Вражаючий 2025 рік: погода в Харкові дивувала і побила 26 рекордів (інтерв’ю)

2025 рік, що минає, відзначився в Харкові 26 температурними рекордами. Для порівняння, у 2024-му їх було 16. Найбільше дивували січень, березень та листопад – середня температура кожного з цих місяців була вищою за норму на 6 градусів. Січень до того ж виявився загалом найтеплішим за всю історію метеоспостережень, його називають аномальним. Попри це, середня температура 2025 року буде на 1 градус нижчою, ніж 2024-го. Про це в інтерв’ю МГ «Об’єктив» розповіла завідувачка сектору метеопрогнозів Регіонального центру з гідрометеорології Інна Кондаурова. За її даними, зима 2025/2026 стане найтеплішою за останнє десятиліття. Чому метеорологічна зима настає наприкінці грудня, яким буде клімат Харківщини за 30 років і чи він не стане таким, як зараз на Херсонщині? Про все це в інтерв’ю.

– Пані Інно, вітаю! Дякую, що погодилися на зустріч.

– Добрий день, дякую, що завітали до нас.

Підсумки 2025 року

– Яким у цілому був рік, що минає? Теплішим або холоднішим?

– Якщо порівнювати 2024 та 2025 роки, рік ще не закінчився, але ми можемо сказати, що 2025 рік буде холоднішим за 2024-й на 1 градус. Але 2024 і 2025 роки обидва дуже теплі. Можна сказати, що вони увійдуть у топ-2 найтепліших років. Що стосується опадів, то по місту Харкову за 2024-й випало 341,8 мм. Але якщо брати 11 місяців 2025 року, то тут вже випало майже 500 мм опадів. Значно більше. Тобто на 200 мм.

(Середня кількість опадів по Харківській області за рік становить 558 мм – ред.)

– Середня річна температура яка?

– +11,4 було у 2024 році, у цьому році десь буде +10.

– Це таке виключення, 2025 рік? Що він став прохолоднішим? Попередні роки ставали теплішими?

– 2023 та 2024 роки були в одній межі, як кажуть. +11-+12 градусів. Це середня річна температура.

– У 2025 році скільки було температурних рекордів дня? І також, якщо можна, порівняйте з попередніми роками.

– У 2025 році було 26 рекордів. Найбільше було в січні й у квітні. Тобто там було шість рекордів, навіть поспіль йшли. Тобто у січні шість днів поспіль і у квітні шість днів поспіль. Якщо порівнювати з 2024 роком, то там було всього 16 рекордів. І тут, бачите, хоч у 2025 році більше рекордів максимальної температури, але все одно він стає прохолоднішим.

– Можна сказати, що січень був у 2025-му аномальним? Чи так не говорять взагалі фахівці?

– Ми не можемо сказати, що аномальним, але якраз у 2025 році, у січні, березні й у листопаді середня місячна температура була вища за норму на 6 градусів.

(Загалом за весь період спостережень з 1945 по 2025 рік – січень поточного року виявився аномально теплим – ред.)

– У кожному з цих місяців на 6?

– Так, на 5-6 градусів. Тобто можна сказати, що це не правило, а винятки.

– Але це не аномалія вважається?

– Так. Стосовно опадів за 2025 рік, тут немає якихось аномалій. У травні випала найбільша кількість опадів по Харківській області. Це було від 56 до 121 мм. Можна сказати, що це 200% від місячної норми. І у вересні випала найменша кількість опадів. Це було від 6 до 25 мм.

– 12 липня всі запам’ятали: і жителі Харкова, і області. Була дуже потужна злива. Мер Ігор Терехов її порівняв, що така ж була, яку пам’ятають харків’яни за аварією на Диканівських очисних спорудах. Він сказав, що дуже потужна. Але от я дивилася, що найпотужніша остання злива у Харкові була 14 липня 2020 року. Тобто та, що була цьогоріч, не була найпотужніша. Як оцінювати цю потужність? Чому такі були страшні наслідки цього року?

