Ціни злетять: харківський бізнес висунув вимоги до Кабміну (відео)

Якщо з 1 січня 2027 року ФОПів та юросіб на спрощеній системі з річним доходом у понад мільйон гривень (а це і мікро-, і малий бізнес) таки змусять сплачувати ПДВ, це може спричинити зростання цін до 35%, спрогнозував у коментарі МГ “Об’єктив” президент ГО “Асоціація приватних роботодавців” Олександр Чумак. За його даними, загалом на Харківщині наразі цей податок сплачують близько 25 тисяч підприємців, у разі ж запровадження новації їх стане вже 75-85 тисяч. Як пояснив Чумак, саме такі податкові зміни не є прямою вимогою Міжнародного валютного фонду для надання Україні кредиту вже у 2026 році, це зобов’язання, яке на виконання вимог МВФ обрав та прописав Кабмін. Тому їх можна і треба переглянути. За оцінкою президента Асоціації приватних роботодавців, новація може призвести до протилежного ефекту: бізнес або буде закриватися, або почне дробитися, аби не сплачувати податок. Чумак поінформував, що харківські підприємці, які й так перебувають на межі виживання через воєнні ризики, виступають проти ініціативи й вимагають перенаправити зусилля на мінімізацію наявних схем. Відповідну петицію на сайті Кабміну, створену Чумаком 30 грудня, вже підтримали майже 8 тисячами підписів. Для розгляду ж має бути 25 тисяч.

Далі наводимо пряму мову Олександра Чумака.

Зміни мають торкнутися ФОПів і юросіб з річним доходом у понад 1 млн грн, які працюють на спрощеній системі оподаткування

Наприкінці листопада з’явилася інформація про бажання запровадити ПДВ для спрощеної системи оподаткування. Це стосується і ФОПів, і юросіб, які працюють на цій системі. І ми ще тоді почали комунікувати щодо небажаності введення цієї ініціативи. Коли з’явився законопроєкт, в середині грудня, ми вже активніше включилися в процес комунікації з Міністерством фінансів з обговорення цього проєкту. І 25 грудня відбулося обговорення на майданчику Міністерства фінансів, де ми зрозуміли, що, в принципі, Міністерство фінансів у будь-що хоче запровадити ці зміни. Вони знову посилаються на вимоги МВФ, хоча це не є вимогою МВФ напряму, а це зобов’язання України, яке взяли на себе ми в межах меморандуму з МВФ. І тому ми чітко сформулювали свою позицію, що ми проти запровадження цього експерименту. Ми вважаємо, що це експеримент, тому що після розрахунків ми побачили, що той вплив, якого очікує Мінфін, не справджується. Насправді витрати бізнесу будуть приблизно у три рази більші, і вони повністю перекриють можливий фіскальний ефект, якого очікує держава від запровадження ПДВ.

Мінфін стверджує, що на витрати з додержання норм цього закону і на сплату ПДВ буде отримано в бюджет близько 40 мільярдів гривень, але приблизні розрахунки експертів, які зараз завершуються, показали, що щонайменше 115 мільярдів гривень буде навантаження на мікро- та малий бізнес внаслідок впровадження цієї пропозиції. А це означає, що ефект фіскальний набагато менший, ніж ті втрати, які понесе бізнес.

Новація негативно плине на добробут людей, виростуть ціни, а бізнес вдасться до схем з мінімізації витрат

Це суттєво негативно вплине і на добробут людей, тому що мікро- та малий бізнес – це доходи сімей, домогосподарств, а це означає, що по факту люди стануть бідніші, виростуть ціни, і бізнес буде намагатися мінімізувати ці втрати через інші схеми, скажімо так, оптимізації витрат, які він отримає. Тобто по факту ми можемо отримати великий мінус – це закриття бізнесів, це подрібнення маленьких, які є, ще на менші бізнеси, і це дуже негативний результат.

