• Чт 28.03.2024
  • Харьков  +14°С
  • USD 39.23
  • EUR 42.44

«За останні два роки експорт Харківської області в Євросоюз зріс на 40%», — Порошенко

Интервью   
«За останні два роки експорт Харківської області в Євросоюз зріс на 40%», — Порошенко

В ексклюзивному інтерв’ю для телеканалу «Simon» Петро Порошенко розповів про промисловість в Харківській області, відбудовану філармонію, стратегії боротьби з бідністю, «холодний мир» і монетизацію субсидій

— Пане президент, дуже добре, що ви знову у Харкові, Ви відвідали захід, який присвячений 85-й річниці заводу «Турбоатом», це успішне підприємство, але не дуже типове для Харківщини й України загалом, я маю на увазі, що більшість таких підприємств мають дуже серйозні проблеми. Чи спілкувалися Ви про це? Яким ви бачите розв’язання цих проблем?

— На святкуванні були присутні представники багатьох підприємств Харківщини, які констатують, що ситуація суттєво покращилася. Під яким ризиком знаходилися підприємства Харківщини та всього Сходу України в 14-му році, маються на увазі підприємства чорної металургії, трубні. Тоді Росія повністю закрила свій ринок для українських підприємств, при чому в першу чергу мова йшла про підприємства Сходу України, де працюють російськомовні, це така була турбота про українських російськомовних громадян. Росія розраховувала, що підприємства закриються, людей викинуть за ворота і соціальні проблеми підірвуть стабільність країни з середини. Ми не дали їм цього задоволення. «Турбоатом», «Енергомаш» та інші, які були прив’язані до контрактів з Газпромом, в одну мить опинилися без контрактів. І нині день ринки переорієнтовано, ми забезпечили завантаження замовленнями цих підприємств для українського ринку. Була проведена повна модернізація енергетичних підприємств з Дністровського каскаду. Були проведені інвестиції в Новодністровську станцію і в багатьох інших. Сьогодні «Енергоатом» підписав пів мільярдний контракт з «Турбоатомом» на нашій робочій зустрічі. Позиція перша: Харків є столиця українського машинобудування і сьогодні має надійні контракти і завантаження на найбільш надійних ринках світу. Це ринки Європейського союзу, ринки Індії, Китаю. Це було зроблено нашими спільними зусиллями. Завантаження підприємств кардинально зростає, особливо це стосується підприємств оборонно-промислового комплексу. Порівняйте ситуацію яка була на заводі імені Малишева в 13-14-му роках і зараз. Рівень заробітної плати, рівень завантаженості, робота у 2-3 зміни, виведення з-під загрози банкрутства. Харківський тракторний завод стояв і голови обласної адміністрації вимушені були звертатися до президента щодо запровадження цілої програми, яка би дозволила запустити завод і забезпечити роботою тисячі харків’ян. Сьогодні завод вже стабільно працює. Енергетичне машинобудування, військово-промисловий комплекс, сільськогосподарське машинобудування, яке завантажено через компенсацію частини ціни продукції замовникам, фермерам і аграріям. За останні два роки експорт Харківської області в Євросоюз зріс на 40%. Це є абсолютно безпрецедентний ріст. Ніколи стільки на ринки Євросоюзу Харківська область, та й Україна в цілому, не поставляла. 30% харківського обласного бюджету наповнюється промисловістю регіону. Всі позиції свідчать про ефективну і злагоджену роботу обласного керівництва, моєї команди, адміністрації президента й уряду, який намагається докласти зусиль для захисту промисловості.

-Є таке підприємство як авіаційний завод, де дуже великі проблеми. І, як на мене, без втручання держави ситуацію там самотужки не виправити.  

