Французький проєкт для Журавлівки: у Харкові обговорили відновлення лісу
У Будинку архітекторів обговорили долю Журавлівського лісу, який було майже знищено внаслідок екологічних факторів та російської агресії. Влада міста, громадськість та міжнародні фахівці прагнуть остаточно закріпити цю територію як рекреаційну, аби унеможливити будь-яке житлове будівництво. Новий підхід до відновлення території розробляє французьке архітектурне бюро Martin Duplantier Architectes, а його концепцію вже презентували у Парижі.
«Щоб через деякий час там просто не з’явилися якісь житлові будівлі, які планувалися до повномасштабного вторгнення», — зауважує радниця мера Харкова, депутатка облради Тетяна Столяренко.
Що буде з ділянкою, де раніше був Журавлівський бір? Її майбутнє обговорюють у Будинку архітекторів.
«У 2017 році попереднє скликання міськради виділяли землю там під забудову. Він ще був зелений, я нагадаю. І тільки неймовірними зусиллями, за рік чи два, в тому числі нашими, багатьох людей, ми в суд ходили й так далі, і це вдалося повернути громаді, назад цю землю. Там під житлову. Ми зараз якраз нашим обговоренням дещо закріплюємо цю зону як рекреаційну в майбутньому, як я сподіваюсь, а не як для житлової забудови», — нагадує засновник ГО «ХАЦ», депутат Харківської міськради Дмитро Булах.
«Повністю підтримую, і Ігор Олександрович підтвердив зі свого боку, що там буде паркова зона», — запевнив головний архітектор Харкова Антон Коротовських.
Французький підхід та міжнародна виставка
Трагедію Журавлівського лісу винесли на світовий рівень. З 20 травня 2026 року по 3 січня 2027 року в найбільшому музеї архітектури Франції проходить виставка «Heritage in Resistance: From Timbuktu to Odesa», на якій Харків презентував бачення відновлення зеленої зони, що зазнала екологічної та матеріальної шкоди через повномасштабну війну. Експонати для виставки готувало французьке архітектурне бюро Martin Duplantier Architectes, нині воно розробляє новий підхід до території.
«Ми досліджували питання того, що, власне, ліс з’явився в період між 1945 і 1961 роками, то ми розуміємо, що це штучне утворення. Наш підхід полягає в тому, що ми пропонуємо працювати з цією територією не як з парком, а як з певним місцем відновлення. Чим ближче ми наближаємося до центру, тим менше ми втручаємося в цю частину лісопарку. Це не є споживання природи, а якесь певне співіснування з нею. Друге, що це не якийсь завершений проєкт, а що це є такий багатогранний і відкритий процес, де окремо проєктуються межі кожної зони. Само по собі наповнення, воно додається чергами під конкретну функцію», — пояснює очільник українського офісу Martin Duplantier Architectes Андрій Штендера.
Архітектор солідарний: тут не має бути жодної житлової забудови.
«Зараз ми дійсно бачимо велику загрозу в тому, що теперішнє зонування передбачає розвиток житлової забудови на цій території, тому ми б хотіли в такий спосіб дуже обережно промаркувати те, що це має залишитися власне зеленою зоною», — наголошує Андрій Штендера.
Чому насправді загинув сосновий бір
Єдиним винятком для капітального будівництва може бути укриття, вважає архітектор, адже Салтівка продовжує потерпати від обстрілів. Проте занепад лісу пов’язаний не лише з війною. Російський обстріл у вересні 2024 року, який спричинив пожежу, фактично добив бір. Але гинути він почав раніше. На думку науковців, помилки припустилися ще під час створення насаджень: суцільний сосновий ліс виявився беззахисним перед шкідниками та хворобами.
«Висновки біологів, зокрема Юрія Бенгуса, свідчать, що ймовірною причиною загибелі цих сосен стало ураження грибковим захворюванням під назвою коренева губка хвойних рослин. Саме через наявність там цієї хвойної соснової монокультури відбувся такий занепад. Причому ми бачимо ці процеси й у Григорівському лісі, який є об’єктом природно-заповідного фонду, і бачимо це на Мереф’янському шосе, там також гинуть сосни», — нагадав член координаційної ради ГО «Зелений фронт» Артем Сосипатров.
Повернення до природних екосистем
Комунальники «Харківзеленбуду» врахували ці помилки й поступово створюють на Журавлівці мішаний, стійкіший до хвороб ліс — висаджують як сосни, так і дуби, а подекуди самі виростають акації.
«Фактично це є лук заливний, який був в період індустріалізації фактично знищений, і було індустріальне будівництво нових найбільших мікрорайонів в Україні. І от мені здається, що варто було б дійсно подивитися на екосистему лука, щоб нові рішення не призвели до повторення цієї проблеми», — зазначає архітектор-реставратор Віктор Дворніков.
У Martin Duplantier Architectes впевнені: природа має самовідновлюватися з мінімальним регулюванням з боку людини, а новий підхід має перегукуватися із майбутніми перетвореннями Журавлівського острова.