– 12-13 липня цього року склалися складні погодні умови. Що у нас відбувалося? З Дніпропетровської області до нас переміщувався циклон. І коли він дійшов до Харківської області, він зазнав своєї активної фази. По місту та місцями по області спостерігалися помірні, місцями значні, грозові дощі. По місту та області випали опади. Кількість опадів від 0 до 39 мм. А по місту Харкову за добу випало 34 мм. І було посилення вітру до 15-16 м/с. А по місту Харкову відмічався шквал 22 м/с. Це були зафіксовані дані нашою метеостанцією. Але якщо брати фактичні візуальні спостереження, то ми бачили, що і падали дерева, і були руйнування споруд, і зносило дахи. За фактичними візуальними спостереженнями можна сказати, що швидкість вітру була 30 м/с. А що стосується 2020 року, то, якщо порівнювати з цим роком, то якщо в цьому році випало за добу 34 мм, то у 2020 році за 12 годин випало 87 мм опадів. Це, виходить, що було добовим максимумом опадів не тільки для липня, а взагалі для метеостанції “Харків”. Тобто, за всю історію ніколи не було стільки опадів у нас.

Якою буде зима

– Раніше на вашій сторінці в телеграмі я читала, що грудень має стати на 2 градуси теплішим за норму. Чи справджується цей прогноз?

– Так, на грудень 2025 року ми давали температуру на 2 градуси більше, а саме 1 градус морозу. При кліматичній нормі – 3 градуси морозу. Якщо дивитися на першу декаду грудня, то температура у Харкові та Харківській області була від 2 до 4 градусів тепла. І це вже температура вища на 2-3 градуси за норму. І лише з 13 грудня температура почала поступово знижуватись за рахунок надходження холодного повітря з півночі. Але все одно грудень ще не закінчився, температура все одно вирівняється. Можна сказати, що прогноз виправдається. Тому що все одно буде температура вища за норму.

– Але якщо згадувати минулий рік, от у середині грудня не було таких морозів.

– Якщо дивитися у 2024 рік, то у грудні середня температура у нас була від 1 морозу до 1 градуса тепла. Це близько нуля. І все одно температура була на 3 градуси вища.

– Чи робите ви довгострокові прогнози на всю зиму? Бо від температури цієї зими дуже багато залежить, чи будуть харків’яни з опаленням, з електроенергією.

– Харківський регіональний центр з гідрометрології не займається довгостроковими прогнозами. Ми лише робимо прогнози на перші п’ять днів. Це короткострокові прогнози погоди. Довгостроковими займається Український гідрометеорологічний інститут, і ми можемо посилатися лише на їхні дані.

– Чи можете ви зараз послатися?

– В інституті кажуть, що ця зима буде найтеплішою за останнє десятиліття. Але січень все одно буде найбільш зимовим, холодним місяцем. Але все одно температура буде підвищуватися на 1-2 градуси. Від цього, як кажуть, нікуди не дінешся.

– Вище за норму.

– Температури будуть нижче нуля, але все одно, якщо порівнювати з кліматичною нормою, вони все одно будуть вищі. І також для січня дуже характерні, як я вам сказала, затоки холодного повітря. І що січень, що лютий будуть холодними місяцями.

– А згідно з нормою кліматичною, яка середня температура має бути у січні й у лютому?

– Десь до 5-6 градусів морозу. Січень і лютий не сильно будуть відрізнятися.

(За даними Укргідрометцентру, середня температура січня 2026 року на Харківщині складе 6,1 морозу – ред.)

– А сніг буде у січні, лютому? Я просто читаю дуже багато в інтернеті статей, довгострокові прогнози. Міжнародні науковці сказали, що зима буде сніжною і дуже морозною. А у вас дані навпаки.

– Навпаки, так. Я не можу на таке посилатися. Морозна так, а от прямо сніжною, не скажу вам навіть.

– Старше покоління згадує, що у грудні були отакі великі замети. Чому так відбувається? Тобто це наслідок того потепління, про яке всі говорять?

