• Нд 19.05.2024
  • Харків  +18°С
  • USD 39.43
  • EUR 42.85

«Прильоти», податки і скорочення штату: як попри все живе бізнес у Харкові

Інтерв'ю   
«Прильоти», податки і скорочення штату: як попри все живе бізнес у Харкові

Бізнес у Харкові розвивається не «завдяки», а «попри», підтверджуючи імідж незламного міста. Що підтримує та мотивує бізнесменів, а що їм заважає. А також – чим може допомогти влада – в матеріалі МГ «Об’єктив».

Вести бізнес під час війни на Харківщині – тяжке випробування, кажуть підприємці. Адже захищеним у регіоні не відчуває себе майже ніхто. Маленьке кафе, яке встигло попрацювати у місті лише шість місяців, стало черговою «мішенню» армії РФ напередодні Нового року. Однак власники закладу вже планують відновлення. Інші підприємці, які до повномасштабного вторгнення роками працювали на Харківщині – втратили робітників. Проте збираються розширятися та виходити на новий рівень. Проблеми для регіону створює відсутність податкових пільг через зміну зони, до якої тепер віднесена Харківщина – з «активних бойових дій» на «можливі бойової дії». Нардепи та бізнес попереджають про конфлікт, що назріває, а в ХОВА пишуть листи до міністерств і намагаються «піти назустріч» бізнесу іншими можливими шляхами.

«Сьогодні бізнес у тебе є, завтра ти можеш втратити все»

Відкрити ФОП під час війни у місті, по якому регулярно прилітають російські ракети – відчайдушне рішення. Ризикнути вирішили підприємці в Харкові. Так у липні 2023-го в центрі Харкова з’явилося маленьке кафе – на найбільшому в Україні майдані, що вже не раз зазнавав ворожих ударів.

«Ми дуже любимо Харків, і вирішили, що, якщо відкрити в місті такий заклад, то буде дуже багато гостей», – каже керуючий закладу Олександр Чукавін.

І не прогадали, зазначає Чукавін: кафе, де випікали круасани, майже за місяць набуло популярності. І в соцмережах люди активно постили фото свіжої випічки, а столики тут були забиті майже постійно. Порожньо в закладі стало після ночі на 31 грудня. Напередодні Нового року росіяни перетворили тут усе в руїни, коли атакували Харків «шахедами».

02
Фото: Олександр Чукавін

«Мені зателефонували: «Погані новини». Попросив фотографію –  побачив, що там  вже нічого взагалі немає. Вранці поїхав у кафе. Весь персонал вийшов на роботу, усі були шоковані. Повністю знищена веранда, а це майже 60% місць для гостей. У приміщенні вибита вхідна група, розбита скляна вітрина. Усе, що було зі склом, – розбилося. Залишилися столи та стільці, але навіть вони непридатні, бо всі посічені», – розповідає Чукавін.

Проте навіть така суцільна руйнація не стала приводом для власника визнати ведення бізнесу в Харкові невірним рішенням. Навпаки – майже одразу ухвалили: кафе відновлюватимуть.

«Власник сказав про це мені по телефону вже о 5-й ранку. Ми з ним були на зв’язку із ночі. І персонал, звичайно, ми зберегли. Більшій частині знайшли тимчасову роботу, й надалі плануємо відновлюватися», – розповідає керуючий розбитого кафе.

Чукавін каже: збитки поки що повністю не підрахували, однак проєкт відновлення кафе – уже на фінішній прямій. А відкрити знову свої двері заклад планує вже навесні.

«Зараз будь-який бізнес у Харкові, мені здається, – це величезний ризик. Бо незрозуміло, чого чекати. Тобто сьогодні бізнес у тебе є, завтра ти можеш втратити все. Найголовніше – що всі люди наші цілі, неушкоджені. І що це сталося вночі», – акцентує Чукавін.

Безпека, гроші та люди – президент Асоціації приватних роботодавців перелічив проблеми бізнеса в Харкові

Випадки, коли в Харкові та області під час повномасштабного вторгнення відкриваються нові бізнеси – поодинокі. А ситуація, коли власники відновлюють свої заклади після «прильотів» із РФ, взагалі – рідкість, каже президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.

