Сьогодні 27 жовтня: яке свято та день в історії

27 жовтня – День української писемності та мови. Цього дня 1882 року в Україні відбулася прем’єра першої вистави Театру корифеїв. 1937-го почалися масові розстріли в урочищі Сандармох, а в Києві стратили харківського поета Майка Йогансена. 1982-го Китай став першою країною світу, населення якої перевищило 1 мільярд людей.

Свята та пам’ятні дати 27 жовтня

27 жовтня – День української писемності та мови. Сьогодні українці традиційно писатимуть Диктант національної єдності. Приєднатися до нього можна об 11:00. Диктант транслюватимуть на хвилях “Українського радіо” та “Радіо культура”, в етері телеканалу “Суспільне культура”, на ютуб-каналі “Українського радіо” та сторінках “Суспільного” у фейсбуці. Цього року диктуватимуть текст поетеси Катерини Калитко “Дороги України”. Читати його буде актор театру та кіно Олексій Гнатковський.

У світі також: Всесвітній день аудіовізуальної спадщини, Всесвітній день трудотерапії та День ерготерапевта, а також – два перехідні свята, які відзначають у четверту п’ятницю жовтня – Всесвітній день лемурів та Всесвітній день шампанського.

27 жовтня в історії

27 жовтня 1882 року відбулася перша вистава “Товариства українських артистів під керівництвом М. Л. Кропивницького”. Цей день вважається днем ​​народження першого професійного національного театру в Україні. До історії українського мистецтва він увійшов як Театр корифеїв. Великим досягненням засновників театру стало здобуття після багатьох років боротьби дозволу ставити вистави українською мовою. Досягти цього змогли, лише взявши зобов’язання перед кожною українською виставою ставити російськомовну. Театр корифеїв працював у місті, яке зараз має ім’я його засновника – Кропивницький.

Окрім самого Марка Кропивницького, діяльну участь у створенні та розвитку театру відіграв Микола Садовський (Тобілевич). Серед найвідоміших акторів театру – Марія Заньковецька та Панас Саксаганський. Об’єднана трупа пропрацювала до 1885 року, а потім розділилася – Кропивницький та Садовський створили кожен свій колектив.

27 жовтня 1937 року почалися масові розстріли в урочищі Сандармох у Карелії. У період до 4 листопада тут знищили 1111 осіб (загалом за 1930-ті – 10 тисяч осіб). У ці дні радянські кати вбивали цвіт української нації: письменників, митців, науковців, політиків часів УНР. Своє життя в Сандармосі закінчили, зокрема, Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Антін Крушельницький, Марко Вороний, Валер’ян Підмогильний, Валер’ян Поліщук, Павло Пилипович, Володимир Чехівський, Степан Рудницький, Матвій Яворський та багато інших.

“Як встановив російський дослідник Олександр Черкасов, смертників “готували” до страти у трьох кімнатах бараку в Медвежій Горі. У першій – звіряли прізвище і роздягали, в другій – зв’язували, в третій – лупили по голові дерев’яною “колотушкою”, аби людина втратила свідомість. Далі вантажили на машини та по 40 душ перевозили в Сандармох. Напівживих людей скидали до великих ям, а член розстрільної бригади Михайло Матвєєв особисто стріляв кожному в голову”, — пише про ті події Український інститут національної пам’яті.

Місце масових убивств довго приховували. Родичі роками намагалися розшукати своїх рідних чи хоча б їхні могили. Правду вдалося дізнатися лише після розвалу СРСР – і то не одразу. В 1995-му директор Санкт-Петербурзького науково-дослідного центру “Меморіал” Веніамін Іоффе знайшов в архівах ФСБ в Архангельську оригінали документів, що підтверджували факти розстрілів у Сандармосі. Там збереглися й розстрільні протоколи. Уже після знаходження документів знайшли місце, де поховані жертви радянської влади.

27 жовтня 1937 року в Києві розстріляли поета Майка Йогансена.

Останні роки свого життя він прожив у сумнозвісному будинку “Слово” в Харкові. Йогансен народився та прожив усе життя в Харкові. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. У 1920-х входив до кола українських поетів та письменників, які повірили в можливість розвивати українську культуру та мистецтво в радянській країні. Він зблизився з Миколою Хвильовим, Володимиром Сосюрою, Василем Елланом-Блакитним. Разом вони заснували Спілку пролетарських письменників “Гарт”. 1925-го Йогансен вийшов із “Гарта” і разом з однодумцями заснував інше об’єднання – ВАПЛІТЕ (Вільну академію пролетарської літератури), а після його розпуску – “Техно-мистецьку групу А”. Йогансен брав участь у створенні та виданні “Українського журналу” та альманаху “Літературний ярмарок”. Розвиток української пролетарської літератури не за “лекалами партії” завершився для Йогансена так само, як і для багатьох його друзів та колег, що увійшли в історію України як Розстріляне відродження. 18 серпня 1937 року поета заарештували НКВСники – у його харківській квартирі в будинку “Слово”. А 24 жовтня вже й засудили, визнавши, що Йогансен з 1932 року “брав участь в антирадянській націоналістичній організації, яка ставила своєю метою повалення радянської влади методами терору й збройного повстання, завербував чотири особи для участі в повстанні, погодився особисто взяти участь у виконанні теракції проти керівників компартії та радянського уряду”. Вирок був – розстріл та конфіскація всього майна. 27 жовтня Йогансена стратили у в’язниці НКВС у Києві.