– У минулі роки снігу, і раніше просто снігу було дуже велико. На це є конкретні причини. По-перше, були зими дуже морозні. Середні температури були набагато нижче, ніж зараз. Опади випадали загалом переважно у вигляді снігу, а не дощу. Морози затримувалися, і сніг міг лежати дуже довго. Наприклад, місяцями або навіть тижнями. І була інша циркуляція атмосфери. Тобто на Харківщину, в Україну більше заходили холодні арктичні повітряні маси. Що відбувається зараз? Дійсно, у нас іде потепління, температура кожного року все більше підвищується. Морози не затримуються, але ми не кажемо, що морози зовсім зникли. І сніг, або він не випадає, або просто не затримується і дуже швидко тане.

– А оці повітряні маси, які заходять з Арктики, тобто раніше цей процес якось по-іншому відбувався? Чому затримувався холод, а зараз він не затримується?

– Тому що процеси, вони, як вам сказати, дуже швидкоплинні. Тобто якщо раніше були стійкі, вони стояли на одному місці, то зараз воно швидкоплинне і з часом воно все більше переміщується у східному напрямку.

– А на що посилаються метеорологи, коли вони складають довгостроковий прогноз, що буде найтепліше за 10 років? Тобто, що вони дивляться?

– Щоб скласти довгострокові прогнози погоди, все одно вони порівнюють дуже з кліматичними нормами. Як хтось каже, це статистика. Більше по формулах, по статистиці. Карти – це більше на короткострокові прогнози. На добу, дві-три – максимум.

– От минула зима, якщо згадувати, був дуже морозний лютий, я пам’ятаю, а у січні-березні були найтепліші дні за всю історію метеоспостережень, були температурні рекорди. Тобто минула зима дивувала. І коли ми спілкувалися з науковцями Каразінського університету, вони казали, що нічого такого дивного не відбувається, що ці зими були. Можливо, і 30 років тому така ж була зима. Що зараз вона нам здається аномальною, а 30 років тому могла бути така ж сама зима.

– Так, раніше були дійсно такі зими, як у нас спостерігаються зараз. Тобто теплі і коли спостерігалося дуже мало снігу. Якщо дивитися, десь такі зими спостерігалися у 20-му столітті й раніше. Висновком, можна сказати, що клімат завжди коливався, і це нормально. Тобто не може бути постійно одна погода. І якщо раніше такі зими в нас траплялися один раз в 50 років, то зараз це відбувається все частіше і частіше.

– Тобто ці обидві думки, вони поєднуються, так? Що на 2 градуси в нас тепліше.

– Статті бачу, пишуть кожні 30 років, так. Але прям такою категоричною я б не була. Немає такого формулювання, що саме кожні 30 років обов’язково повинно бути підвищення температури. Це якось буде некоректно навіть сказати так. Тобто температура поступово буде підвищуватися, але це не означає, що саме фіксовано через кожні 30 років це буде +2 градуси.

– І температура продовжить підвищуватись, але це не означає, що зими будуть весь час теплі?

– Так, не означає. Тобто, можливо, в окремі роки будуть такі зими засніжені, як це було колись там, десять років тому.

– Коли в нас востаннє була така от сніжна-сніжна зима?

– Це було десь у 2019, 2018 роках.

– Також хотіла спитати, досить часто зараз у нас таке, що сніг лежить у березні. Чи це нормально? Чи може бути так, що просто реальна зима не співпадає з календарною?

– Дуже часто календарна зима не співпадає з метеорологічною зимою. Це дуже відомий метеорологічний факт. Метеорологічна зима в нас починається, коли середня температура опускається нижче нуля. Закінчується метеорологічна зима, коли вже йде стійкий перехід через нуль в сторону “плюса”. Ось, що відбувається зараз. Зараз у нас зими починаються десь наприкінці грудня, бо температура підвищується, і закінчуються десь у лютому. Тобто зими у нас поступово стають коротшими. От морози нікуди не діваються, але вони все одно не такі стійкі і не дуже затримуються. Якщо календарна зима у нас йде три місяці, то метеорологічна зима у нас може бути місяць і півтора.

– І вона буде скорочуватися в комплексі з потеплінням?

– У майбутньому, так. Якщо дивитися років через 30, то, звісно, у нас буде зима коротша, а літо, навпаки, буде спекотніше і дуже буде займати великий період.

– Тобто за 30 років, яку ми можемо мати зиму і яке літо за протяжністю?

