Лукаш в кедах, Мавка — у розпачі. В харківському театрі Пушкіна — прем’єра (відео)

Казка-феєрія від Лесі Українки пролунала у театрі Пушкіна в сучасному обрамленні.

Ці кадри відзняті наприкінці лютого, тоді ми робили сюжет до 150-річного ювілею Лесі Українки. В театрі Пушкіна тільки-но розпочиналася підготовка до створення вистави за «Лісовою Піснею» письменниці. Трупа театру ще не здогадувалася, що через карантинні обмеження прем’єра вистави йтиме до глядача крізь такий самий темний та довгий ліс, як і герої твору.

Попри те, що підготовка виявилася довшою, ніж зазвичай, акторам вдалося не розгубити важливі складові образів, аби занурити глядача в атмосферу казкового лісу з його мавками, русалками, водяними та іншими місцевими мешканцями — вважає режисерка вистави.

Коли режисерка тільки-но готувалася до роботи над виставою, їй здавалося: для сучасної людини проблематика твору стає простішою. Мовляв, відвести героїв до психотерапевта — і проблеми не буде. Але з часом, каже жінка, стало зрозуміло: теми, яких торкалася письменниця більше сотні років тому, актуальні й сьогодні.

Тут тобі і раптове кохання, що виникає попри всі закони здорового глузду і болюче усвідомлення згодом, що казку легко зруйнувати побутом.

Ось — приклад деспотичної свекрухи. Вона в прямому сенсі ладна носити синочка на руках і нікому не віддавати, ані першій дівці на селі, ані мавці лісовій.

Пластиці у виставі приділяють окрему увагу. Акторам допомагає хореографиня Наталя Федіна. З Турутею-Прасоловою вони вже створили разом чотири постановки. Працювати в тандемі, каже балетмейстерка, завжди неймовірно цікаво.

Попри те, що п’єса осучаснена — Лукаш, наприклад, в кедах, а лісові жителі танцюють під модні мелодії — в самій п’єсі не змінено жодного слова. Це перший україномовний твір, зіграний на сцені театру, ділиться директор Сергій Бичко.

Прем’єрні покази заплановані на 18, 19 та 23 травня.