“Противник усе ніяк не впорається з тактичною кризою” – Машовець

Військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець написав про проблеми окупантів на півдні України, що ускладнюються.

“На Токмацькому напрямку ширина відрізка “дотику” передових підрозділів ЗСУ до перших позицій головного рубежу оборони противника досягла розміру в 2,5-3 км… і продовжує розширюватися… Очевидно, противник все ніяк не впорається із тактичною кризою в районі с. Роботине (я навіть сказав би, на обох флангах цього населеного пункту). Це тим більше дивно, тому що протягом останнього часу його командування перемістило на цей напрямок достатньо додаткових сил і засобів”, — написав Машовець в огляді 18 серпня.

Попри всі зусилля та підтягування резервів, зупинити просування ЗСУ загарбникам не вдається.

“Противник майже повністю відійшов із с. Роботине (утримує лише частково його південну частину), а на схід від села – залишив чергову ділянку місцевості, приблизно у 2-2,5 кв. км”, – повідомив оглядач.

За його даними, командування противника стягує на цей напрямок “все, що можливо”, включаючи колишню так звану “народну міліцію” “ЛНР”.

Не набагато приємніше для окупантів складається ситуація й на Бердянському напрямку, де ЗСУ нещодавно звільнили село Урожайне. Тепер армія РФ готується обороняти наступний населений пункт – Завітне Бажання.

“Підрозділи 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника, що посіли оборону в цьому населеному пункті, зараз активно доукомплектовуються та посилюються, судячи з усього, підрозділами 136-ї омсбр противника. Головною проблемою противника на цьому напрямку є дорога, яка веде з с. Урожайне на с. Старомлинівка, обходячи зі сходу с. Завітне Бажання протилежним берегом річки Мокрі Яли. Іншими словами, ЗСУ, за великим рахунком, не потрібно штурмувати це село “в лоб”, щоб наблизитися до одного з ключових пунктів системи оборони противника на цьому напрямі (с. Старомлинівка)… Хоча, звісно, ​​дуже бажано взяти його під контроль”, – прокоментував Машовець.

Він зазначив, що ЗСУ за кілька минулих діб не лише закріпилися в Старомайорському та Урожайному, а й певним чином розширили вклинювання.

“Питання полягає в іншому – який рівень бойових здібностей підрозділів 60-ї омсбр противника, які й складають основу оборони противника на цьому напрямку, якраз на цей час. Це формування понад місяць у боях, принаймні, двічі брало участь у більш або менш масштабних (звичайно, з тактичної точки зору) спроб контратакувати українські війська, що наступають (епічне відео з киданням танків та БМП з особовим складом саме цього формування в районі с. Макарівка та с. Сторожове, свого часу, також облетіло інтернет). Додавши до цього ще дві “проблеми” противника – с. Приютне, а також підрозділи 394-го мсп противника, які все ще знаходяться на північ від кордону Приютне – Завітне Бажання + гостру потребу противника щодо утримання району с. Новодонецьке (особливо в напрямку с. Керменчик), можемо отримати досить яскраву картину всього того обсягу та різноманіття “нагальних питань”, які командуванню противника на цьому напрямку, доводиться вирішувати ОДНОЧАСНО… Відповідно, немає нічого дивного в тому, що основну масу своїх оперативних резервів він утримує саме на цьому напрямку”, – зазначив аналітик.

Читайте також:  Російське командування вже робить важкий вибір – ISW

Підсумовуючи спостереження за ситуацією на південному фронті, Машовець наголосив, що ступінь напруги сил противника зростає. Армія РФ стягує сюди дедалі більше частин інших військових угруповань.

“Вони продовжують тягнути сюди все, що знаходять у себе “під рукою”, у більш-менш адекватному стані, від новоросійської дЮсантури та кримських морпіхів, закінчуючи якимись “каламутними” донецькими “ментами” і кадіївсько-алчевськими “кизяками”. Усе це “збовтування солянки” противником у Південній операційній зоні явно відбувається не від дуже хорошого життя”, – вважає військовий оглядач.