27 жовтня 1982 року Китай став першою країною Землі, чисельність населення якої перевищила 1 млрд жителів. На той момент у КНР уже кілька років запроваджували політику жорстких демографічних обмежень – за принципом “Одна сім’я – одна дитина”.

На державному рівні керівництво Китаю дійшло висновку, що різке збільшення населення перевантажує ресурси країни, що призведе до економічної кризи. Усесвітньо відомі законодавчі обмеження запровадили 1979 року. Причому їх впроваджували із традиційними для тоталітарних систем “перегинами” – у тому числі застосуванням до громадян примусових абортів та стерилізації. Штрафи за народження другої дитини також були “драконівськими” – вони становили від чотирьох до восьми середніх річних доходів. Обмеження народжуваності навіть закріпили у конституції КНР. 

Ця тактика спрацювала. Але якщо на початку це керівництво країни порадувало, то вже зараз у Китаї просто не знають, що робити з наслідками. До 2000-х показник народжуваності дітей однією жінкою протягом життя в Китаї знизився з 6 до 1,6. Має місце і ще один серйозний наслідок – кількість чоловіків у Китаї значно перевищила кількість жінок. Адже коли батькам можна було народити лише одну дитину, за наявності УЗД-діагностики багато хто приймав рішення залишати дитину лише в тому випадку, якщо це буде хлопчик. У результаті на 1000 хлопчиків у Китаї в певний момент часу народжувалося лише 855 дівчаток. Тепер значна частина чоловіків у КНР просто не може створити сім’ю – нема з ким. Ще один наслідок багаторічних обмежень – втрата родинних зв’язків. У багатьох китайців зараз немає ні дядьків, ні тіток, ні двоюрідних братів та сестер. Що важливе для самої держави – її населення стрімко старіє, а працездатна частина скорочується.

“Крутити кіно назад” уряд Китаю намагається ще з 2016-го. З 1 січня 2016 року в країні скасували політику “Одна сім’я – одна дитина”. Але розрахунок на різке збільшення народжуваності тільки завдяки цьому не виправдався (якщо 2014 року в Китаї народилося 17 млн ​​дітей, то, наприклад, 2019-го – менше 15 млн, а 2020-го взагалі 12 млн). 2021-го керівництво країни дозволило сім’ям мати вже третю дитину та навіть передбачило виплати та податкові пільги сім’ям з дітьми. Але, як пише “The Guardian”, за підсумками 2022-го народилося на мільйон менше китайців, ніж 2021-го. 2022-й став першим роком, коли чисельність населення Китаю не зросла, а скоротилася – вперше з 1961-го. За підсумками 2022-го населення КНР становило 1,41175 мільярда, що на 850 тисяч менше, ніж роком раніше. Самі китайці в соцмережах коментують подібну ситуацію, наприклад так: “Хто тепер наважиться завести дітей, коли ціни на житло такі високі. Ніхто не хоче одружуватися та навіть закохуватися, не кажучи вже про дітей”. І поки китайці задумалися про власний добробут, за кількістю населення їхню країну цього року випередила сусідня Індія. Згідно з демографічними даними “Доповіді про стан народонаселення світу, 2023 рік” Фонду ООН в галузі народонаселення (UNFPA), населення Індії станом на квітень 2023-го склало 1,4286 млрд осіб. Якщо тенденції збережуться, то, за прогнозом вчених із Вашингтонського університету, населення КНР до 2100 року скоротиться до 732 мільйонів. Тоді Китай стане третьою за населенням країною світу – після Індії (за прогнозом 1,09 млрд) та Нігерії (791 млн).

Церковне свято 27 жовтня

27 жовтня за новим церковним календарем в Україні вшановують вшановують пам’ять мученика Нестора Солунського. Він жив у II столітті в Греції. Так само, як і Димитрій Солунський, чию пам’ять вшановують 26 жовтня, Нестор постраждав за правління римського імператора Максиміана. Нестор був учнем святого Димитрія Солунського. Коли його ув’язнили за велінням імператора, Нестор прийшов до вчителя, і той благословив його на бій з римським гладіатором Лієм. Гладіаторські бої імператор Максиміан проводив у місті, виставляючи досвідченого бійця проти місцевих християн – з метою знищити їх усіх. Однак Нестор, отримавши благословення Димитрія, зміг перемогти гладіатора та скинути його на списи. За це, згідно із законом, він мав отримати нагороду. Проте імператор, дізнавшись, що Нестор – християнин і учень святого Димитрія, наказав негайно стратити юнака. Його обезголовили.

Також 9 листопада Православна церква України вшановує пам’ять Нестора Літописця – ченця Києво-Печерського монастиря, якого вважають одним із авторів “Повісті временних літ”.

Народні прикмети

Якщо на вулиці багнюка, то зима почнеться через чотири тижні.

Якщо 27 жовтня випав сніг, то в травні наступного року буде погана погода.

Що не можна робити 27 жовтня

Не можна багато працювати.

Не слід зловживати алкоголем та переїдати.