Сьогодні 22 липня: яке свято та день в історії

22 липня 1099 року хрестоносці заснували Єрусалимське королівство. У 1819-му відбулася прем’єра вистави за п’єсою Івана Котляревського “Наталка Полтавка”. У 1921-му “з’явився” письменник Остап Вишня. У 1922-му заснували перший курінь старших пластунів “Лісові Чорти”. У 1942-му нацисти остаточно окупували територію України. У 1969-му в Іспанії реставрували монархію – на престол зійшов Хуан Карлос I. У 2011-му сталися теракти в Норвегії, влаштовані Андерсом Брейвіком.

Свята та пам’ятні дати 22 липня

22 липня у світі –  День літнього відпочинку.

Також сьогодні: Всесвітній день мозку, День гамака, День манго, День наближеного числа Пі.

22 липня в історії

22 липня 1099 року хрестоносці заснували Єрусалимське королівство. Це сталося у рамках Першого хрестового походу. Докладніше.

22 липня 1819 року в Полтаві відбулася прем’єра вистави за першим драматичним твором української літератури – “Наталка Полтавка” Івана Котляревського. Докладніше.

22 липня 1921 року “з’явився” письменник Остап Вишня. Докладніше.

22 липня 1922 року засновано перший і найбільший курінь старших пластунів (віком понад 18 років) – “Лісові Чорти”. Докладніше.

22 липня 1942 року нацисти захопили останнє місто УРСР – Свердловськ Ворошиловградської області (зараз – Довжанськ Луганської області). З цього моменту територія України була повністю окупована нацистськими загарбниками. Докладніше.

22 липня 1969 року Хуан Карлос I офіційно став королем Іспанії, змінивши на чолі країни багаторічного диктатора Франсіско Франко (він правив 30 років – з 1939-го). Докладніше.

22 липня 2011 року відбулися теракти в Норвегії. 32-річний Андерс Брейвік влаштував стрілянину на острові Утея, де знаходився молодіжний табір Лейбористської партії – Ліга робітничої молоді. Загинули 68 осіб, переважно це була молодь віком від 16 до 22 років, були й молодші підлітки. Цій трагедії передувала ще одна того ж дня – вибух в Осло, біля будівлі норвезького уряду. У результаті загинули восьмеро людей, понад 200 отримали поранення.

Обидва теракти організував та здійснив Брейвік. Традиційно його визначають як неонациста чи ультраправого екстреміста. Він мав власну ідеологічну програму, яку виклав у маніфесті на 1500 сторінок під назвою “2083: Декларація незалежності Європи”. Ключовими ідеями терориста була ненависть до мусульман, а відповідно – ліберальних політиків, які дозволяють мусульманську еміграцію до Європи. Психічні проблеми, як згодом з’ясувалося, Брейвік мав ще з дитинства через жорстоке поводження з ним матері. Його визнали непридатним до військової служби, попри виняткову фізичну форму. Тож військового вишколу майбутній масовий убивця не мав. Він сам на судових засіданнях стверджував, що почав готувати свої теракти ще з 2002 року. Проте реальна активність, яка призвела до подальших подій, розпочалася у 2009-му. Тоді Брейвік заснував фермерську компанію під назвою “Breivik Geofarm” – і так отримав доступ до великої кількості добрив, які можна було використати для створення вибухівки. Він також отримав мисливський дозвіл, щоб придбати зброю – і здобув її у 2010 році. А потім відвідував стрільбища у різних європейських країнах та відточував свої навички. За кілька тижнів до терактів він переїхав на свою ферму в сільській місцевості, де й завершував виготовлення вибухівки та іншу підготовку.

Першим Брейвік скоїв теракт у столиці Норвегії Осло – о 15:25 за центральноєвропейським часом 22 липня. Він розмістив бомбу всередині фургона, запаркувавши його поряд із будівлею, в якій знаходився офіс прем’єр-міністра країни Єнса Столтенберга. Коли бомба вибухнула, загинули вісім людей і щонайменше 209 отримали поранення. Момент, коли Брейвік паркував фургон, потрапив на камери спостереження. Проте впізнати водія було неможливо – він був одягнений, як поліціянт, а на голові – шолом із захисним щитком, який закривав обличчя. Свідки бачили, як він сів у машину “Fiat” і передали поліції її опис та номер, проте через бюрократичні затримки пошуки почали не одразу. Після вибуху сили поліції були зосереджені на урядовому кварталі, який оточили та прочісували в пошуках інших ймовірних вибухових пристроїв, також проводили евакуацію громадян із центру Осло.

Тим часом терорист у формі поліціянта сів на пором, який доставив його на острів Утея. Там він зустрівся з керівником табору Норвезької лейбористської партії Монікою Бесей та заявив, що прибув на планову перевірку після вибуху в Осло. Жінка щось запідозрила, бо зв’язалася з офіцером безпеки на острові Трондом Бернтсеном. Проте зупинити Брейвіка вони не змогли – він убив обох. А потім, продовжуючи видавати себе за поліціянта, скликав учасників табору зібратися довкола нього, витягнув зброю та відкрив стрілянину. Він убив 69 людей і поранив ще 32 за годину. Згодом терорист здався без опору поліційному тактичному підрозділу “Дельта”, який прибув на острів. Брейвік зізнався у злочинах і заявив на першому ж допиті, що його метою було врятувати Норвегію та Західну Європу від мусульманського захоплення, а лейбористська партія мала “заплатити” за те, що підвела Норвегію.

Спочатку психіатри діагностували у терориста параноїдальну шизофренію та визнали його божевільним. Однак під тиском громадськості провели друге обстеження – і у 2012-му його визнали осудним. До речі, сам злочинець не намагався видавати себе за психа, щоб уникнути суду – навпаки, він заявляв, що відправити “політичного активіста” до психіатричної лікарні – це приниження. 24 серпня 2012 року суд визнав Брейвіка винним і засудив до максимального в Норвегії покарання – ув’язнення на 21 рік із можливістю продовження строку на 5 років необмежену кількість разів (доки орган обвинувачення вважатиме це необхідним для захисту суспільства). З того часу Брейвік перебуває в одиночному ув’язненні – він ізольований від інших засуджених та контактує лише з медичними працівниками та охоронцями. Його кілька разів відвідувала мати (до своєї смерті) і у 2014 році дослідник Маттіас Гарделл, котрий узяв у терориста інтерв’ю. Брейвік намагався позиватися щодо “нелюдських умов” свого одиночного утримання, проте програв суди – включно з Європейським судом із прав людини. У 2022-му та 2024-му йому послідовно відмовили в умовно-достроковому звільненні.

Церковне свято 22 липня

22 липня вшановують пам’ять рівноапостольної мироносицi рiвноапостольної Марiї Магдалини. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо місяць уночі тьмяний, то наприкінці липня підуть дощі.

Якщо 22 липня йде дощ, то в серпні під час сінокосу дощитиме.

Якщо в лісі багато мурашників, то зима буде затяжною та морозною.

 Що не можна робити 22 липня

Не можна ходити по росі голими ногами.

Не можна тримати брудними вікна та завіски.