Сьогодні 14 березня 2026: яке свято та день в історії

14 березня – День українського добровольця та День землевпорядника. У цей день 1489 року зреклася престолу остання королева Кіпру Катерина Корнаро. У 1796 році американський винахідник Елі Вітні отримав патент на машину для очищення бавовни. У 1917-му в Києві розпочався губернський кооперативний з’їзд, який проголосив курс на автономію України. У 1923-му Рада послів держав Антанти остаточно визнала суверенітет Польщі над Східною Галичиною. У 1939-му війська Угорщини вдерлися на територію Карпатської України. У 2014-му в Харкові Андрій Білецький та компанія дали бій Моторолі та “Оплоту” на Римарській. Тоді ж бійці із самооборони Майдану прибули полігон у Нових Петрівцях – формувати перший добробат.

Свята та пам’ятні дати 14 березня

14 березня – День українського добровольця та День землевпорядника.

У світі – Міжнародний день дій проти гребель.

Друга субота березня – це День генеалогії та Міжнародний день поясних сумок.

Також сьогодні: Міжнародний день числа Пі та Міжнародний день математики, День метеликів, День генія та Міжнародний день питань (обидва відзначають на честь дня народження Альберта Ейнштейна).

14 березня в історії

14 березня 1489 року зреклася престолу остання королева Кіпру Катерина Корнаро. Управління країною перейшло до Венеційської республіки.

Кіпр протягом тривалого періоду історії був під владою спочатку Римської імперії, а слідом – її спадкоємиці Візантії. Під час Третього хрестового походу острів, що мав стратегічне положення, захопив король Англії Річард I Левине Серце. Це сталося у 1191 році. Правити Кіпром у Річарда намірів не було. Він пограбував острів, влаштував на ньому різанину, а потім відплив зі своєю місією хрестоносця до Святої землі. Острів деякий час утримували лицарі-тамплієри, але вже через рік у них викупив територію колишній король Єрусалиму Гі де Лузіньян. Він заснував тут останню державу хрестоносців – Кіпрське королівство. А першим королем став брат і спадкоємець Гі – Аморі I де Лузіньян. Саме рід Лузіньянов правив королівством весь час його існування.

При цьому королі Кіпру мали чимало серйозних конкурентів: через стратегічне для морської торгівлі та війни положення островом цікавилися і правителі Єгипту (спочатку – спадкоємці Саладіна, слідом – мамлюки), і (дещо пізніше) Османська імперія, і європейці – зокрема, Венеційська республіка. У венеційських купців була з Кіпром більш тривала “історія взаємин”, ніж у хрестоносців. При цьому свого вони домагалися своїми методами – економічними, а не військовими. Замість того, щоб воювати за укріплений Кіпр, штурмуючи острів з води, його вирішили викупити у власників. І така можливість виникла в XV столітті. Перед тим Кіпр зазнав нищівної поразки у війні з Генуезькою республікою. Владу Лузіньяни утримали, але їхнє королівство було розорене, а економіка прийшла у занепад. Тож протягом ХV століття держава деградувала. Передостаннім королем Кіпру став Жак II – він зійшов на престол у 1468 році та майже одразу обрав собі за дружину Катерину Корнаро – дівчину із благородної венеційської родини.

На момент весілля, яке відбулося за довіреністю, Катерині було лише 14 років. На Кіпр до чоловіка вона прибула через чотири роки – у 1472-му. За кілька місяців після їхнього вінчання Жак II несподівано помер, залишивши заповіт, що регенткою королівства має стати його вагітна на той час дружина. Звичайно, були чутки, що Жак помер не своєю смертю, а був отруєний підступними венеційськими родичами дружини. У 1473-му Катерина народила сина – Жака III. Але хлопчик за рік помер від малярії. І правителькою Кіпру залишилася королева.

“За Катерини, яка правила Кіпром з 1474 по 1489 рік, острів контролювали венеційські купці. У 1488 році республіка, побоюючись, що султан Баязид ІІ має намір напасти на Кіпр, а також виявивши змову з метою шлюбу Катерини з Альфонсо ІІ Неаполітанським, вирішила відкликати королеву до Венеції та офіційно анексувати острів. У лютому 1489 року венеційський уряд переконав Катерину поступитися своїми правами правительки Кіпру дожу Венеції — і, як наслідок, всьому венеційському уряду — оскільки вона не мала спадкоємця. 14 березня 1489 року вона була змушена зректися престолу та продати управління країною Венеційській республіці”, – пише англомовна Вікіпедія.

Катерина повернулася до Венеції з пошаною, їй формально зберегли королівський титул. Вдруге заміж вона вже не вийшла, спадкоємців не залишила. Кіпр був колонією Венеції протягом сотні років, доки його не захопила Османська імперія.

14 березня 1796 року американський винахідник Елі Вітні отримав патент на машину для очищення бавовни (так званий котон-джин). Докладніше.

14 березня 1917 року розпочався Київський губернський кооперативний з’їзд, який тривав два дні. Його учасники проголосили курс на автономію України. Докладніше.

14 березня 1923 року рада Послів держав Антанти в Парижі ухвалила рішення про визнання суверенітету Польщі над Східною Галичиною. Докладніше.

14 березня 1939 року війська Угорщини вдерлися на територію Карпатської України – на той час автономної республіки у складі Чехословаччини. Почалася нетривала, але дуже символічна угорсько-українська війна. Докладніше.

14 березня 1990 року місто Стрий у Львівській області стало першим містом в Україні, де над будівлею мерії підняли синьо-жовтий український прапор. Докладніше.

14 березня 2014 року в Харкові відбулася сутичка на вулиці Римарській, яку іноді називають першим боєм у російсько-українській війні. Адже обидві сторони мали вогнепальну зброю та застосували її. Докладніше.

14 березня 2014 року перші 500 учасників Самооборони Майдану прибули на полігон у селі Нові Петрівці, аби сформувати перший добровільний батальйон. Докладніше.

Церковне свято 14 березня

14 березня вшановують пам’ять преподобного Венедикта. Докладніше.

Народні прикмети

Який день 14 березня, таким і літо буде.

Якщо на вулиці багато калюж, то бджоли принесуть багато меду.

Якщо 14 березня снігопад, то восени буде врожай грибів.

Що не можна робити 14 березня

Не варто вирушати в далеку дорогу.

Не можна займатися рукоділлям та дарувати комусь вишиті вироби.

Не можна вихвалятися.