З іншого боку, Міністерство фінансів ніяким чином не запроваджує реальні інструменти для боротьби з великими схемами, які використовуються великим бізнесом з урахуванням спрощенки для оптимізації своїх витрат, зменшення податків і таке інше. Тому що, наприклад, у сфері контрабанди держава недоотримує приблизно 100 мільярдів гривень, контрафакт це ще десь 50 мільярдів гривень, сюди ж фіктивне працевлаштування з використанням ФОПів, сюди ж інші схеми, які стосуються конкретно мінімізації своїх податкових зобов’язань щодо ПДВ. І сумарно ці схеми витягують десь на 300-400 мільярдів гривень, які недоотримує бюджет.

Позиція, яку виклали у петиції, – не запроваджувати цих змін і перенаправити зусилля на мінімізацію наявних схем

Тому наша позиція дуже чітка і зрозуміла, яку ми виклали у петиції. Не запроваджувати цих змін, а навпаки перенаправити зусилля Міністерства фінансів на мінімізацію тих схем, які існують. І додатково ми хочемо співпрацювати у напрямку модернізації співпраці з МВФ, для того, щоб переглянути умови співпраці з урахуванням поточної безпекової ситуації, по-перше, по-друге, відсутності реальних прогнозів термінів закінчення війни. Тому що Національна стратегія доходів, яка писалась два роки тому, враховувала, що через два роки війна закінчиться. Ми бачимо, що це не так. Нам треба суттєво переглядати свої плани на майбутнє і також вести дуже непрості переговори з МВФ щодо перегляду співпраці з підтримки бюджету України.

Запровадження ПДВ для ФОПів – зобов’язання, яке обрав Кабмін, аби отримати фінансування від МВФ. Чумак вважає, що умови співпраці можна переглянути

Насправді МВФ вимагає від України збалансувати бюджет в умовах війни. Це означає, що ми повинні скоротити ті витрати, які є необов’язковими. Тобто державні витрати зменшити, і з іншого боку мінімізувати схеми, які призводять до зменшення наповнення бюджету. Коли є така вимога, то уряд по суті бере на себе якісь зобов’язання. Одне із зобов’язань взяли – це запровадження ПДВ для ФОПів. Це уряд вирішив, коли писали свої зобов’язання. І таким чином це виглядає дуже дивно. Тобто по факту схеми, які є, з ними реально не борються. Є окремі випадки, коли ми бачимо у публікації про те, що перекрили, наприклад, схему постачання якоїсь контрабанди. Перекрили величезну схему подрібнення. Але це поодинокі випадки боротьби з такими схемами, які повинні бути масовими. Тут потрібна, по-перше, повна модернізація Державної податкової служби, щоб вона працювала в цьому напрямку і була сервісною.

Про що всі говорять? Повна модернізація Державної митної служби для того, щоб перекрити потік контрабанди через митницю. І це потрібна нормальна робота Бюро економічної безпеки, яке повинно займатися великими схемами. Але оскільки цей департамент, по суті, ця служба в нас недофінансована в цьому році, то повний її запуск і ефективність під великим питанням.

Наразі запропоновані зміни – на обговоренні у статусі проєкту закону, його ще має підтримати Верховна Рада

Зараз є проєкт закону Мінфіну, який знаходиться на публічному обговоренні до 18 січня. І ми будемо подавати свої зауваження в тому саме напрямку, про який я сказав. Друге, Мінфін повинен винести цей законопроєкт на розгляд Верховної Ради. І Верховна Рада повинна прийняти рішення. Ми бачимо дуже багато заяв від народних депутатів, які кажуть, що вони підтримувати ці зміни не будуть. Тобто, формально ми розуміємо, що на даний час голосів немає. Але тут питання, яким чином уряд буде комунікувати з МВФ, тому що це один із пунктів обов’язкових, які ми повинні виконати для того, щоб отримати в цьому році фінансування від МВФ. І фінансування від МВФ впливає на фінансування від інших партнерів дуже суттєво. Тому зараз треба починати роботу з комунікації з МВФ, з пояснення, що нам треба переглянути нашу співпрацю, модернізувати її й пояснити саме чому. Ми готові брати активну участь в цьому напрямку, тому що ми бачимо, в якому напрямку треба рухатися, щоб реально збалансувати доходи бюджету. Йдеться про фінансування МВФ саме на поточний рік, закладено 8-7 мільярдів, це перший транш, який очікується. Інші транші ми отримуємо після того, як ми виконуємо обов’язкові зобов’язання, які ми взяли на себе.