04

«Є одна проблема, яка одним словом формулюється – це безпека. Бо дуже складно планувати свою діяльність у регіоні. Є дуже великий ризик «прильотів» ракет, які можуть пошкодити чи зруйнувати майно. Ще одна проблема пов’язана з відбудовою пошкодженого чи зруйнованого майна – це доступ до коштів. І це також дуже важливо, тому що, на жаль, купівельний попит спадає, і підприємці вимушені витрачати додатково кошти на забезпечення норм безпеки. Наступне питання – це, на жаль, несталість нашого законодавства і норм ведення бізнесу. Постійні пропозиції якихось реформ, які не узгоджуються, не обговорюються з підприємцями, вони створюють додатково очікування погіршення. Це негативно впливає на бізнес щодо його подальшого розвитку і найголовніше – планування діяльності на майбутнє», – зазначає Чумак.

Ще однією топ-проблемою Харківщини він називає – людський ресурс. Через великий відтік професійних кадрів та мобілізацію підприємці не можуть «твердо стояти на ногах».

«Я не можу розпродати це майно, повинен його зберегти»

Більше ніж удвічі з початку повномасштабного вторгнення скоротився штат робітників маленького виробництва чоловічого одягу на Харківщині. Власник Ігор Заблуда каже: раніше працювали десять людей, зараз залишилися – чотири. Адже більшість вирішила не повертатися до прифронтового Харкова.

«Змінилося все. Скоротили й асортимент. Адже чоловіки зараз не купляють собі брюк, піджаків. У нас була своя «тема» – це льон та натуральні тканини. Раніше такі льняні костюми брали на відпустку. Зараз цей товар нікому не потрібний, тому що відпочивати ніхто не їде. Затребуваний тільки – спортивний одяг, який ми зараз і виробляємо», – каже підприємець.

Швейне виробництво працювало в регіоні понад 20 років, до 24 лютого 2022-го. Із початком повномасштабного вторгнення бізнес Заблуди закрився на рік.

03
Фото: Ігор Заблуда

«Життя триває. Маємо обладнання, потрібно сплачувати оренду, гроші треба заробляти. Тому вирішили, що час вже відкриватися та починати працювати. Я не можу розпродати це майно, повинен його зберегти. Тому таке життя – треба працювати», – пояснює Заблуда.

Але зараз він думає вже не тільки про виживання в Харкові. У планах – не просто не закривати бізнес у регіоні, але й вийти на міжнародний ринок.

«Також хочемо більше вийти на продаж онлайн. Офлайн-продажі зменшуються. Тож зараз мета – вийти на маркетплейс, де можна продавати онлайн. Причому така мета зараз у всього малого бізнесу, тому що офлайн-продажі дуже низькі», – поділився бізнесмен.

У Харкові назріває конфлікт через податки – нардепка та бізнесмени

Окрема тема, яку підіймають і бізнесмени, й діячі об’єднань, що опікуються питаннями бізнесу в Харкові, – це підтримка бізнесу. У регіоні, де гарантувати безпеку неможливо, мають бути інші фактори, які б «переконували» бізнесменів не втікати світ за очі. Для Харкова таким «бонусом» могли б стати пільгові умови для сплати податків. І законодавчі можливості відповідні є. Проте такий підхід конфліктує щонайменше з двома факторами: потребою в коштах для місцевих бюджетів і рішенням Генштабу щодо того, до якої зони бойових дій відносити Харків.

«Податкове законодавство визначає, що органи місцевого самоврядування можуть на свій власний розсуд знижувати ставки місцевих податків. Це оренда землі, це плата за нерухомість, це екологічний податок. Це саме ті податки, які залишаються в місцевих громадах на їх розвиток та функціонування. Вони складають 5-7% від всього загального бюджету міста. Їх дійсно можна знизити, чим набагато полегшити життя підприємців у нашому регіоні», – вважає харківська народна депутатка Вікторія Кінзбурська. При цьому вона відзначає: зараз Харків – не в переліку територій активних бойових дій. До цієї категорії місто входило з 24 лютого 2022-го по вересень того ж року. Зараз же юридично – це територія можливих бойових дій.

«Якщо б ми були в «активних бойових діях», ця (податкова – Ред.) пільга була б надана автоматично. Тобто ми не повинні були б сплачувати ці податки», – пояснює Кінзбурська.

Відповідно, від місцевих податків у Харкові бізнес звільняли лише в 2022-му.

