Чіткий план: як працюють рятувальники та поліція на Харківщині під час війни
У Харкові провели черговий тренінг для співробітників ДСНС та поліції. Ці дві структури нині знаходяться в постійній координації, щоб зробити максимально ефективною ліквідацію наслідків ворожих обстрілів на Харківщині.
Як вони тренуються і як проводять психологічне розвантаження – у сюжеті МГ “Об’єктив”.
Рятувальники та поліцейські – це служби, яким досить часто доводиться працювати пліч-о-пліч. Тому й комунікаціями між працівниками має бути чітко відпрацьованою, каже фахівець ДСНС Андрій Лісняк. Адже під час надзвичайних ситуацій важлива кожна секунда.
Андрій Лісняк, начальник кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт Нацуніверситету цивільного захисту
Під час останнього ракетного обстрілу в Києві та Дніпрі, наприклад, коли масові затори й так далі, представники поліції перекривають рух, забезпечують надання першої домедичної допомоги постраждалим, зустрічають працівників ДСНС, допомагають розмістити техніку. Це повинен бути чіткий план, хто в яких рамках виконує свої обов’язки.
Тому між працівниками обох служб проводять тренінги, де вони обмінюються досвідом та надають одне одному практичні поради. Йдеться як про надання першої медичної допомоги.
І оцим паском затягуємо до моменту, поки у нас не припиняється пульсування червоної крові, артеріальної.
Так і обговорення наболілих тем, як то робота з людьми в стані алкогольного сп’яніння. Тут у хід пішли спеціальні окуляри для наглядного прикладу поведінки такої людини.
Я Вікторію підтримую, бо вона, бачите, може втратити рівновагу. Так, тримаю.
Погіршується лише одне почуття – це зір. Тобто координація не порушена у людини, вестибулярний апарат працює нормально. Тільки зорове сприйняття. А коли людина вживає алкоголь – всі ці відчуття притупляються.
Дивіться також у сюжеті МГ “Об’єктив”: Харківські оффроуд-гонщики доставляють “гуманітарку” бездоріжжям (сюжет)
На тренінгу підняли питання й емоційного вигорання. Це явище нерідко спостерігається у представників професій, які працюють у стресових ситуаціях.
Олексій Косолапов, начальник сектору психологічного забезпечення Нацуніверситету цивільного захисту
Щоб цьому протидіяти, є багато ресурсів. Але в тому сенсі, що ми повинні розуміти, що ми не роботи, ми не стабільні машини, які працюють-працюють. І в нас також повинен бути час на якусь передишку, зміну обстановки або відпочинок. І психологи – це люди, які повинні виступати такою опорою і таким сигнальним маячком, який каже: хлопче, в тебе вже батарейка закінчується. Будь ласка, зверни увагу.
Тому фахівці радять не забувати про емоційне здоров’я та випрацьовувати у собі навички стресостійкості.
Олексій Косолапов, начальник сектору психологічного забезпечення Нацуніверситету цивільного захисту
Усі пам’ятають дитячу гру “їстівне – не їстівне”? Таким чином працює наш головний мозок. Ми повинні знати наступне: якщо будь-яку інформацію, будь-яку подію ми сприймаємо як небезпечну – ми не можемо, по-перше, критично мислити. По-друге, забезпечити будь-який контроль над собою або над іншими.
Система сектору оборони, до якої входять зокрема ДСНС, Збройні сили, поліція, передбачає наявність психологів. Проте надавати психологічну допомогу часто необхідно цивільним громадянам, кажуть правоохоронці.
Артем Лихоманов, старший інспектор відділу зв`язків з громадськістю управління Патрульної поліції в Харківській області
Ми також, як і звичайні люди, перебуваємо у стресі, напруженні. Ця саме психологічна допомога є дуже важливою, щоб і ми самі себе могли привести до тями і також змогли надати допомогу саме кваліфіковану допомогу громадянам, які постраждали.
Експерти нагадують, що убезпечити себе на 100% від фізичного та психологічного впливу в умовах війни неможливо. Але здоров’я людини – це передусім її відповідальність. І про нього бажано дбати, так би мовити, на випередження.
