Залужний, Зеленський, Буданов чи Білецький – хто стане президентом миру?

Як Володимир Зеленський зможе знову обратися президентом, чому Андрій Білецький – це золотий політичний актив, чого хотітимуть українці повоєнного періоду, що зможе розколоти суспільство та коли знову почнуться розмови про дружбу з РФ, пояснив політолог Володимир Фесенко в інтерв’ю МГ «Об’єктив».

«Білецький – це політичний актив, що зростає у ціні»

– Українці не втомилися від популістів?

– Ми популізм сприймаємо трохи спрощено, як пустопорожні обіцянки підняти пенсії, зарплати й таке інше. Або швидкий мир – такі прості легкі рішення. Я думаю, зараз в це мало хто буде вірити. Раніше, так, це спрацьовувало певною мірою. Ми пам’ятаємо, у нас були такі зірки, і та саме Юлія Володимирівна (Тимошенко – прим. ред.) проявляла себе на цьому терені. Але, до речі, вона дещо виконувала, її відома тисяча і так далі. Був Олег Ляшко, що зараз воює, його Зеленський нагородив. Але добре, людина пішла на фронт. Я вважаю, це краще, ніж виступати в ролі популярного блогера невідомо де, часто за кордоном.

– То який популізм зараз спрацьовує?

– Я знаю дослідження деяких колег по фокус-групах. У нас на повоєнні вибори підуть військові. Які вже проявили себе у війську, як вже відомі популярні фігури. Деякі люди пов’язані з Харковом, зокрема.

– Це ви маєте на увазі Білецького чи Немічева?

– Безумовно, Білецького. Він зараз дуже відомий, популярна фігура і  війську. Тому що Третій армійський корпус став просто взірцем, я б сказав, не тільки у військовому сенсі, але й в економічному. Тому що справедлива зарплатня, на відміну від багатьох інших військових підрозділів.

– Ще у нас є Хартія.

– І Хартія теж. Просто Білецький, він, по-перше, має політичний бекграунд, він впізнаваний. Дружина відома журналістка, це теж не останній момент. І він активно рекламує себе. Так, формально рекрутинг, але всі розуміють, що це прихована політична реклама. І так чи інакше, там йде підготовка до виборів. Ну це очевидно. Хто там цим займається, я не знаю, але…

– Називали Ахметова.

– Про Ахметов завжди згадують, коли йдеться про гроші. Але Ахметов зараз має не найкращий фінансовий статус, ну якісь гроші є, благодійний фонд, і він там теж може так комусь допомагати. Але зараз є деякі люди, у яких не буде проблем зі спонсорами. І це не обов’язково Ахметов. Але у Залужного не буде жодних проблем зі спонсорами, жодних. Там черга буде спонсорів. Я думаю, що не буде особливих проблем і у Зеленського, коли він піде на вибори, якщо піде. Я думаю, що й у Білецького не буде багато проблем. Знайдуться бізнесмени і в Харкові, і в інших регіонах країни, які будуть розуміти. Тут яка логіка? Це політичний актив, який зростає в ціні. Це як на фондовому ринку в бізнесі. Є акції, які ростуть у ціні. Білецький – це якраз політичний актив, який зростає в ціні. Як Зеленський або Вакарчук на початку 2019 року.

Після війни буде запит на боротьбу з корупцією

– То якого популізму з боку військового руху варто боятися?

– Соціологічні дослідження показують парадоксальну ситуацію: люди не хочуть, щоб в Україні після війни була диктатура. Неважливо, військова, чи персональна диктатура: Зеленський, Порошенко чи Залужний – не важливо. Або диктатури військових – не хочуть, проти цього. Однак, люди хочуть наведення ладу.

– Як же це можливо за умови демократичного суспільства…

– Тобто є ставка на авторитарні методи. І оце я б назвав таким, плюс іще у повоєнній ситуації, безпековим питання. І отут виникне купа розбіжністей. Тому що частина людей, значна частина бізнесу, хоче після війни оговтатись від всього того, що було: від воєнного стану, від тиску силових структур, СБУ і ДБР і тому подібного. Жити нормальним життям і активно розвивати економіку. Але частина виборців буде схильна до того, щоб до влади прийшли суворі хлопці з військовою репутацією, які…

– Наведуть лад?

