Сьогодні 26 березня: яке свято та день в історії

26 березня – День Національної гвардії України. Християни вшановують Йоана Ліствичника. Цього дня 1826 року дав свій єдиний концерт Шуберт, 1917 року до Києва повернувся Михайло Грушевський, а 1995 року в перших семи країнах ЄС почав діяти Шенген.

Свята та пам’ятні дати 26 березня

26 березня – День Національної гвардії України.

У світі – Фіолетовий день, присвячений підтримці пацієнтів з епілепсією.

26 березня в історії

26 березня 1826 року дав свій перший та єдиний публічний концерт австрійський композитор Франц Петер Шуберт.

Так сталося, що популярності він досяг буквально перед смертю. Шуберт походив із сім’ї вчителя та музиканта-аматора. Свої перші твори композитор-вундеркінд написав у віці 13 років. Однак його талант довгий час не знаходив визнання. Шуберт змушений був працювати вчителем у тій самій семінарії, що і його батько, пізніше – викладати музику дочкам місцевого графа. Популярність прийшла до Шуберта, коли йому було 26 років. У 1823 році його обрали почесним членом Штирійської та Лінцської музичних спілок. За свій перший (і, на жаль, останній) концерт Шуберт отримав єдиний у житті солідний гонорар – 800 гульденів. За ці гроші він нарешті зміг придбати власний рояль.

Але насолодитися інструментом і створити ще більше чудової музики Шуберту не судилося. Він помер 19 листопада того ж року – у неповні 32 – від черевного тифу. На пам’ятнику над могилою композитора висічено напис: “Смерть поховала тут багатий скарб, але ще прекрасніші надії. Тут спочиває Франц Шуберт”.

26 березня 1845 року американські лікарі Хорес Харрелл та Вільям Шекат запатентували медичний пластир. Насправді це ще не був той пластир, до якого ми звикли. Патент лікарі отримали на розроблений ними процес розчинення гуми та розбризкування її на тканину, що робило тканину липкою. Надалі з’ясувалося, що хімічні компоненти, які використовували під час виготовлення пластиру за цією технологією, часто викликають у людей алергійну реакцію. Наступний крок до сучасного пластиру зробив у 1882 році німець Пауль Карл Бойєрсдорф. Він наніс на лляну тканину природний каучук, соснову смолу та окис цинку. Нова варіація пластиру була запатентована та виникла відома компанія Beiersdorf. Сам же Пауль продав свою фармацевтичну фабрику разом із патентом 27-річному фармацевту Оскару Тропловіцу. Той доопрацював технологію, залучаючи до процесу дерматолога Пауля Унна. Разом вони отримали патент на Leukoplast, який ми називаємо бактерицидним пластиром.

26 березня 1917 року до Києва із заслання повернувся Михайло Грушевський.

Перед цим його одноголосно заочно обрали головою щойно створеної Української Центральної Ради. Грушевський на той момент був одним із найактивніших і найвідоміших діячів українського руху. До нього майбутній керівник УНР приєднався ще у студентські роки, коли навчався в університеті Святого Володимира у Києві (1890-ті). Тоді він входив до таємної київської “Громади”. Після закінчення університету Грушевський перебрався до Львова, де став професором кафедри всесвітньої історії та згодом очолив Наукове товариство імені Шевченка. Також у Львові він почав писати та видавати свою фундаментальну роботу – “Історія України-Руси”, яка була заборонена в Російській імперії. 1899 року майбутній голова Центральної Ради вперше пішов у політику – разом з Іваном Франком вступив до лав Української національно-демократичної партії та навіть очолив міське відділення. Утім, надовго Грушевського забракло – він повернувся до наукової роботи. 1905-го повернувся до Києва через тиск польських чиновників. Створював та видавав українські видання, а у вересні 1907 року став одним із засновників нелегального Товариства українських поступовців. Саме ця на початку громадська організація стала у 1917 році рушійною політичною силою, яка стала біля джерел створення Української Центральної Ради. Сам Грушевський на цей момент був не в Україні. У 1914 році його заарештували, звинувачуючи в “австрофільстві” та шпигунстві, а потім заслали до Симбірська. Згодом Грушевському дозволили переїхати до Казані, а у вересні 1916 – до Москви. Повернутися в Україну він зміг лише після Лютневої революції у Петрограді. До Києва Грушевський приїхав заочно обраним головою Української Центральної Ради.

26 березня 1995 року в перших семи країнах ЄС набули чинності Шенгенські угоди про скасування візового контролю на кордонах. Першими кордони відкрили Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Німеччина, Португалія та Іспанія. Угоду про це підписали за десять років до набрання нею чинності – 14 червня 1985 року.

Нині до Шенгенської зони входять 27 країн. Причому Шенген поширюється не на всі країни ЄС, і не всі країни, де він діє, є членами Європейського Союзу. Так, чотири країни ЄС ще не входять до Шенгенської зони – це Болгарія, Кіпр, Румунія та Ірландія. Але Шенген діє в Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії, які не є членами ЄС.

Церковне свято 26 березня

26 березня християни вшановують пам’ять преподобного Йоана Ліствичника. У 16 років він прийшов до Синайського монастиря, де через 4 роки був пострижений в ченці. 19 років Йоана виховував старець Мартирій.  У 35 років  Йоан пішов пустельником у пустелю біля підніжжя гори Синай. Він провів там 40 років у молитвах, пишучи книжки. Коли йому було 75, Йоана обрали ігуменом Синайської обителі. Він є автором знаменитої “Ліствиці”, у якій розкрив 30 ступенів сходження до духовної досконалості. У цьому творі Йоан описав шлях людини до досконалості, що наближує до Царства Небесного. Чотири роки святий Йоан пробув ігуменом, потім знову повернувся до усамітнення та безмовності. Помер у 649 році.

Народні прикмети

Гуси купаються у воді – скоро буде потепління.

Якщо з берези тече багато соку, то літо буде непогожим.

Що не можна робити 26 березня

Не можна обрізати чи пиляти дерева, ламати їхні гілки.