– Ну, за 30 років, думаю, що на Харківщині температура буде підвищуватися, але, знаєте, як порівнювати з півднем України, то Харківщина не стане півднем України. Географія нікуди не дівається. Де знаходиться Харків, де знаходиться південь України. І дуже в Харківській області, на південному сході України, відбуваються затоки холодного повітря і відбуваються перепади температури.

– Але раніше вони не були притаманні, для Харківської області, ось такі перепади?

– Раніше просто зими були суворіші. Зараз воно все одно трошки буде відходити на спад, і клімат буде сухішим і спекотнішим.

Зміни клімату

– Чула заяву, що Харківщина за 30 років може стати, взагалі клімат перетворитися на такий, як на Херсонщині.

– Чому люди порівнюють Харківщину з Херсонщиною? Ну, напевно, тому, що у нас зараз температура більше підходить до південних областей України. Відбуваються часті посухи й влітку більше стають періоди зі спекотною погодою. Але температура не дорівнює клімат. Тобто так, дійсно, можна сказати, що Харківщина дійшла до показників температури таких, які були на Херсонщині 30 років тому. Але клімат – це ще і сезонність, і кількість опадів, це і волога, і ґрунти, і вітри. Тобто, як кажуть, це все скомпоновано.

– То щодо опадів, на Харківщині зараз вологіше, ніж на Херсонщині 30 років тому?

– Так, вологіше. Можна сказати, що поступово клімат Харківщини буде ставати сухіше і тепліше, але він не буде Херсонщиною.

– Трошки торкнулися вже цієї теми. Один з телеграм-каналів, в листопаді була інфографіка, і телеграм-канал посилався на дані Центральної фізичної обсерваторії та Українського гідрометеорологічного інституту. І там була така інформація, що середня температура повітря на Харківщині до 2040 року може зрости на 1-2 градуси. У публікації йшлося, що за попередні 30 років середньорічна температура повітря в Україні зросла на 1,8 градуса. Тобто, це те, що ми вже торкнулися, що кожні 30 років стає тепліше на 2 градуси. Чи можете ви про це також сказати? Чи так це, чи ні? Чи, можливо, це помилка?

– Некоректно казати, що кожні 30 років +2 градуси – це неправильне узагальнення. Взагалі у кліматології 30 років – це стандартний період порівняння кліматичних норм. Десь з кінця 19 століття Земля, не тільки Україна, а вся Земля поступово, температура підвищувалась десь на 1-1,5 градуса. І це вже буде не 30 років, а 120. Тобто, брати з кінця 19 століття. А якщо брати наші широти, Європа, Україна, то тут у нас температура десь підвищується на 0,3-0,6 градуса за останні 30 років, а не на 2 градуси.

Як роблять прогнози

– Завжди кажуть, за всю історію, за весь час метеоспостережень. Метеоспостереження для Харкова, як давно вони проводяться?

– Метеорологічні спостереження у місті Харкові почалися у нас в 1932 році і йдуть по теперішній час.

– Зараз у нас війна. Як змінилася, можливо, ваша робота, ваша діяльність?

– Нам підпорядковані десять метеостанцій. Зараз ми залишилися без метеостанції “Куп’янськ”. У нашому підпорядкуванні дев’ять метеостанцій. Це Харків, Золочів, Богодухів, Коломак, Берестин, Великий Бурлук, Слобожанське, Ізюм і Лозова.

– Як передаються дані з цих станцій? Як ви робите ці прогнози?

– Взагалі на метеорологічній станції працюють спостерігачі, метеорологи, які кожні три години виходять на метеомайданчик в будь-яку погоду і проводять спостереження. Далі всі ці дані кодуються спеціальним кодом метеорологічним і посилаються в центри погоди. Як працюють синоптики? Існують бази даних, якраз представлені на моніторі. База даних Weserzentral, німецький сайт, де ми можемо подивитися погоду по шарах атмосфери, температуру не тільки на 2 метрах від поверхні Землі, але й на висотах. Також тут можемо побачити напрямок і швидкість вітру. Тобто усі параметри, які цікавлять синоптика.

– Тобто ви можете користуватися іншими сайтами, міжнародними, не тільки українськими. Ви якось купуєте доступ до них?

