Сьогодні 11 липня: яке свято та день в історії

11 липня 1804 року відбулася найвідоміша дуель в історії США. У 1893-му цього дня вперше отримали штучні перли. У 1897-му стартувала одна з найамбітніших арктичних експедицій. У 1944-му заснували Українську головну визвольну раду. У 1995-му боснійські серби влаштували різанину в Сребрениці. У 2022-му оприлюднили перше зображення, яке отримав космічний телескоп Джеймс Вебб. 

Свята та пам’ятні дати 11 липня

11 липня у світі – Всесвітній день народонаселення, День пам’яті жертв геноциду у Сребрениці.

Також сьогодні: Всесвітній день шашлику (відзначають у другу п’ятницю липня), Міжнародний день ефірних олій, Всесвітній день поширення інформації про бензодіазепіни.

11 липня в історії

11 липня 1804 року відбулася найвідоміша дуель в історії США. Стрілялися політичні опоненти – віцепрезидент країни Аарон Берр та секретар казначейства Олександр Гамільтон. Докладніше.

11 липня 1893 року людині вперше вдалося отримати штучні перли. Технологію їх вирощування розробив колишній торговець локшиною японець Кокіті Мікімото. Докладніше.

11 липня 1897 року стартувала одна з найамбіційніших арктичних експедицій, яка завершилася трагічно. Троє шведів – Соломон Август Андре, Нільс Стріндберг та Кнут Френкель спробували перелетіти над Північним полюсом на повітряній кулі під назвою “Орел”.

“Експедиція була дітищем Андре, шведського інженера, який працював у патентному відомстві країни, – пише проєкт “History”. – Він захопився як польотами на повітряній кулі, так і полярними дослідженнями. Познайомившись із повітроплаванням на Всесвітній виставці 1876 року в Філадельфії, Андре здійснив кілька подорожей, під час яких вітри несли його на схід через Балтійське море. У 1894 році Адольф-Ерік Норденшельд, співвітчизник-швед і полярний дослідник, який першим проплив Північно-східним проходом у 1878 році, запитав Андре, що він думає про використання прив’язаної повітряної кулі, щоб піднятися над льодом і зазирнути за нього, пише автор Алек Вілкінсон у своїй книзі про експедицію “Крижана повітряна куля”. Андре, як повідомляється, відповів, що, безумовно, відв’язавши повітряну кулю та пролетівши над льодом, можна дізнатися набагато більше. Наступного року, пише Вілкінсон, Андре став перед Королівським географічним товариством і представив план. До цього моменту, почав він, люди намагалися перетнути арктичний лід, запливаючи в нього на кораблях, які майже незмінно опинялися похованими, а потім намагалися перевозити сани по його поверхні. Він сказав, що настав час розглянути інший варіант. “Я маю на увазі, — сказав він, — повітряну кулю”.

Керувати кулею в польоті він планував за допомогою комбінації вітрила та важких “буксувальних канатів”, які повинні були сповільнювати політ. Увага ЗМІ та суспільства була максимальною, адже Швеція, хоч і знаходиться територіально близько до Арктики, на той час відставала від сусідів у дослідженні Північного Полюса. Перша спроба Андре хоча б злетіти у заданому напрямку була невдалою – не пощастило з вітром. Тож його, як сказали б зараз, “захейтили” у ЗМІ. Наступного року інженер вирішив узяти реванш. Його експедицію фінансово підтримав відомий винахідник Альфред Нобель. А компанію у польоті 42-річному досліднику склали 24-річний фотограф і вчений Нільс Стріндберг і 26-річний інженер Кнут Френкель. Утрьох вони вирушили в політ уранці 11 липня 1897 року. Просто перед вильотом Андре продиктував телеграми королю Швеції та газеті “Афтонбладет”, яка домовилася з повітроплавцями про ексклюзивне висвітлення їхньої експедиції.

Проблеми в Андре та компанії почалися буквально з перших хвилин: як тільки куля відірвалася від землі, її потягнуло вниз “буксувальними канатами” настільки сильно, що кошик частково поринув у воду. Андре та його колеги гарячково викидали за борт баласт – і вочевидь перестаралися, адже після цього куля навпаки злетіла надто високо – вище, ніж розраховували під час планування польоту. Живими учасників експедиції більше не бачили. А їхня доля залишалася невідомою аж до серпня 1930 року, коли група норвезьких мисливців на моржів на острові Квітойя виявила залишки невеликого човна, а поряд – тіла двох чоловіків. Згодом знайшли й третього загиблого, а також їхні записники та обладнання. Так до наших часів дійшли останні фото експедиції, які зробив її учасник Нільс Стріндберг, а також опис подій із перших рук, зі щоденника Соломона Андре.

Отже, трохи більш як 10 годин повітряна куля летіла вільно, не піддаючись управлінню, а потім ще понад 40 годин підіймалася та опускалася, прокочуючись льодом. Після цього вона таки розбилася. Пасажири вижили. Вони переклали провізію на сани та вирушили до продовольчого складу, який заздалегідь створили на арктичному архіпелазі Земля Франца-Йосифа. Але туди не дісталися – льодохід збивав їх із напрямку і тягнув назад. Поступово вони викидали своє майно, щоб полегшити вантаж, намагалися полювати. Зрештою вони отаборилися на плоскій крижині, що дрейфувала до Квітойі. Вони зійшли на берег острівця 3 жовтня. А потім один за одним загинули. Останнім, як вважають дослідники, помер сам Андре – його прощальний запис датований 7 жовтня. Тіло чоловіка виявили в позі сидячи – біля скелі зі щоденником і гвинтівкою поряд. Автори книги про дослідження Арктики Чарльз Офісер та Джейк Пейдж, дослідивши щоденники всіх трьох учасників експедиції, переконалися: вони досить швидко усвідомили, що на них чекає. “Ми думаємо, що, здійснивши те, що здійснили, ми цілком можемо зустріти смерть, – писав Андре. – Чи вважатимуть нас божевільними?”

“Після їхнього виявлення тіла повернули до Швеції. Процесію, яка несла їхні останки до Стокгольма, пізніше описали як “одну з найурочистіших і найграндіозніших подій національної жалоби, що коли-небудь відбувалися у Швеції”, — пише History.

11 липня 1944 року засновано Українську головну визвольну раду – політичний провід УПА. Докладніше.

11 липня 1995 року війська Республіки Сербської на чолі з генералом Ратком Младичем вступили в боснійське місто Сребрениця, де влаштували криваву різанину. Докладніше.

11 липня 2022 року оприлюднили перше зображення, яке отримав космічний телескоп “Джеймс Вебб”. Докладніше.

Церковне свято 11 липня

11 липня вшановують пам’ять рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо з гнізд почали вилітати пташенята, то буде сильна спека.

Якщо небо на сході сонця золоте, то погода буде прохолодною та вітряною. Якщо червоне – чекайте на спеку та посуху.

Якщо зозуля перестала кувати, то зима в цьому році буде рання.

Що не можна робити 11 липня

Жінкам не можна стригти чи фарбувати волосся.

Не можна рубати сосни та ялинки.