«Зазвичай архітектори — чоловіки»: як хочуть змінити Харків молоді жінки 📹

 Молоді жінки генерують ідеї, аби зробити Харків кращим. Міській владі презентували ініціативи, які перемогли у конкурсі Her City. З 27 ідей з розвитку Харкова відібрали чотири кращі — від розумних зупинок та сонячних ліхтарів до світлових пішохідних переходів. Перемогу здобула ініціатива створення простору “Мамин ресурс” для жінок, які виховують дітей з інвалідністю. Чи мають ці проєкти шанси отримати фінансування й втілитися у життя — у репортажі МГ “Об’єктив”.

Розумні ліхтарі та зупинки, безбар’єрні велодоріжки, безпечні пішохідні переходи й підтримка мам дітей з інвалідністю. Молоді жінки генерують ідеї, аби зробити Харків кращим. Конкурс проєктів відбувся в межах проєкту “Інклюзивна відбудова”, розповіла Тетяна Чернецька, віцеголова ГО “Центр гендерної культури”.

“Зазвичай архітекторами виступають чоловіки, і все, що вони роблять, вони проєктують для чоловіків, — зазначила вона. — Тому цим проєктом ми намагаємося просувати так званий феміністичний урбанізм, тобто місто, яке є дружнім для жінок і для дівчат”.

Конкурс проєктів Her City відбувся у лютому-березні. Організатори фокусувалися на молоді до 35 років, яка не так зашорена стереотипами. Тож кинули клич по вишах. У підсумку отримали 27 ідей від студенток та працівниць університетів. Третє місце поділили інклюзивні інфраструктурні проєкти.

“Це розумна інтегрована система. Все, що тут передбачено, має достатню низьку вартість, щоб його можна було запровадити в пілотну модель на дві-три зупинки”, — зазначила Аліна Овченко, авторка проєкту “Розумна зупинка” (3 місце), фахівчиня з супроводу людей з інвалідністю ХНУРЕ.

На розумній зупинці світло вмикається ввечері тільки тоді, коли на ній є люди. Коли прибуває транспорт, відбувається автоматичне аудіооголошення номера маршруту та напрямку руху. Коли люди сідають — освітлення тьмяніє.

“Це аудіомодуль з динаміком, який буде спрацьовувати при відкритті дверей. Він буде направлений не в салон, а, навпаки, на зупинку. Це дуже цінно для всіх мешканців”, — додала Овченко.

Діана Скрипка, авторка проєкту “Інклюзивна відбудова через світло та рух” (3 місце), студентка IT-коледжу ХАІ, пропонує відокремити велодоріжки від проїжджої частини та окремо — зробити міські ліхтарі автономними, зажививши їх від енергії Сонця.

“Вона забезпечує високий коефіцієнт корисної дії навіть у похмуру погоду, що є дуже зручно. Кожна п’ята опора буде мати кнопку виклику, тобто якщо хтось розуміє, що він знаходиться зараз в небезпеці, то можна викликати охорону, поліцію. Також наявність вологозахищених USB-портів, який буде дозволяти підзарядити гаджети. Орієнтовна вартість — близько 450-600 доларів”, — розповіла Діана.

Друге місце посіли світлові пішохідні переходи.

“У сучасному суспільстві у нас люди — зомбі телефонні. І людський мозок не реагує на інформацію від візуальної картинки та плямки світлофора таким чином, як він буде реагувати на світлову стіну, яку ми пропонуємо в нашому проєкті. Тобто ми надихнулися концепцією корейського дизайнера Хохюна Лі, який запропонував систему “Світлова стіна — візуальна, віртуальна стіна”, — пояснила Дарина Семенко, співавторка проєкту ХНУМГ “Об’ємна світлова система безпечного пересування в урбаністичному просторі” (2 місце).

Тож, переконана Дарина, звичайних “зебр” та світлофорів для безпеки вже замало.

“Зараз дуже важко прорахувати цей проєкт. Це потрібно буде вже робити пілотні проєкти, наприклад, обирати декілька переходів та прораховувати вартість такого обладнання для них”, — додала вона.

Переможниці презентували ідеї міській владі. Директор департаменту інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища Олег Пуль похвалив усіх конкурсанток, однак визнав: якщо до повномасштабної війни на подібні громадські проєкти гроші в міському бюджеті передбачалися, то зараз доводиться сподіватися лише на благодійників.

“Але ті проєкти, які були запропоновані, наприклад, певні елементи з них, ми можемо, з дозволу розробників цих проєктів, просто використати у своїй поточній діяльності. Це теж передбачено нормативними актами. Те, що зупинки громадського транспорту мають бути освітлені й має бути забезпечене інформування будь-якими засобами, зрозумілими для всіх людей, для будь-яких людей з будь-якими порушеннями здоров’я”, — зазначив Пуль.

Кошти у міському бюджеті на доступність знаходять лише в межах нового будівництва.

“Якщо ці заходи — це нове будівництво, капітальний ремонт або реконструкція, такі типи будівництва, то вони в будь-якому разі проводяться з урахуванням оновлених державних будівельних норм, інклюзивність будівель і споруд. У цих нормах вже закладені елементи, які не дозволять на етапі будівництва зробити так, що це буде недоступним”, — додав Пуль.

Взагалі ж інклюзивні проєкти потребують значного фінансування.

“Ми просто взяли певні перехрестя і прорахували їх, чи може нам допомогти міжнародна організація оновити там обладнання. Для забезпечення безпеки й доступності. У тому числі, це звуковий супровід, аудіосупровід пішохідних світлофорів. Це безпека з точки зору відеоспостереження. І це можливість автономної роботи світлофорного обладнання. І, за нашим підрахунком, орієнтовна вартість складає мільйон гривень”, — повідомив він.

Перемогу в конкурсі здобув соціальний проєкт, спрямований на мам дітей з інвалідністю. Ця категорія жінок є особливо вразливою.

“У нас був проєкт, де ми займалися з дітьми з аутизмом. І ми зрозуміли, що в мам є запит. Що їм необхідний такий простір, де вони можуть прийти, поспілкуватися з такими самими мамами, трішки відпочити, але вони повинні бути переконані, що паралельно з дітьми хтось займається. Це і була наша ідея, що треба створити простір, який об’єднує ці дві задачі”, — розповіла Альона Пєхарєва, співавторка проєкту ХГПА “Мамин ресурс” (1 місце).

Авторки всіх ідей, що посіли призові місця, отримали грошові винагороди. Та й сам проєкт потребував фінансування — адже окрім конкурсу були тренінги для дівчат, а також дослідження міського простору, результати яких увійшли до звіту, що презентували міськраді.

“Донором цього проєкту виступала британська гуманітарна організація Oxfam. Вона підтримує феміністичні принципи”, — зазначила Тетяна Чернецька.

Щоб ідеї мали шанс втілитися в життя, організатори зі свого боку діляться ними з партнерами.

“Якісь ідеї, от із тих, що ми вже попередавали громадським організаціям, подивіться, яка цікава ідея, можливо, ви зможете це реалізувати. І тут, я думаю, що ще деякі ідеї ми можемо просто з кимось сконтактувати, щоб це було простіше втілити”, — додала Чернецька.

Раніше організатори поділилися ідеями молодіжного форуму з інклюзивності та проєкту «Трамвай рівності» — експозиції в громадському транспорті, присвяченої гендерній рівності.

Читайте також: Щоб мешканці Харківщини не мовчали: відбулася презентація (відео)