Гранату дістали з ноги. Хірурги оперували разом із саперами на Харківщині

У стабпункті на Куп’янському напрямку провели унікальну операцію – хірурги змогли прибрати з ноги військового протитанкову гранату, повідомляє Другий медичний батальйон.

До одного зі стабпунктів на Купʼянському напрямку евак-група привезла бійця із пораненням ноги. Він був при тямі. Коли медики Другого медичного батальйону оглянули пацієнта, стало зрозуміло, що треба терміново викликати саперів.

Спочатку медикам здалося, що у бійця – відкритий перелам, що кістка стирчить із ноги.

«Ми – туди, а це – бойова частина, протитанкова граната. Набій був під шкірою, під мʼязами – його розмір був від сідниці і аж до правого коліна. Вага – близько 2 кілограмів. Ми відразу викликали саперів. Вділи бронежилети та шоломи. І почали працювати. У присутності саперів ми цей снаряд дістали, зробили повноцінний розріз і відразу передали його в руки сапера. Вони забрали його, і потім ми вже забрали пацієнта в операційну», – розповіли медики.

Усе відбувалося не в операційній, бо там тривала ще одна операція. Також медики не хотіли наражати на небезпеку колег: інших лікарів, медсестер.

Тому пацієнта, а ще деяке обладнання, перенесли просто в коридор, подалі від основної операційної, і оперували там.

Найцікавіше, що бійця під час евакуації до стабпункту трясло в машині – і ніхто з екіпажу евака навіть не здогадувався, що у пораненого є снаряд в нозі.

«Коли ми вже йшли на цю операцію, знаєте, як у самураїв є принцип, коли ти йдеш в бій, то ти вже помираєш до нього. Так що у нас не було часу на те, щоби боятися чи сумніватися, там просто треба було швидко працювати», – розповідає ординатор хірургічного відділення 2 окремого медичного батальйону Максим Ліщенко.

Пораненому Мігелю – 31 рік, він доброволець із Колумбії.

«Я їхав зі своїм напарником до позиції на квадроциклі, аж раптом міна… Міна на дорозі. Так сталося, що колесо, на яке припадала вся моя вага, якраз і підірвалося — і мене просто підкинуло в повітря. Я навіть почав горіти: увесь верх, мій жилет — усе це загорілося. Я зумів упасти на землю і загасити полум’я руками. Дякувати Богу… Дякувати моєму Господу, я живий», – розповідає Мігель на лікарняному ліжку після першої операції у харківському шпиталі.

«Коли хлопчика привезли до нас, він був у важкому стані, але в стабільному. У нього була і масивна крововтрата, у нього були електролітні порушення, також білкові порушення. Ми все це відкорегували перед операцією, вирівняли всі ці показники, щоби операція пройшла безпечно для нього. Як людина з досвідом, я бачила багато чого, але такого не бачила. Мені колись довелося на Донеччині працювати у команді з саперами, і це таке грандіозне дійство. Вважаю, що наші колеги на стабпункті, які надали допомогу цьому пацієнту – герої, і ми уже у Харкові у плановому порядку додали просто своє лікування», – каже Ірина Ляшенко, начальниця відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії харківського шпиталю.

Мігелю у Харкові вже зробили дві операції. Хірурги кажуть, усі функції ноги збережено, і сподіваються, що чоловік ходитиме і навіть бігатиме, як раніше.

«У пацієнта має місце перелам верхньої третини стегнової кістки, масивний дефект м’язів латеральної поверхні стегна. Ми передивилися всі м’язи – м’язи життєздатні, скорочуються при механічному подразненні. На зараз загрози в плані пошкодження судин у нього немає. Я думаю, що все буде нормально в нього, але треба буде загоїти цю рану», коментує під час другої вже для Мігеля операції Ілля Труфанов, травматолог, ординатор передового хірургічного відділення харківського військового шпиталю.

Читайте також: «Це єдиний шанс» – завдяки чому Харків може пережити зиму, пояснив Терехов