорту почасти є навіть дуже небезпечною, поїхати в безпечні умови і отримати важливі вміння для власного розвитку для багатьох є досить складним рішенням», – зазначила Марина Кравченко.

Але потроху «сарафанне радіо» робить свою справу – все більше біологів-каразінців цікавляться можливістю попрактикуватися в баварських лабораторіях.

Рекордсмен серед харківських вишів з подвійних дипломів

Справжнім рекордсменом серед харківських університетів за кількістю програм подвійних дипломів є Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (ХНЕУ).

Розвивати цей напрямок у ХНЕУ почали задовго до Великої війни. Спочатку була співпраця з французьким університетом, потім почали готувати студентів за програмою подвійних дипломів зі словацьким, латвійським, польськими і з австрійським вишами, розповіла МГ «Об’єктив» Тетяна Шталь, проректорка з наукової роботи та міжнародного співробітництва ХНЕУ ім. С. Кузнеця.

«Зараз ми лише підсилились, бо іноземці намагаються підтримувати українські університети. Але вони також дивляться на досвід – не так просто ці програми отримати», – зазначила проректорка.

Програма подвійного або навіть потрійного диплому передбачає, що кілька університетів, з яких один український і решта європейські, об’єднуються за освітньою програмою, наприклад, міжнародного маркетингу, щоб підготувати студента.

«І кожен з університетів читає студентам свій блок дисциплін. Потім приймають екзамени, оцінюють. Це дуже кропітка робота, тому що ми узгоджуємо перед запуском програми два або навіть три навчальні плани. І кожен університет відповідальний за власний навчальний план, щоб потім кожен із цих вишів мав можливість видати диплом. Європейці ж ніколи не поставлять свій підпис, поки все не перевірять», – зазначила Тетяна Шталь.

Саме ці подвійні дипломи дуже допомагають привернути абітурієнтів і зберегти студентів, наголошує проректорка. У ХНЕУ ім. С. Кузнеця понад 40% студентів володіють англійською вище середнього рівня. Тож це суттєвий аргумент, щоб залучати молодь і до іноземного навчання. Програм подвійних дипломів більше на магістерському рівні, хоча і на бакалавраті також є, але менше.

Де навчатися, за кордоном чи в Україні, студенти обирають самостійно. І хоча більшість навчальних курсів відбуваються онлайн, іноземні університети традиційно запрошують студентів ХНЕУ на один семестр повчитися в їхніх авдиторіях.

До цього року за кордон на навчання виїздили лише дівчата, тепер і в парубків згідно з новими нормами з’явилася ця можливість.

Розвивають співпрацю з Китаєм

Поки вісім харківських вишів розвивають співпрацю з країнами ЄС, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” (ХАІ) готує фахівців разом із Китаєм.

Освітніми партнерами «ХАІ» в Китаї є Шеньянський аерокосмічний університет і Північнокитайський інститут аерокосмічної інженерії.

За словами в.о. ректора Національного аерокосмічного університету ім. М. Жуковського Олексія Литвинова, співпрацювати з китайцями почали до повномасштабного вторгнення, і зараз цей напрямок розвивається.

«У нас є кілька освітніх програм, які розроблені саме для наших китайських партнерів – для іноземних студентів», – пояснив Литвинов.

Етична складова щодо підготовки азіатських фахівців, адже Китай є негласним партнером РФ і постачає країні-агресору технології та деякі види озброєння, не збігається із офіційною позиції України як держави.

«Наш уряд у жодному своєму рішенні не заперечує проти співпраці українських вищих навчальних закладів, українських виробників з китайськими компаніями. І на нараді у Міністерстві освіти і науки, присвяченій підготовці іноземних студентів, визначили 16 пріоритетних країн, з яких заохочують залучення студентів до навчання в українських вишах. І там Китайська народна республіка присутня поряд із США, Францією, Німеччиною, Південною Кореєю», – розповів в.о. ректора.

Натомість іноземні студенти з Ірану, РФ, Білорусі, Північної Кореї у «ХАІ» вже не навчаються – саме через безпекову позицію України.

«Навіть у нас був випадок, коли наш колишній студент закінчив аспірантуру і зараз з нами судиться. Він іранець за походженням, хоче захистити дисертацію, але ми не даємо можливості йому це зробити», – пояснив Литвинов.