Для харківського бізнесу особливо важливо, щоб це рішення не було ухвалене

Ми прифронтовий регіон, ми працюємо у зовсім інших безпекових умовах, які існують. Це постійні “прильоти”, це постійні витрати на дотримання норм безпеки, на відновлення після “прильотів”. Прифронтові регіони досі мають значні проблеми й бар’єри у доступі до фінансів, які допомагають розвиватись, відновлюватись. У нас дуже складна логістика, у нас дуже складна ситуація з кадрами. У нас взагалі бізнес-екосистема дуже вразлива і ми вважаємо, що будь-які експерименти фіскальні чи адміністративний додатковий тиск на бізнес на територіях, які близькі до лінії фронту, дуже ризиковані з точки зору стійкості місцевих громад. Тому ми наполягаємо на тому, що всі обговорення щодо будь-яких змін максимально повинні переноситись на закінчення війни, на 6 чи 12 місяців після цього терміну. Щоб дати можливість бізнесу продовжити працювати на цих територіях, працевлаштовувати людей, сплачувати податки й забезпечувати стійкість громад.

Петицію Чумака проти запровадження обов’язкового ПДВ на сайті Кабміну підтримали вже майже 8 тисяч людей

Петиція була розміщена на сайті Кабміну 30 грудня. Уже є дуже багато перепостів людей, які підтримують цю ініціативу, тому можна підписати, зайшовши або на Кабінет міністрів, на сайт петицій, і підписати шляхом “Дія.Підпис” або BankID. Окрім того, скажу, що є насправді дві петиції, які з’явилися незалежно. Друга була розміщена 1 січня. У неї дещо інші вимоги, які доповнюють нашу петицію, а наша петиція доповнює ту петицію, тому ми дуже просимо усіх підписувати саме обидві петиції, тому що у випадку набору 25 тисяч голосів Мінфін повинен відповісти на обидві петиції. І оскільки там дещо різні вимоги, то це буде тільки доповнювати одна одну. Дуже багато питань. Люди кажуть, це розпорошення голосів. Ні, це не розпорошення, тому що ми рекомендуємо підписати саме обидві петиції. Другу петицію створював Владислав Орлов, це підприємець з міста Львів.

Через додаткову звітність бухгалтери будуть нарозхват і обходитимуться підприємцю до 360 тис. грн на рік, тільки за рахунок цього товари можуть подорожчати на 10-12%

Для Харкова я приблизно рахував для кожного підприємця. У випадку запровадження ПДВ з’являється додатковий облік для адміністрування ПДВ. Це облік всіх товарів, які ви повинні вести. Це додаткова звітність, на сьогодні вона щомісячна. А це також робота з реєстрацією податкових накладних та розблокуванням у випадку їхнього блокування. Для цього потрібен додатковий бухгалтер. Ми спочатку рахували, що додаткові витрати на місяць будуть складати десь 15-20 тисяч. На бухгалтера. Поясню, чому. Тому що додатковий облік кожного товару, його проходження, він достатньо складний. Але у випадку, якщо у вас буде блокування податкових накладних, а це 100% буде, тому що велика кількість ФОПів, які з’являться з ПДВ, зразу у системи СМКОР, яка займається моніторингом реєстрації накладних, буде виникати багато питань, воно буде блокувати. Для цього потрібна додаткова робота професійна, в тому числі, можливо, податкового адвоката, який буде допомагати розблоковувати ці податкові накладні.