– Так, які звикли до дисципліни, до воєнного ладу, начальник сказав, підлеглі мають виконувати. Отака авторитарна суть адміністрування, як в армії. І попит на те, щоб вони навели лад, зокрема в боротьбі з корупцією. І тоді виникне потреба в таких авторитарних методах. І от це і є такий мілітарно-авторитарний популізм. От на що може бути попит. Не на соціальний популізм, як у нас було раніше, а саме попит на наведення ладу, на наведення порядку авторитарними методами.

Зеленський знову переможе на виборах, якщо об’єднає другий тур із референдумом

– Останнім часом Зеленський стає все більш авторитарним. І я не думаю, що якщо він залишиться на посаді, за умови перевиборів, то не буде авторитаризму. Він уже це демонструє. Але чи може він взагалі переобратися? Адже Зеленський балотувався як президент миру, який будь-яким методом зупинить війну, а став по суті президентом війни, яка не закінчується.

– У Зеленського є певні шанси на вибори. Я вас здивую, але він може стати президентом миру Не в тому сенсі, як у 2019 році. Все, туди повернутися неможливо, і ніхто не буде, ані Зеленський, ані Путін. Але якщо раптом знайдуть якийсь компроміс, наприклад, по Донбасу, по Запорізької АЕС, і Путін на це погодиться, поки це маловірогідно, але раптом. І тоді на голосування в Україні, на всеукраїнський референдум виносять мирну угоду. Не питання Донбасу, не питання Запорізької АЕС, а мирна угода в цілому. Ти за чи проти? Якщо перед цим голосуванням буде хоча б два місяці без війни, і одночасно з референдумом будуть президентські вибори… Якби я був політтехнологом президента, то треба, щоб другий тур президентських виборів був саме під час референдуму.

– Чому?

Тому що у першому турі будуть два кандидати-фаворити, це Зеленський і Залужний. А от якщо другий тур, з одного боку Залужний, якого будуть сприймати як людину військову, і що є вірогідність приходу до влади військових. Хоча насправді він не буде представником партії війни і виступатиме за продовження війни, він теж прийме мирну угоду.

А з іншого боку Зеленський, до якого купа претензій, купа критики, але він буде виступати як гарант миру, гарант мирної угоди та її виконання. І ті люди, які захочуть, щоб війна припинилась, навіть хай поступками, за кого вони будуть голосувати? Відповіді немає. Одна річ – соціологічні опитування, інша річ – як будуть голосувати люди. Ті, що за кордоном, у них своє ставлення і до війни, і до того, що буде після війни з Україною. Причому по-різному будуть голосувати люди у прифронтових регіонах – у Харкові, Херсоні, Миколаєві, Дніпрі – і захід України, бо там трохи інакша ситуація. І тому, якщо Зеленський піде на вибори, я думаю, що у нього шанси будуть.

– Слухайте, референдум – це така погана історія, тому що влада фактично перекладає свої повноваження і рішення на плечі людей. Владу обирають, щоб вона приймала рішення, а в цій ситуації вона відмежовується.

– Вона не відмежовується, вона розділяє відповідальність з народом.

Мирний референдум може посіяти розкол українського суспільства

– Вона не розділяє, вона перекладає відповідальність.

– Ні. Тому що хто буде підписувати цю мирну угоду? Представники нинішньої влади, вони нестимуть за це відповідальність. Але в чому є сенс референдуму? Це політико-правове рішення. Ми з політичних криз у 2004, потім у 2014 році виходили шляхом політико-правових рішень. Тому що в юридичному сенсі те, що ухвалювали після Помаранчевої революції, після Революції Гідності, м’яко кажучи, було сумнівними. І зараз те саме – це намагання підняти рівень легітимності мирної угоди. Але проблема в іншому буде.

– У чому?

– Якщо «за» мирну угоду проголосує, наприклад, 51-52%, навіть 55%. Різниця невеличка. Буде фактично навпіл розділення наших громадян. І оце найгірший варіант. Тому що стане внутрішнім політичним розколом, яким може скористатися РФ, впливаючи на нашу громадську думку. Але я згадав про референдум, тому що Зеленський і його команда можуть скористатися цією історією у власних політичних цілях. Це може стати, достатньо ефективною політичною технологією. Як воно спрацює, ми не знаємо. Поки що шансів набагато більшого в Залужного в другому турі виграти вибори. Тому що до Зеленського купа питань, претензій.