— Сьогодні це потребує міжнародних зусиль. Ми бачимо, що вийти з цієї кризової ситуації можна залучивши міжнародного інвестора, який буде з одного боку забезпечувати інвестиціями, з іншого боку – забезпечувати новими ринками. Україна активно проводить переговори в цьому напрямку. Є попередні контракти з Саудівською Аравією, Туреччиною, Азербайджаном і на одному з напрямків ситуація «вистрелить». Сьогодні це залишається об’єктом пильної уваги українського уряду.

— Ви згадували про те, що економічні виклики, які були властиві 13-14-му рокам більшою мірою подолані, але виникають і нові, і один з них, Вам напевно казали й керівники підприємств, зростаючий дефіцит кваліфікованої, та і взагалі, робочої сили. За прогнозами на 2019 рік Україна посідає перше місце за відтоком робочої сили взагалі у Європі. Це виклик, це велика проблема.

— Це об’єктивний процес. З ним зіштовхнулися і Польща і Словаччина і Чехія і Угорщина і Румунія і Болгарія. І який вихід? Встановити залізну завісу, як під час Радянського союзу? Запровадити виїзні візи? Обмежити українців правом виїжджати скасувавши безвіз? Ні. Україна має перестати бути країною дешевої робочої сили. Сьогодні в країні є два виклики – війна і бідність. Треба чесно розмовляти з власним народом. Роботодавці мають підвищувати продуктивність праці. Підвищувати кваліфікацію робочої сили, але водночас підвищувати заробітною платню. Минулого року середня зарплатня в Україні зросла на 24,8% в доларовому еквіваленті. І цього не достатньо. Коли ми говоримо, що українська економіка зростає 12 кварталів поспіль, коли ми говоримо, що зросли золотовалютні резерви, а інфляція є найнижчою за останні 5 років і складає менше ніж 10%, ми маємо сказати як зростання економіки відображається на заробітній платі. Коли люди відчують підвищення рівня життя, через підвищення заробітної плати, я буду вважати, що ми йдемо правильним шляхом. Я  знаю проблеми з якими стикаються українські пенсіонери, і саме тому ми зараз ініціювали програму щодо монетизації пільг. Ми навмисне спрямували кошти з розмитнення так званих євро блях до пенсійного фонду, щоб кожна копійка працювала на українського пенсіонера. Дехто передрікав крах цієї програми, а уже майже 200 тисяч автомобілів розмитнені, і більше ніж 5 мільярдів гривень надійшло до пенсійного фонду, кожну копійку з цих грошей можна спробувати використати для того, щоб  зробити індексацію пенсіонерам, які отримують мінімальну пенсію, а їх сьогодні більше ніж 3 мільйонів, виплатити індексацію, яка не проводилася в 15-16 роках за рахунок цих коштів. Це не є популізм. Це чіткий розрахунок. Гроші вже надійшли, вони вже знаходяться в пенсійному фонді. Ми маємо захистити українського пенсіонера. Ми маємо забезпечити підняття рівня життя. Ми маємо зробити кроки для боротьби з бідністю.

— Поговоримо про субсидії. Мене, чесно кажучи, трохи дивує, що монетизація субсидій йде настільки безпроблемно, бо досвід інших країн показує, що люди доволі тривожно сприймають це. Ви казали про те, що монетизація це питання довіри влади до власних громадян, що ви мали на увазі?