На Харківщині зараз приблизно 25 тисяч платників ПДВ, а може стати 75-85 тисяч

Якщо врахувати, що зараз у нас приблизно 200 з чимось тисяч платників ПДВ, а у випадку запровадження норм в тому вигляді, які є, у нас з’явиться ще плюс 600 тисяч платників ПДВ, тобто у три рази більше по Україні. По Харкову приблизно стільки ж, у три рази. Якщо в Харківській області зараз приблизно 25 тисяч платників ПДВ, приблизно так, то буде 75 тисяч. Це означає, що кількість бухгалтерів, які потрібні для ведення, суттєво повинна бути збільшена. Але в нас на сьогодні кількість бухгалтерів одна і та ж сама. Це означає, що конкуренція на ринку праці, де працюють бухгалтери, суттєво виросте. Це означає, що ціни на ці послуги зростуть щонайменше у два рази. Тобто ми прогнозуємо, що витрати на бухгалтера в цьому випадку у 2027 році на місяць можуть вирости до 30 тисяч гривень. Це дуже суттєва сума, 30 тисяч гривень, це 360 тисяч гривень на рік. Якщо у вас, наприклад, 2 мільйони доходу, обороту, як це кажуть, тому що там входять всі витрати, то це додатково вам збільшить ціну на ваші товари приблизно 10-12%.

З урахуванням витрат на адміністрування до 15% та самого ПДВ у 20% у цілому ціни на товари можуть зрости до 35%

Але у випадку B2C, тобто надання послуг кінцевому споживачу, більшість ваших послуг не будуть мати податкового кредиту. Це означає, що ваші послуги точно зростуть на 20% у ціні. І це означає, що ви станете менш конкурентними у порівнянні з великими мережами, які працюють на сьогодні, і ви не зможете конкурувати з ними. Наприклад, у вас продуктовий магазин, і ви купуєте зелень і овочі у приватного подвір’я. Це люди, які вирощують самі, не є підприємцями, не мають можливості надати вам податковий кредит. При продажі кінцевому споживачу у вас з’являється додатково 20% ПДВ, які ви не зможете компенсувати. І ці 20% на ціну ви повинні заплатити у вигляді податку. Тобто ваша ціна зразу виростає на 20%. Тобто фактично ми можемо отримати з врахуванням витрат на додаткове ведення обліку, звітування, адміністрування, тобто роботу бухгалтера, і націнку на товари, які не мають кредиту податкового, до 35%. Це дуже суттєве зростання цін. Це не означає, що всі ціни виростуть, але є такий великий ризик.

ПДВ, до прикладу, муситиме платити навіть невеликий барбершоп із двома найманими працівниками

Якщо взяти зараз розрахунки, наприклад, мільйон гривень на рік – це дохід, який складає приблизно 2700 на день. Якщо взяти маленький барбершоп, де працюють два співробітники, в них при середньому чеку від 500 до 1200, вони ці 2700 будуть перевищувати 100% можливо удвічі. Тобто вони фактично з 1 січня точно попадуть в додатковий ПДВ.

Якщо враховувати співвідношення, яке дає Міністерство фінансів, у нас у Харківській області за останніми даними було 128 тисяч ФОПів, які не є платниками ПДВ. Це означає, що приблизно половина цих ФОПів, тобто 60 тисяч плюс, можуть потенційно попасти під додатковий ПДВ. Зараз платниками є 25 тисяч, додаємо ще 60 і буде 85 тисяч приблизно. Точних цифр не знаю. І ще ж ми не враховуємо юридичних осіб, платників єдиного податку, які в нас існують, які на сьогодні, можливо, не попадають під ПДВ. Тому цифра може бути дуже значна.

Читайте також: Терехов категорично висловився з приводу запровадження ПДВ для ФОПів