– Як зараз сприймають Залужного?

– Рівень його популярності вже значно нижчий, ніж у 2024 році. Але для багатьох він найбільш прийнятна альтернатива Зеленському. І всі, хто хочуть змін, проголосують у другому турі за людину, що уособлює ці зміни. Не буде до Залужного таких претензій щодо корупції як до Зеленського. У цьому його велика перевага на виборах. Тому що він не був при владі, а Зеленський був, і багато років. Але у нас всередині суспільства за останні два роки сформувалося не пряме, але достатньо серйозне розділення. Як я вже сказав, частина людей, близько половини, хоче, щоб до влади прийшли військові після війни. І навели лад. Неважливо, Залужний, Буданов, Білецький. А частина категорично не хоче цього. Це люди, що проти мобілізації, яким не подобається ТЦК, які зараз шарахаються від людей в пікселі., щоб після війни Україна розвивалася не мілітаризованим шляхом, а, скажімо так, швидше забула про війну…

Про дружбу з РФ знову заговорять за 10 років після закінчення війни

– Люди, які хочуть знову товаришували з РФ, повернути шансон у маршрутки…

– Ні, про Росію згадають не відразу, років за 10. Раніше ні, тому що травми війни дуже сильні. Про Росію згадуватимуть критично, про дружбу з РФ говорити буде не можна років 10, або приблизно 10-15 років.

– Грузія раніше «зцілилася».

– Там не було таких травм війни. В Грузії була війна лише декілька днів. І жертв практично не було. А у нас 4 роки війни й сотні тисяч, а реально мільйони постраждалих, члени їхніх родин, близькі. Тому я думаю, що проросійські настрої, як мінімум перші 10-15 років після завершення війни проявлятися не будуть. А от після цього, за певний час, можуть відновитися. Залежно від того, яка буде ситуація у РФ, у нас і так далі. Тому що після повоєнних виборів, я думаю, у нас не буде монополії на владу, от як була у Зеленського у 2019 році чи під час війни. У нас не буде однопартійної більшості. Ні у кого. Ні у партії Зеленського, ні у блока Залужного. Буде коаліційний уряд, коаліційна парламентська більшість. І буде вона хиткою і нестабільною. І я б більше звертав увагу не на те, хто буде у нас президент, а хто у нас буде прем’єр-міністр. Тому що на перший план вийдуть соціально-економічні проблеми.

Повоєнний уряд буде урядом камікадзе

– Як у 20214 році.

– Я не заздрю повоєнному прем’єр-міністру України. Тому що він повторить шлях Арсенія Яценюка. Талановита, яскрава людина, яка фактично себе принесла в жертву. Він так не думав, але сказав про камікадзе, і слова справдилися. Підвищення тарифів, девальвація національної валюти, от як тоді було, 2015 рік. Те саме нас чекає після війни. І буде дуже непростий соціально-економічний період. І уряд, який прийде до влади, а можливо і перше скликання Верховної Ради, вони будуть приречені, будуть тими самими камікадзе. Дай Боже, якщо знайдеться на чолі уряду сильна фігура, яка буде чітко знати, що та як треба робити. Тим більше у нас будуть шори, пов’язані з європейською інтеграцією. Я сподіваюся, що менше буде проблем з політичною корупцією, ніж у нинішньому скликанні та в попередніх скликаннях. І я думаю, що оздоровчі процеси, які вже і зараз йдуть, вони продовжаться і посиляться після війни. Але ми стикнемося з певною політичною нестабільністю. І у нас залишиться ворог біля кордону. Тому ситуація буде непростою, суперечливою. І все ж я думаю, що ми залишимося демократією. І той факт, що при всіх вадах нинішнього Європейського Союзу ми будемо рухатися в цьому напрямку, це означатиме, що буде менше можливостей для популізму і буде зовнішній тиск щодо боротьби з корупцією, щоб ця боротьба не припинялася, а посилювалася. Оце все ті позитивні тенденції, що будуть поступово, послідовно вести нас у правильному напрямку.

Читайте також: Без тепла при -25°: як виживає Харків – підсумки 4 лютого