Сьогодні 3 травня: яке свято та день в історії

3 травня 1783 року відбулося закріпачення українських селян у Російській імперії. У Польщі у 1791-му прийняли другу в Європі конституцію. У Львові та Києві в різні роки цього дня розпочали роботу перший в Україні кінний та електричний трамваї. У 1897-му народився український театральний режисер Януарій Бортник, який працював у Харкові у 1930-ті. У 1924-му загинув ідеолог українського націоналізму Микола Міхновський. У 1947-му набула чинності післявоєнна конституція Японії. У 1995-му заснували перший в Україні орден – Богдана Хмельницького. У 2023-му армія РФ здійснила масовий обстріл центру Херсона, вбивши понад 20 людей.

Свята та пам’ятні дати 3 травня

3 травня у світі – Всесвітній день свободи преси.

Також відзначають День кондитера, День Сонця, День словотворця.

3 травня в історії

3 травня 1783 року російська імператриця Катерина II видала указ про заборону селянам Лівобережної України та Слобожанщини переселятися з місць останньої ревізії. Таким чином відбулося закріпачення селян в Україні. Детальніше.

3 травня 1791 року уряд Речі Посполитої після першого її поділу прийняв “Конституцію 3 травня” – вона стала другою (після Конституції Пилипа Орлика) письмовою конституцією у Європі та третьою у світі. Першою є конституція США. Детальніше.

3 травня 1880 року в Україні розпочав роботу перший трамвай. Детальніше.

3 травня 1892 року Київ уже переходив від кінного та парового до електричного трамвая. Детальніше.

3 травня 1897 року народився український театральний режисер Януарій Бортник, який працював у Харкові у 1930-ті. Детальніше.

3 травня 1924 року загинув ідеолог українського націоналізму Микола Міхновський. Детальніше.

3 травня 1947 року набула чинності післявоєнна конституція Японії.

Великою мірою цей документ склали американці під наглядом генерала США Дугласа Макартура, який командував союзними силами під час окупації Японії після Другої світової війни. Хоча японська сторона брала участь в обговоренні та мала можливість внести деякі (незначні) корективи. Попри американське авторство, жодних змін до документа японці не внесли не лише після завершення окупації, а й досі.

Конституція досить коротка – вона складається з приблизно 5000 слів. Найвідомішою в ній є стаття 9: “Щиро прагнучи міжнародного миру, заснованого на справедливості та порядку, японський народ на вічні часи відмовляється від війни як суверенного права нації, а також від загрози чи застосування збройної сили як засобу вирішення міжнародних суперечок. Для досягнення мети, зазначеної в попередньому абзаці, ніколи надалі не створюватимуться сухопутні, морські та військово-повітряні сили, як і інші засоби війни. Право на ведення державою війни не визнається”.

Після набуття чинності конституцією японську імперську армію розформували, її керівників судили за воєнні злочини. Проте зовсім демілітаризованою Японія не залишилася. Вже 1954 року в країні замість армії створили “Сили самооборони”. А 1 липня 2014 року Кабінет міністрів Японії схвалив нове тлумачення статті 9, щоб дозволити нації брати участь у “колективній самообороні”.

Крім відмови будь-коли воювати, конституція внесла й інші зміни у життя японського суспільства. По-перше, вона суттєво обмежила владу імператора – він залишився “символом держави та єдності народу”, але більше не має політичної влади. Конституція також зрівняла у правах жінок і чоловіків у Японії, запровадила демократичні свободи: зібрань, слова та віросповідання. Японський імператор Хірохіто погодився із документом. Саме він (як це передбачала попередня конституція Мейдзі) оголосив нову конституцію 3 листопада 1946 року, щоб японський народ вважав її законною. Після цього протягом пів року до набрання чинності документом його суть роз’яснювали громадськості.

Періодично після завершення повоєнної окупації Японії в країні політики порушували питання перегляду конституції з метою “зробити її більш японською”, але ці спроби провалювалися – в основному через відсутність широкої підтримки в парламенті та складну процедуру внесення змін.

3 травня 1995 року започатковано перший державний орден України – орден Богдана Хмельницького. Детальніше.

3 травня 2023 року росіяни завдали масованих ударів по центру Херсона. Вони прийшлися по “Епіцентру”, залізничному вокзалу та “АТБ”: у день трагедії повідомили про 19 загиблих і 47 поранених. Згодом слідчі поінформували, що загинули 24 мирні жителі, ще 51 особа отримала поранення. У жовтні 2023 року СБУ повідомила імена організаторів цього обстрілу. За даними слідства, це російські військові: генерал-полковник Олега Макаревич – командувач угрупованням військ ЗС РФ “Днепр”; генерал-лейтенант Аркадій Марзоєв – командувач 22-го армійського корпусу Чорноморського флоту РФ; підполковник Дмитро Жаркіх – командир 8-го артилерійського полку берегової оборони 22-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту РФ.  Їм заочно повідомили про підозри.

Церковне свято 3 травня

3 травня – Велика п’ятниця. Спомин святих спасительних страстей Господа нашого Ісуса Христа. У цей день також вшановують пам’ять мучеників Тимофія і Маври. Вони постраждали за віру під час гонінь імператора Діоклетіана. Святий Тимофій був читцем у церковному клірі, а також хранителем і переписувачем богослужбових книг. На нього донесли, що він зберігає християнські книги. Святого Тимофія привели до правителя Аріана, який зажадав видачі священних книг. За відмову виконати наказ Тимофія піддали жорстоким тортурам. На певному епізоді знущань правителю повідомили, що Тимофій має молоду дружину, на ім’я Мавра, з якою він одружився всього 20 днів тому. Аріан наказав привести Мавру, сподіваючись, що в її присутності непохитність мученика захитається. На прохання Маври з рота мученика вийняли шматок дерева, щоб він міг говорити. Святий Тимофій переконав дружину не боятися мук і йти разом із ним на подвиг. Свята Мавра відповіла: “Я готова померти з тобою”, – і зізналася в тому, що вона християнка. Її кинули в киплячий казан, але Мавра не відчувала болю та залишилася неушкодженою. Запідозривши, що слуги наповнили казан холодною водою, Аріан велів святий бризнути йому на руку води з казана. Коли мучениця виконала це, Аріан скрикнув від болю і відсмикнув обпалену руку. Тоді Аріан повірив у Бога, в якого вірила свята, та наказав її відпустити. Але незабаром схаменувся та знов став переконувати Мавру принести жертву язичницьким богам. Вона була непохитною. Тож після довгих катувань Аріан наказав розіп’ясти мучеників. Протягом дев’яти днів вони висіли на хрестах один до одного, а померли на десятий день.

Народні прикмети

Якщо на ялинці багато молодих шишок, то цього року буде хороший врожай пшениці.

Якщо день дощовий і холодний, то врожай меду цього року буде поганим.

Якщо погода мокра, то влітку буде багато бур’янів на городі.

Спекотний і сонячний день – до великого врожаю полуниці.

Що не можна робити 3 травня

У Страсну п’ятницю не можна їсти рибу, м’ясо, яйця і молочні продукти.

Не можна займатися важкою фізичною працею, рукоділлям і прибиранням.

Не можна рубати дрова та взагалі користуватися сокирою.

Не можна веселитися, святкувати, гучно сміятися, вживати алкоголь.