Один із найстаріших музеїв Європи відкрився в Харкові вперше з початку війни

У травні вперше з початку повномасштабної війни в ​​Харкові відкрився Музей природи. Керівництво розповіло МГ «Об’єктив» та іншим ЗМІ, як зараз працює установа, яких пошкоджень зазнала внаслідок російської агресії та як науковці беруть участь у важливих міжнародних дослідницьких проєктах. Також журналістам показали майстерню, де наразі створюють експонати для нової зали. Що це буде – дивіться у відеорепортажі.

Олександр Зіненко, провідний науковий співробітник Музею природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Це погляд, що відбувається за лаштунками музею, як робляться колекції. І це зал земноводних та рептилій.

Робити ці експонати почали до початку великої війни, на якийсь час переривалися й знов продовжили

Олександр Зіненко, провідний науковий співробітник Музею природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Можна подивитися, як виглядає опудало зсередини. Як раніше робили? Раніше брали різні матеріали і набивали це опудало зсередини, шкіру. А тут ми маємо новітню методику. Це відливка з голови цього ягуара. Зроблена форма, яка заповнена поліуретановою піною, на яку потім натягається шкіра. І таке опудало більш реалістичне. Його менше пошкоджують шкідники музейні.

Шкіру та хутро використовують справжні. Найчастіше мертвих тварин музею передають зоопарк або приватні звіринці. Так було і з чорним ягуаром та вараном. Останній прожив у зоопарку 14 років.

У травні Музей природи прийняв відвідувачів вперше від початку великої війни. Нині він працює з 10:00 до 15:00 з вівторка по суботу. Видно, що харків’яни та жителі області дуже скучили за культурним життям, констатує директор. Він особисто проводить екскурсію для ЗМІ.

Ростислав Лунячек, директор Музею природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Синій кит. У нас представлена нижня щелепа та лопатка синього кита. А це кит фінвал. Ось лопатка його, ви бачите, набагато менша. Флотилія “Слава” дуже великих китів коли добувала, вона нам передала цього кита. Це було у 1956 році.

Ховати найцінніші експонати почали за чотири дні до повномасштабного вторгнення – 20 лютого. До безпечних сховищ відправили мандрівного голуба – птаха, який зник на початку XX століття, колекції жуків, тропічних молюсків та австралійських сумчастих тварин.

Ростислав Лунячек, директор Музею природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Ні, мамонта не ховали. Є такі тварини, як кит і мамонт, яких не демонтуєш. Я думаю, що за кілька тисячоліть мамонт вже пережив багато війн, переживе і цю. У нас мамонт частково це пап’є-маше, а кит у нас справжній. Але як його демонтувати, бо він ні в один отвір не вилізе, цей фрагмент кита. Зараз багато ще сховано, бо війна йде.

Найбільші пошкодження музей отримав навесні 2022 року. Експонати вціліли, але постраждали художні роботи, було потрощено скло.

Ростислав Лунячек, директор Музею природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Коли 1 березня 2022 року усі вікна зі сторони Сумської були вибиті, ми боялися, що сюди хтось може залізти. Тому люди тут жили майже рік, охороняли. Робили стелю і дах самі. Окрім живих експонатів, кількох великих тропічних рибок, ми нічого не втратили, бо температура упала до 15-10 градусів.

На початку повномасштабної війни музей отримував допомогу від компаній з Японії та Швейцарії, продовжує допомагати німецьке культурне товариство.

Ростислав Лунячек, директор Музею природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Тому ми тримаємось і сподіваємось, як війна закінчиться, ми відреставруємо усю нашу споруду і тоді можна буде бачити усі наші цікавинки.

Експонати, що виставлені в залах або тимчасово сховані – лише верхівка айсберга. 90% не призначені для демонстрації відвідувачам і зберігаються в безпечному місці. Бо деяким, як і музею, вже 200 років.

Олександр Зіненко, провідний науковий співробітник Музею природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Це фактично еталонні зразки багатьох видів біорізноманіття. Вони мають надзвичайну наукову цінність. За 200 років на планеті Земля багато що змінилося, багато тварин повимирали або повимирали локально, але збереглися в музеї. І до них звертаються студенти, науковці з усього світу. Нас просять їх сфотографувати, оцифрувати, взяти маленький зразок, виділити ДНК.

Порівняно з довоєнними часами у музеї лишилась половина колективу. Втім, серед них є десять наукових співробітників. На початку 2022 року, ще до вторгнення, їм вдалося отримати грант, який об’єднує 28 країн Європи. Його головною метою є подолання кризи біорізноманіття на континенті за допомогою даних ДНК.

Олександр Зіненко, провідний науковий співробітник Музею природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Ми досліджуємо те, що називається темною матерією біорізноманіття. Є види, які ми знаємо, це популярні великі види, поширені, а є всіляка дрібнота – комахи, мухи, комарі. І виявляється, що ми живемо на планеті, яка досі не вивчена, але біосфера працює за рахунок цього невивченого, дрібного, але дуже численного біорізноманіття.

Цей грант триватиме до початку 2026 року. Його продовжуватимуть, й харківські науковці розраховують, що їх залишать у проєкті. Що стосується вивчення наслідків російської агресії безпосередньо для природи Харківщини, то якщо гроші ще можна знайти, то людського ресурсу не вистачає. Є і безпековий фактор.

Олександр Зіненко, провідний науковий співробітник Музею природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Є надія, що частина з цих досліджень, частина цього моніторингу, може бути здійснена за допомогою дистанційних методів, супутникових знімків.

Таким методом науковці вже рахували бабаків у Дворічанському нацпарку і планують досліджувати зміни у рослинному світі.

Читайте також: Як війна вплинула на природу Харківщини – що вже відомо науковцям