Як «ХАІ» став конкурентом європейським університетам

Але попри війну, в «ХАІ» не лише зберегли навчання іноземних студентів, а й розширили, із гордістю наголошує Литвинов. І сьогодні освіту в аерокосмічному здобувають студенти з 17 країн світу. Є серед них американці, французи та німці. Їх, звісно, не сотні та не десятки, але вони є.

«У нас дуже специфічний навчальний заклад. І наші західні партнери не хочуть нас бачити в партнерах, тому що ми для них конкуренти. У нас конкурентоспроможна ціна навчання, це по-перше. По-друге, дуже високий рівень підготовки фахівців, саме конструкторів та інженерів. Викладають предмети англійською. І це дороговартісна послуга. У західних університетах подібні освітні програми і навчання на них коштують у 8 – 12 разів дорожче. А проблеми підтвердження дипломів «ХАІ» немає – їх визнають в країнах ЄС та у США», – пояснив в.о. ректора університету.

Оскільки такі гіганти, як Airbus, NASA набирають саме в європейських і американських університетах кадри, то європейці готові об’єднуватися з харківським аерокосмічним лише на словах, запевнив Литвинов.

Один виш переїхав, 21 залишилися у Харкові

Станом на 20 листопада 2025 року в Харківській області продовжує працювати 21 вищий навчальний заклад, повідомили у ХОВА, відповідаючи на запит МГ «Об’єктив». У лютому 2022 року в Харківській області було 24 заклади вищої освіти.

Після повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році Національний університет цивільного захисту України змінив юридичну адресу та релокований до Черкас.

Дев’ять вишів Харківської реалізують програми подвійних дипломів:

˗ Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (Магдебурський університет ім. отто-фон-Геріке, м. Магдебург, Німеччина);

˗ Харківський національний автомобільно-дорожній університет (Лодзький технічний університет, Польща; Тренчинський університет імені Александра Дубчека, м. Тренчин, Словацька республіка);

˗ Державний біотехнологічний університет (Університет Vytautas Magnus, м. Каунас, Литва);

˗ Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (Університет Прикладних наук Верхньої Австрії, Австрія; Університет в Домброві Гурнічій, Польща; Університет Apeiron, Польща; Політехнічний інститут Браганси, Португалія; Університет економіки та менеджменту державного управління, м. Братислава; Університет Миколаса Ромеріса, Литва; Університет ISMA, Латвія; Університет Ліон-2 ім. Люм’єр, Франція; Вища школа управління охороною праці, Польща; Університетом Миколи Коперника в Торуні (Польща); Вища школа економіки, м. Бидгош, Польща; Університет ЮНІКАС, Італія; Університет Миколи Коперника, Польща; Університет Гранади, Іспанія; Університет Хасана ІІ де Касабланка, Марокко);

˗ Харківський національний університет радіоелектроніки (Університет Лінеус, м. Вакхо, Швеція; Університет Шафарика в Кошицях, м. Кошице, Словакія; Університет Бидгощ, м. Бидгощ, Польща; Азербайжанським Технічним університетом, м. Баку, Азербайджан; Університет Ворика, м. Ворик, Велика Британія);

˗ Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» (Шеньянський аерокосмічний університет, Китайська народна республіка; Північнокитайський інститут аерокосмічної інженерії, Китайська народна республіка);

˗ Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (Вища школа страхування та фінансів, Болгарія; Університет Л’Аквіли, Італія; Балтійська міжнародна академія, Латвія; Державний університет Молдови, Молдова; Університет Лілль, Франція; Вища школа Вісмара-університет прикладних наук, технологій, бізнесу та дизайну, Німеччина; Рурський університет Бохума, Німеччина; Університет Ульма, Німеччина; Університет Адама Міцкевича, Польща; Університет Лазурного берега, Франція);

˗ Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (Університет Миколаса Ромеріса, Литва; Університе Едж Хілл, Великобританія);

˗ Український державний університет залізничного транспорту (CNAM, Париж, Франція).

У МОН не володіють інформацією про співпрацю українських вишів з іноземними університетами

Аби порівняти ситуацію з вищою освітою в Харкові із загальною ситуацією по Україні, МГ «Об’єктив» звернулася до Міністерства освіти й науки із запитом. Але відповідь, яку надали у МОН, важко назвати вичерпною. У МОН навіть не знають, що один із вишів Харкова релокувався та змінив юридичну адресу. Так само МОН не змогло надати інформацію, в яких областях найбільш активно розвивають співпрацю з іноземними університетами.