Щоб жителі Харківщини не мовчали: відбулася презентація (відео)
Відеоролик, а також книгу та іншу інформаційну продукцію про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, презентували в Харкові. Усе було створене заради однієї мети: аби постраждалі від насильства з боку росіян не мовчали. Скільки жителів Харківщини постраждало, а також на яку допомогу можуть розраховувати такі люди – дивіться у репортажі МГ “Об’єктив”.
“Зараз відбувається загальнонаціональна кампанія й Український жіночий фонд в межах цієї кампанії розробив такі анімаційні ролики й також друкований матеріал. Це великий постер брошури та буклети”, – розповідає Тетяна Чернецька, віцеголова ГО “Центр гендерної культури”, координаторка коаліції “Харківщина 1325”.
Частина цих матеріалів призначена для постраждалих, частина – для фахівців, які з ними працюють. Продукцію презентують на щомісячних зборах коаліції “Харківщина 1325”.
“1325 – це номер резолюції Ради безпеки ООН, – пояснює Чернецька. – І ця резолюція була прийнята як визнання того факту, що жінки та дівчата непропорційно страждають від військових конфліктів. Вони потребують більшої допомоги”.
Захист постраждалих від сексуального насильства – одне із завдань коаліції, до якої входять представники громадських організацій, ДСНС, Нацполіції, патрульної поліції, а також місцевої та центральної влад. Станом на 1 травня у Харківській області було зафіксовано 44 випадки сексуального насильства, пов’язаного з війною.
“Що значить доведені випадки? Про них знає обласна прокуратура, знає поліція. Безумовно, це дуже мало. Ми знаємо, які звірства були, наприклад, в Ізюмі. І, безумовно, таких людей дуже, дуже багато”, – говорить Наталія Сухорукова, представниця департаменту науки й освіти ХОВА.
Дізнатися про всі випадки дуже важливо, аби передати інформацію до Міжнародного суду і притягнути воєнних злочинців до відповідальності, аргументує Сухорукова. Але деякі люди самі не знають, що пережили сексуальне насильство під час окупації, адже йдеться не тільки про зґвалтування.
“Примусове оголення, – продовжує Сухорукова. – І те, що людину примушували дивитись, як було, наприклад, зґвалтування іншої людини. Така людина теж є постраждалою. Будь-якої статі. Це може бути дитина. Жінка могла завагітніти від зґвалтування. Так оця дитина, народжена внаслідок зґвалтування під час окупації тимчасової, вона є постраждалою”.
І так само мало хто знає, що постраждалі від перелічених форм насильства мають право на грошову допомогу, додає представниця департаменту ХОВА.
“Ця допомога складає 3 тисячі євро, – розповідає Сухорукова. – Її надає міжнародний фонд по всьому світу, в тому числі в Україні. Крім оцієї допомоги, яку вже отримали в Україні декілька сотень людей, в нас прийнятий торік закон, з червня-місяця він набирає чинності. Така людина постраждала буде отримувати й від держави допомогу. Ми ще не знаємо, яка це буде сума, але вже є закон”.
А є постраждалі від насильства, які все знають, але соромляться контактувати з представниками органів соцзахисту у своїй громаді. Попри те, що фахівців навчали працювати з людьми, які пережили травму. І головне правило – конфіденційність.
“Вони бояться, якщо це невеличке якесь селище, то всі будуть знати, що я постраждала від сексуального насильства. Я прийду, буду під кабінетами сидіти, ніякої допомоги не буде і ще потім буде якийсь осуд, будуть про мене говорити”, – пояснює розповсюджені думки жертв насильства Сухорукова.
І саме в таких випадках все можуть змінити інформаційні плакати. Їх розмістили у лікарнях та соцустановах. Загалом по громадах розіслали пів сотні посилок.
“Людина підійде, вона почитає цей флаєр, можливо, плакат десь побачить. І вона побачить там номер “гарячої лінії”, бо людині на “гарячу лінію” набагато простіше звернутися, там її ніхто не знає, не бачить. Таких “гарячих ліній” в нас є не одна”, – зазначає представниця ХОВА.
Обіцяють допомогу і в обласній прокуратурі, говорить пані Наталія. Постраждалих відправляють на оздоровлення у Карпати. Повідомити про сексуальне насильство можна будь-коли, адже такі злочини не мають строків давності.