«Внесення нас до території активних бойових дій відноситься до компетенції військової адміністрації. Тобто, до нашого очільника області. Чому він це не робить? Я не знаю. Вони кричать, що втрачають кошти з бюджету. Нам потрібно йти на діалог з бізнесом, тому що майже всі інші області знизили ці місцеві ставки», – каже Кінзбурська.

Питання місцевих податків і справді неабияк турбує бізнесменів, підтверджує президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.

«В умовах суттєвого падіння продажів, ці податки впливають дуже негативно. І неможливість застосування норми щодо звільнення від оподаткування на землю, наприклад, у 2023-му, 2024-му – це для бізнесу дуже суттєво. Тому питання дуже важливе для підприємців, і його можна вирішити саме через тимчасове включення регіону до переліку територій, де ведуться активні бойові дії», – заявив Чумак.

У ХОВА «кивають» на Генштаб і запевняють, що йдуть «назустріч бізнесу»

Поки нардепи та бізнесмени «кивають» у бік ХОВА. Там у свою чергу запевняють: роблять усе можливе, аби допомогти бізнесу. Але поки що марно. Так заступник начальника ХОВА Євген Іванов пояснив: адміністрація неодноразово зверталася до Мінреінтеграції та Міноборони з ініціативою збільшити кількість населених пунктів на Харківщині, які входили б до зони саме активних бойових дій. На адресу міністерств із Харкова надіслали понад 10 листів..

«Однак, нагадаю, ці зміни погоджує Генштаб, а він у даному випадку визначив їх так, як ми зараз їх бачимо», – пояснює Іванов.

05
Фото: ХОВА

При цьому він запевняє, що на Харківщині впроваджується низка рішень «назустріч бізнесу».

«За 2023 рік ми маємо 4,6 млрд грн кредитів, наданих на території області за програмою «5-7-9%». Також 82 млн – це «єРобота», це мікрогранти для малого бізнесу. Наразі триває розробка індивідуальних стратегій допомоги й існування бізнесу на території нашого регіону. Зокрема, це буде відшкодування логістичних витрат, також окремо працюємо з банками щодо покращення і спрощення отримання кредитів за програмою «5-7-9%», – сказав Іванов.

Читайте також: Робота бізнесу в Харкові залежить від посилення захисту неба – Терехов

Бізнес відновлюється: актуальні дані податкової

Попри значні виклики та наявні непорозуміння із владною вертикаллю, бізнес у Харкові видається не менш незламним, ніж місто загалом. Станом на зараз кількість ФОПів, що зареєстровані в Харкові, на 3291 перевищує загальну чисельність підприємців, яка була на відповідну дату «довоєнного» 2021 року. Як повідомила заступниця начальника ГУ ДПС у Харківській області Світлана Подсоха, станом на 1 січня 2024 року на Харківщині зареєстровано 162 389 ФОПів.

01
Фото: пресслужба ДПС в Харківській області

У податковій відзначають: якщо порівнювати 2023-й із 2022-м, то тут також є позитивна тенденція: більше жителів Харківщини відкрили власну справу. Так, протягом минулого року підприємницьку діяльність в регіоні зареєстрував 21 181 бізнесмен. Це на 7 945 більше, ніж у 2022-му.

Окрім того, у 2023-му, порівняно з 2022-м, на 77 % збільшилась кількість ФОПів, які «перейшли» до Харківської області з інших регіонів країни. Це, зокрема, підприємці з Києва, Дніпропетровської, Львівської,  Запорізької областей, які ведуть свою діяльність в галузях «Інформація та телекомунікації», «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів», «Професійна, наукова та технічна діяльність».

«Це вказує на те, що український бізнес відновлюється та продовжує підтримувати країну на шляху до перемоги», – вважає Подсоха.

Матеріал підготовлений за підтримки ГО «Інтерньюз-Україна»

Відповідальна за дистрибуцію: Малєвська Н.О.

Автор: Вікторія Яковенко
Популярно

Ви читали новину: ««Прильоти», податки і скорочення штату: як попри все живе бізнес у Харкові»; з категорії Інтерв'ю на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті;
  • • Дата публікації матеріалу: 19 Лютого 2024 в 17:58;
  • Кореспондент Вікторія Яковенко у цій статті розкриває тему новин про те, що "Бізнес у Харкові розвивається не «завдяки», а «попри», підтверджуючи імідж незламного міста. Що підтримує та мотивує бізнесменів, а що їм заважає. А також – чим може допомогти влада – в матеріалі МГ «Об’єктив».".