– Ці сайти є у вільному доступі, але їх треба, як-то кажуть, правильно вміти читати. Ось поле баричне. Білі лінії – це ізобари. Ізобари – це лінії, які об’єднують значення атмосферного тиску. Тобто існують циклони й антициклони, як ми знаємо. Циклони – це область зниженого тиску. Якщо на Харківщину йде циклон, то треба очікувати дощу, тобто опадів. Якщо, наприклад, навпаки, антициклон, то взимку це буде морозна погода та без опадів, а влітку, навпаки, буде спекотно. І саме по цих картах ми можемо дивитися, як переміщуються атмосферні процеси, як переміщуються атмосферні фронти. І так складаємо прогноз погоди.

– Чи, можливо, ви використовуєте штучний інтелект або замислюєтесь над цим? Чи міг би він вам якось допомогти у вашій роботі?

– Ні, штучний інтелект ми не використовуємо, тому що ми більше довіряємо перевіреним сайтам і фактичним даним.

– А чи проводите ви такий моніторинг, чи справджуються ваші прогнози?

– Так, звичайно.

– Який відсоток тих, що справджуються? Або ні? За 2025 рік чи в цілому?

– Ми робимо оцінку кожного дня і менше, ніж 95% у нас не буває. Справджуваність прогнозу погоди. Вони достовірні, можна сказати. Так, великий показник. Менш як 95% немає. Як я сказала, ми робимо короткострокові прогнози погоди на першу-п’яту добу. Чим короткостроковіший прогноз, тим він є точнішим.

– Зрозуміло, що ви б тоді могли порадити свій ресурс. Що б можливо ще? Бо дуже велика кількість сайтів. Чим ще можуть харків’яни користуватися, на вашу думку? Можливо, ви довіряєте яким сайтам?

– Якщо люди вміють користуватися, вміють читати синоптичні карти, сайти вміють читати, то можна користуватися майже будь-яким. Це і Німеччина, і польські сайти. Але все одно більше довіряємо нашим сайтам.

– А оці сайти, як “Синоптик”, щось подібне, як вони працюють? Взагалі, їм слід довіряти?

– Наприклад, “Синоптик”. Вони не враховують особливості клімату. Тобто там можна взяти повністю всю планету. Тобто для кожної країни є свої розробники, які підкоректовують для своєї країни це. Для України там ніяких даних.

– А якими взагалі вони даними користуються? Оці от великі такі портали?

– Беруть дані з метеорологічних майданчиків кожні три години.

– Чому прогнози не справджуються? Як так відбувається? Ви кажете, що у вас тільки 5% тих, які не справджуються.

– Не дивлячись на те, що у прогнозуванні ми вийшли вперед, є дуже великі досягнення, але все одно ми не можемо дати 100% гарантію справджуваності прогнозу. І це, напевно, все ж таки обумовлено тим, що погода ніколи не стоїть на місці. Тобто сьогодні, зараз може бути сонячно, за буквально 10-15 хвилин все небо вкриють хмари. Ось. А це розуміємо ми з вами, як люди. А, як кажуть, інтернет, сайт, теж штучний інтелект, до нього ще дуже далеко. Тому іноді не співпадає те, що написано на сайті й те, що у нас за вікном.

– Чи якось впливає різниця у рельєфі? У нас у Харкові є вищі точки, є нижчі. В якомусь певному районі дощ, а в іншому сніг.

– Звісно, впливає. Особливо це у нас відбувається влітку. Коли дуже активна фаза грозових явищ, де у нас можуть спостерігатися грози, шквали та град. На Салтівці у нас може випадати кількість опадів, наприклад, добова норма, а у центрі, навпаки, ні. Тому що Харків не дуже маленьке місто, мільйонне місто, тому це все норма.

– Можливо, щось ми не проговорили. Можливо, щось ви б хотіли додати, або побажати харків’янам якоїсь погоди на свята і не тільки на свята.

– Нашим харків’янам побажаємо міцного здоров’я, мирного неба та сонячних днів.

– Дякую вам за розмову.

-Дякую вам. Приходьте ще до нас.

Читайте також: Стало відомо, якою буде погода на Новий рік та на початку січня в Харкові