— По перше, монетизація ще не йде. Я зібрав нараду, були проведені консультації з партнерами, з «Ощадбанком», з «Укрпоштою», з міністерством соціальної політики, з міністерством фінансів, бо платники податків, і держава, кошти все одно витрачають. Але замість того, щоб іти конкретному українцю, вони ідуть газовим компаніям. І куди вони потім зникають українці не бачать, уряд не бачить, та і газові компанії не завжди в цьому розбираються. Ми намагаємося розвернути ситуацію, це не є монетизація пільг. Це монетизація субсидій, які в будь-якому разі витрачаються з бюджету. Але ми знайшли дивну особливість, ті, хто не отримують субсидію вони споживають на квадратний метр своєї площі у два рази менше газу, ніж ті, хто живе в умовах субсидій. Є два варіанти: або ті живуть з відкритими вікнами взимку, або є проблеми з обрахунком. Я довіряю українцям, і вважаю, що тут є проблеми з обрахунком. В нас сьогодні лютий 2019 тепліший за лютий 2018 року. І країна фізично споживає на 11% менше газу, ніж рік тому, а субсидій витрачає стільки ж. Який вихід? Відайте гроші людям. В середньому більше ніж 4 мільйонів домогосподарств отримає грошу готівкою і зможуть контролювати лічильники, зможуть забезпечити економічне використання газу. Порахуйте, 1500 гривень субсидія в середньому, 40% — це 600 гривень. 600 гривень покласти до кишені пенсіонеру – це правильний крок. Хто був проти цього? Ті, хто казали, що ви віддасте українцям гроші, а вони їх не понесуть  розраховуватись за житлово-комунальні послуги, вони їх вкрадуть, але я довіряю українцям, я твердо впевнений, що цей крок правильний. Друга позиція, це забезпечення підвищення енергоефективності  за рахунок скорочення споживання. І третя позиція енергетична незалежність. Якщо ми не будемо споживати стільки газу, то нам не буде потрібен імпортний газ. І скорочення, яке відбулося 2009 році, коли був підписаний злочинний контракт, який зобов’язував Україну купувати 52 мільярди кубічних метрів газу по підписаному контракту.  В 17 році ми  вже купуємо не 52, а 14, тому що це наша політична воля проводити енергозбереження. В 18 році уже 10,5 мільярдів метрів кубічних. Ця динаміка чітко показує, що коли я кажу, про те, що ми працюємо над досягненням енергонезалежності, ми можемо цього досягнути в найближчі 5 років.

— Ви сказали про те, що це не є монетизацією пільг, це є принципова позиція що їх не буде, або це все ж таки початок цього процесу?

— Субсидії – це не пільги, це підтримка коштами державного бюджету тих, в кого доля комунальних платежів складає велику частину в загальній структурі доходів.  І країні, бюджету байдуже виплачувати це безготівково, чи готівкою. А людині не байдуже, бо вона зекономлені гроші без будь якої бюрократичної процедури залишить собі. Вона замотивована менше споживати електроенергії. І ми досягнемо цієї мети.

— Питання відносин України і Росії досить болюче, Ви згадували про те, що одна з найбільших загроз – загроза Російської експансії. І це відчувається насправді ще й досі. Але нещодавно Ви говорили про те,  що Україні потрібен «холодний мир». Що таке «холодний мир» і як це розуміти?

-Я не просто казав, а констатував реальність. Перша позиція – це мир. Важко знайти націю, народ, чи будь якого президента, який би більше ніж українці і їхній президент Петро Порошенко прагнув би миру. Ми дуже високу ціну платимо за цю війну. Тому на умовах національних інтересів України, ми будемо боротися за те, щоби на Донбас прийшов мир, і щоби ми звільнили українські землі від російської окупації. А слово «холодний» тому що найближчим часом. Хоча цей час може вимірюватися і поколіннями. Стосунків дружби з РФ, стратегічного партнерства не буде і не може бути, бо дуже велику трагедію Росія принесла на Українську  землю. 2970 життів українських солдатів – це бойова втрата української армії. Майже 10 тисяч українців включно з цивільними віддали своє життя через Російську агресію. Велика кількість нещасть і горя людського торкнулося українців. Тому ми прагнемо миру. Але про дружбу поки що говорити точно не доведеться. «Холодна війна» — це відсутність війни, а я кажу про «холодний мир». І це точно не синоніми. Сьогодні ми маємо деякі елементи «холодної війни» у вигляді гібридної війни, в тому числі й в втручанні РФ у виборчі процеси. Коли вони вказують українцям за кого голосувати, коли Путін каже: голосуйте за будь-кого окрім Порошенка. Українці не будуть питати Путіна і росіян за кого їм голосувати. Ми велика європейська нація, ми є регіональний лідер. Ми є демократична країна, і розберемося без росіян. А моє завдання як президента – захистити вибір українських громадян від кібератак, від п’ятих колон, від спроб дестабілізації.

