Холодні, голодні та зовсім одні. У селі Бірки Зміївського району двоє маленьких братів майже добу просиділи у квартирі без опалення, їжі та води. У таких умовах дітей залишила їхня матір.
Того дня жителька гуртожитку Олеся поїхала по справах до Мерефи. Каже: там випадково зустріла сусідку Вікторію. Жінка дала Олесі ключі від своєї квартири та попросила доглянути за дітьми. Проте сама матір повертатися додому не поспішала.
 Олеся, жителька гуртожитку
Ну, ми з подружкой із електричкі вставали, ну вона з Мерефи центра в тапочках йшла п’яна. На гору підіймалася, разів десять падала. |
|
Коли Олеся повернулася до гуртожитку, одразу відчинила двері сусідської квартири, бо знала – всередині двоє маленьких хлопчиків.
Олеся, жителька гуртожитку Зайшли, пусті тарелкі, кастрюлі, все грязно, дітей нема в чому вдіти. Газ, все виключено було, телевізор виключений був. Вони на діванє. Даня вообще голий був, а Кирил в штаниках, без трусиков і в футболке, і без носков — і нічо. |
|
Сусіди кажуть: діти були голодними та хотіли пити.
 Олег, житель гуртожитку
Я чуть не плакав! Бідні! Лежать: дядя Олег, дайте водички! Зоя тільки суп наварила, принесла кастрюлю, вони ту кастрюлю впороли сразу! Короче, я не хочу даже вспоминать! Я плакав стояв тут! |
|
Наступного дня, так і не дочекавшись горе-матері, люди зателефонували до поліції. Правоохоронці прибули разом із соцпрацівниками.
 Євгенія Нестерцова, заступниця начальника сектору превенції Зміївського відділу поліції
Вона дітям залишила електрообігрівач. Тобто у дітей був вільний доступ до обігрівача. Їх мати поїхала 16-го січня разом зі своїм співмешканцем до міста Мерефа, де вони двох розпивали спиртні напої та виясняли стосунки. |
|
За злісне невиконання батьківських прав на Вікторію склали адмінпротокол. Братів забрали до місцевої гімназії. Виявилося, що у старшого Кирила підвищена температура через запалення лімфовузлів.
 Світлана Гаращенко, директорка Зміївської гімназії «Сузір’я»
Мы лечили деток. У Кирилла – это у старшего, у Кирилла проблемы со здоровьем, но, к сожалению, этим нужно серьезно заниматься. Сегодня мы были, уже хирург нас посмотрел – дали нам направление. Нужно сделать УЗИ, нужно пройти обследование. |
|
Те, що дітей забрали, мама хлопчиків усвідомила, коли протверезіла та повернулася додому. Поїхала за синами до гімназії, проте малечу їй не віддали.
 Вікторія, мати хлопчиків
Вышло так, что поехала я за вещами и как бы произошла, мы поссорились. Да, я злоупотребила спиртными напитками, я была очень расстроена. Это, конечно, не оправдание в мою сторону. Я очень плохо поступила то, что я оставила деток. |
|
Нині малеча у лікарні. Коли Кирило одужає, його та меншого Данилка переведуть до центру соціальної реабілітації. Проте Вікторія налаштована забрати синів додому.
Вікторія, мати хлопчиків Будем вести нормальный образ жизни, то есть, как положено родителям. Больше никогда ни на шаг от них я не отойду. Я очень сожалею о своем поступке таком, и я очень люблю детей своих. Я не смогу без них жить. |
|
А от сусіди вважають, що дітей повертати додому не можна.
Олег, житель гуртожитку Я думаю, что им и там, конечно, не сладко! Но, я думаю, что сюда их нельзя отдавать. Их еще надо було год назад забрать. Казали ж. І соцслужби приїжджали. |
|
Кирило та Данилко згодні повернутися до мами лише за однієї умови.
 Кирило, 6 років
– Ну, а к маме хочешь вернуться? Ты маму любишь? — Чуть-чуть. Потому что она, я всегда вижу там и пиво, и водку. — А что бы ты хотел, вот какой бы ты хотел, чтобы мама была? — Хотел бы, чтобы у нее ни пива, ни водки, ничего не было. Чтобы она не ходила никуда. |
|
Чи дослухається Вікторія до своїх малюків? Це вона має довести соціальним службам упродовж наступних трьох місяців, поки діти перебуватимуть у соціальному центрі.
