“Застрягання” РФ в боях за Куп’янськ: Машовець проаналізував ситуацію
Окупанти продовжують наступ на Куп’янському напрямку, намагаючись захопити місто та ліквідувати плацдарм ЗСУ. Водночас просування малими піхотними групами не дозволяє противнику досягти поставлених цілей. Про ситуацію розповів військовий оглядач “Інформаційного спротиву” Костянтин Машовець.
За даними аналітика, ворог зосередив зусилля на напрямку Піщане – Курилівка – Куп’янськ-Вузловий.
«Станом на вчорашній вечір противник досі не зміг досягти вищезазначених цілей. Українські війська продовжують утримувати східну частину Куп’янська (так зване Заоскілля), а також райони на схід і південний схід від міста. Очевидно, що найближчим часом командування російського УВ «Запад» навряд чи планує суттєве збільшення складу своїх сил і засобів. В першу чергу, виходячи з ситуації на лівому фланзі своєї операційної зони (Лиманський напрямок), що об’єктивно вимагає пріоритетного використання більшості його оперативних резервів саме там”, – зазначив Машовець.
Наразі ситуація на цьому напрямку, продовжує експерт, – досить складна для українських військ у тактичній зоні, як на Куп’янському плацдармі, так і безпосередньо в місті Куп’янськ.
“Протягом звітного періоду противник, прагнучи розрізати український плацдарм на дві частини (північну та південну), зміг інфільтрувати низку своїх піхотних у бойові порядки передових українських підрозділів, що діють на плацдармі, а також у західній частині Куп’янська та на північний захід від нього. Очевидно, місцеве (тактичне) російське командування все ж змогло обладнати кілька ділянок (позицій) для накопичення своєї штурмової піхоти (ймовірно, в районі Курилівки та на північний схід від Ківшарівки та Новосинового), звідки воно фактично одночасно та регулярно відправляє по кілька своїх піхотних груп у бік Куп’янська-Вузлового, Ківшарівки та Новосинового, переважно по 2-3 (рідше по 4-5) піхотинців для проникнення та подальшого їх закріплення в цих населених пунктах”, – пояснив Машовець.
Попри те, що українські підрозділи регулярно їх “зачищають”, однак деякі з окупантів все ж утримуються в них деякий час, додає аналітики. Тому наразі присутність російських малих піхотних груп продовжує фіксуватися в цих населених пунктах.
“Об’єктивно противник переважає українські передові підрозділи в цьому секторі за кількістю штурмової піхоти і тому може підтримувати досить інтенсивний та відносно високий темп своїх проникаючих дій. Тим часом українські підрозділи потребують на відповідну реакцію (тобто, ліквідацію цих інфільтратів) не лише певного додаткового часу (головним чином через високу інтенсивність дій противника), а й додаткового особового складу для проведення пошуково-рейдових дій у своїй тактичній зоні”, – повідомив Машовець.
Він додав, що ворог активно використовує особливості рельєфу – численні будівлі, густу рослинність і пересічену місцевість – а також погодні умови (дощ, туман й сильний вітер), коли застосування дронів для виявлення піхоти суттєво ускладнене.
Також Машовець розповів із якими проблемами стикається РФ.
“Очевидно, що командування російського УВ «Запад» має дуже чіткий та недвозначний наказ — протягом найближчого часу привести неадекватні заяви своїх «вищих посадовців», зроблені ними дещо раніше, щодо «захоплення Куп’янська та його зачищення від невеликих груп української піхоти», у відповідність із реальністю. Однак головна оперативна проблема для російського командування УВ «Запад», в цьому сенсі, полягає в тому, що, окрім завдання, покладеного на нього на Куп’янському напрямку, воно, очевидно, має досить «незаплановану» і «нештатну» проблему на Лиманському напрямку, яка потребує власного термінового вирішення. Очевидно, що одне і інше досить погано «стикуються», – підкреслив аналітик.
Він констатує: “штурм Куп’янська” звичайним способом (тобто, поступовим та повільним накопиченням малих штурмових піхотних груп), йде не дуже успішно. В тому числі, коли їх періодично і досить суттєво “зачищають”.
“За таких умов, аби підтримувати високий темп інфільтрації своєї штурмової піхоти протягом досить тривалого часу, командування 1-ї ТА та тієї частини сил 6-ї ЗВА, яка взаємодіє з нею на Куп’янському напрямку, повинно мати багато цієї піхоти, причому значно більше, ніж в них є зараз. Другий фактор полягає в тому, що наразі російська 1-ша ТА поки що не може швидко і ефективно взяти під свій сталий контроль навіть східну частину Куп’янська («Заоскілля»). Відповідно, виділення будь-яких значних сил з її складу для дій (посилення) у операційної зони УВ «Север», наприклад на Південно-Слобожанському (Вовчанському) напрямку, як це раніше практикувало російське командування, також є досить складним. Все, що було більш-менш боєздатним з категорії «резерв» УВ «Запад» очевидно, нещодавно поїхало під Лиман для стабілізації та зупинки української «Вівальді». У цьому сенсі «застрягання» військ 1-ї ТА в боях за Куп’янськ безпосередньо впливає на ситуацію в усьому північно-східному «кутку» Харківської області. Адже, уявний російським командуванням там «котёл», а також гостро бажаний ним прорив у напрямку Приколотного та Білого Колодязя, рішуче не хочуть збігатися з реальністю”, – підсумував Машовець.