— Вам напевно доводиться читати пости в соцмережах про те навіщо президент їздить по Україні відкриває автотраси й інші об’єкти. Ви були присутні на відкритті харківської філармонії. Навіщо президенту Петру Порошенку було відкривати філармонію?

— Є таке поняття в соцмережах як зрадофіли. Їх біло набагато більше в 14-му році, але зараз є ще залишки. Вони не бачать наших успіхів, вони не хотять бачити  ті зміни, які об’єктивно відбуваються в державі. Якщо Харків разом зі мною чекав філармонію з 2006 року, коли почався процес її будівництва, а потім його заморозили аж до 15 року. Потім у 15 році ми зробили все можливе, лише у 18 році з  500 мільйонів гривень, які були потрібні на будівництво, надійшло 174 і більше ніж 40 мільйонів вже в 19 році. Це були ті зусилля, які втому числі й центральний уряд і центральний фонд регіонального розвитку  спрямував, щоби відбудувати цей історичний будинок. А що хотіли там побудувати наші опоненти? Колись там планували зробити казино, торговий центр, бізнес-центр. Ми зробили все можливе. Говорять під час війни музи мовчать. Ні. Українська муза мовчати не буде.  Урочистий концерт на відкритті, куди я був запрошений, це яскраво продемонстрував. Я вітаю харків’ян з цією надзвичайно важливою подією. В цьому будинку колись співали світового масштабу оперні співаки й оперні діви. Уявіть собі коли ви зайдете в філармонію і там є унікальна акустика і звук і ви просто уявите, що тут співав Шаляпін, почуєте й отримаєте насолоду від того, що там відбувається. Це дуже важливо. В 16-му році ми відкрили органний зал. Уявіть, що за ці роки там відбулося вже 500 концертів. Скільки людей приїхали спеціально в Харків, щоб послухати. Тому все ми робимо правильно. Справа не в тім, щоб бути на відкритті, а в тім, щоб продемонструвати  як сильно змінюється Харківщина в проблемах, якими не займалися десятки років. Через децентралізацію фактично щотижнево вводяться нові дитячі садки, нові школи. Я знаю і про проблеми, які є, сьогодні з’являється унікальна можливість їх вирішувати, бо створена фінансова платформа за ці 5 років, забезпечено 12 кварталів поспіль економічного зростання. Я дуже хочу щоб була реалізована моя програма. Україна має стати регіональним лідером, країною вільних, бо для нас воля і демократія є першим пріоритетом, країною заможних і щасливих людей. І все в нас вийде, бо ми об’єдналися, захистили нашу мову, зупинили агресора. Все в нас буде добре. Я в цьому переконаний.

Автор: Ксенія Ручка
Популярно

Вы читали новость: ««За останні два роки експорт Харківської області в Євросоюз зріс на 40%», — Порошенко»; из категории Интервью на сайте Медиа-группы «Объектив»

  • • Больше свежих новостей из Харькова, Украины и мира на похожие темы у нас на сайте:
  • • Воспользуйтесь поиском на сайте Объектив.TV и обязательно находите новости согласно вашим предпочтениям;
  • • Подписывайтесь на социальные сети Объектив.TV, чтобы узнавать о ключевых событиях в Украине и вашем городе;
  • • Дата публикации материала: 19 февраля 2019 в 15:52;
  • Корреспондент Ксенія Ручка в данной статье раскрывает новостную тему о том, что "В ексклюзивному інтерв’ю для телеканалу «Simon» Петро Порошенко розповів про промисловість в Харківській області, відбудовану філармонію, стратегії боротьби з бідністю, «холодний мир» і монетизацію субсидій ".