Сьогодні 8 серпня: яке свято та день в історії

8 серпня в Україні – День військ зв’язку та кібербезпеки ЗСУ. Цього дня у 2008-му РФ напала на Грузію, а в 1945-му СРСР вступив у війну з Японією. У 1944-му в Берліні на рояльних струнах повісили вісім німецьких офіцерів, які брали участь у замаху на Гітлера. У 1919-му в Харкові народився фізик, академік Борис Вєркін. У 1899-му запатентували холодильник. У 1786-му альпіністи вперше підкорили найвищу вершину Європи – Монблан.

Свята та пам’ятні дати 8 серпня

8 серпня в Україні – День військ зв’язку та кібербезпеки ЗСУ.

У світі – Міжнародний день альпінізму (День альпініста), Міжнародний день офтальмології.

Також сьогодні: День цифрового кочівника (присвячений тим, хто працює віддалено, поєднуючи роботу та подорожі), Міжнародний день нескінченності (проводять восьмого числа восьмого місяця щороку), Міжнародний день кота, Міжнародний день альянсів, День “Щастя є!”, День народження холодильника.

8 серпня в історії

8 серпня 1786 року швейцарський лікар Мішель Паккар разом із гірським провідником Жаком Бальмом вперше підкорили найвищу вершину Європи – Монблан в Альпах (4810 м). Докладніше.

8 серпня 1899 року вважають Днем народження холодильника. Цього дня патент на охолодний пристрій отримав винахідник із Міннесоти Альберт Маршалл. Докладніше.

8 серпня 1917 року в Києві російські полки з кулеметів обстріляли ешелон 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького, що вирушав на фронт. Докладніше.

8 серпня 1919 року в Харкові народився фізик Борис Вєркін. Докладніше.

8 серпня 1944 року в Берліні провели показову кару восьми офіцерів Вермахту – учасників замаху на Гітлера та спроби держперевороту, відомого як операція “Валькірія”. Докладніше.

8 серпня 1945 року (іноді датують 9 серпня через різницю в часі) СРСР розірвав пакт про ненапад з Японією та оголосив їй війну, розпочавши введення військ до Маньчжурії. Попри те, що Японія була союзницею нацистської Німеччини та фашистської Італії під час Другої світової війни, із Радянським Союзом вона не воювала. Річ у тім, що 13 квітня 1941 року СРСР та Японія підписали пакт про нейтралітет. Він передбачав, що сторони дотримуватимуться нейтралітету в разі нападу на одну з них третьої країни. Договір мав діяти протягом п’яти років – до 1946-го, після чого його можна було продовжити. І Японія, попри союзні відносини з німцями та італійцями, чітко виконувала угоду з СРСР. Вона не оголошувала війну Радянському Союзу. Але замість цього почала бойові дії в Тихому океані проти США. СРСР, зі зрозумілих причин, тривалий час також було не до того, щоб порушувати нейтралітет із Японією. Усі сили зосередили на звільненні своєї території, а згодом – на наступі у Європі. Однак у 1945 році, коли доля Німеччини та її сателітів у Європі була вже частково вирішена, а частково прогнозована, на Ялтинській конференції президент США Франклін Рузвельт наполягав, щоб СРСР вступив у війну на Тихому океані. Домовленості досягли, а її нюанси прописали в таємному протоколі. Зі свого боку СРСР вимагав від США визнати незалежність Монголії від Китаю та мав власні територіальні претензії.

“Радянський Союз прагнув повернення Південного Сахаліну, який був захоплений у Росії Японією під час російсько-японської війни 1905 року, та поступки Японією Курильських островів, що було схвалено іншими союзниками. Натомість Сталін пообіцяв, що Радянський Союз вступить у війну на Тихому океані через три місяці після поразки Німеччини”, – пише англомовна Вікіпедія.

На Потсдамській конференції союзники затвердили декларацію, де зокрема ставили вимогу капітуляції Японії. СРСР, який ще не оголосив японцям війну, приєднався до цих вимог.

6 серпня 1945-го американці скинули першу ядерну бомбу на Японію – на місто Хіросіма. Однак шоку від цієї трагедії було недостатньо, щоб керівництво імперії моментально капітулювало. Слідом СРСР в односторонньому порядку розірвав пакт про нейтралітет, на який сильно покладалося японське політичне та військове керівництво.

Почалося радянське вторгнення до Маньчжурії, та майже одночасно друга американська ядерна бомба вдарила по Нагасакі. Уже 10 серпня Вища військова рада Японії за участю імператора Хірохіто ухвалила рішення капітулювати й передала союзникам відповідну пропозицію. Але поки йшли перемовини про умови капітуляції, СРСР встиг окупувати території Південного Сахаліну, Гуандун із містами Порт-Артур та Далянь, а також Курильські острови. Території на материку в 1955 році СРСР передав під повний контроль комуністичного Китаю. Що стосується Південного Сахаліну та Курильських островів, то вони анексовані, включені зараз до складу Росії та залишаються точкою постійної політичної російсько-японської напруги. Акт про капітуляцію Японія підписала 2 вересня 1945 року, чим завершилася Друга світова війна. Згодом японці уклали мирні договори з усіма своїми супротивниками у Другій світовій, крім СРСР.

8 серпня 2008 року РФ здійснила збройний напад на Грузію, розв’язавши війну. Докладніше.

Церковне свято 8 серпня

8 серпня вшановують пам’ять святителя Еміліана, сповідника, єпископа Кизицького. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо ранок 8 серпня холодний, то зима буде ранньою і морозною.

Якщо пройшов короткий дощ, то серпень буде спекотним.

Якщо дощить весь день, то буде затяжне бабине літо.

Що не можна робити 8 серпня

Не можна лаятися та скаржитися на долю.

Не варто будувати плани на далеке майбутнє.

Заборонено підіймати будь-які речі з землі, особливо монети.