У Харківській області зустріли бійців 92-ї окремої механізованої бригади, що більше ніж пів року провели на Луганщині.
Анна Бобровник, солдатка 92-ї окремої механізованої бригади Коли солдати, військовослужбовці стоять на варті — інші мешканці нашої країни можуть спати спокійно. |
|
Багатодітна мати Анна Бобровник за освітою вчителька. Жінка мешкає у Кривому Розі. Із 2015 року Анна допомагала пораненим українським військовим у шпиталі Дніпра. Однак рік тому розмова із молодшим сином назавжди змінила долю жінки.
Анна Бобровник, солдатка 92-ї окремої механізованої бригади Я йому розповіла історію, що військовослужбовці загинули, захищаючи незалежність нашої Батьківщини. Мій син подивися і сказав: «Мам, я коли виросту, я піду і буду також захищати вас, буду захищати Україну». Я тоді розплакалася й вирішила — я повинна бути тут. |
|
У листопаді минулого року Анна вперше потрапила на передову у складі 92-ї другої бригади. Жінка згадує один з найстрашніших моментів — ворожі мінометні обстріли.
Анна Бобровник, солдатка 92-ї окремої механізованої бригади Ми слухаємо виходи: перший, другий, третій. Почули як свистять міни. Як приходе перший опал, другий, третій. І ти думаєш: «Хоть би не прилетіло, хоть би не сюди». У ці секунди, коли летить міна, все життя в тебе перед очима пролітає. Згадуєш усе. Так, це було страшно. |
|
Мінометні та снайперські обстріли, безсонні ночі та втрата побратимів. Після семи місяців на передовій бійці 92-ї бригади повернулися на Харківщину. Проходили службу в місті Попасна, що на Луганщині.
Віталій Онацький, виконуючий обов’язки заступника командира 92-ї окремої механізованої бригади Ділянка важка. Ми перший раз там стояли. Раніше ми не були в тих ротаціях. Важко те, що майже все в полях. Там у минулому році було дуже багато пожеж. Багато знищених позицій. |
|
Від ворожих снайперських куль полягли троє бійців: стрілок-снайпер Андрій Теперик, командири підрозділів сержанти Роман Дзюбенко та Віктор Гелебрант.
Віталій Онацький, виконуючий обов’язки заступника командира 92-ї окремої механізованої бригади Перемир’я ми дотримуємося, стараємося дотримуватися. Але якщо треба — відповідь дамо всім. |
|
Під час урочистої зустрічі на військовій базі в селі Кулугино-Башкирівка близько 250 бійців отримали відзнаки, зокрема президентські. А от колишнього поліцейського із Запоріжжя Олександра Григор’єва нагородили орденом імені Івана Сірка. Розповідає: для нього це важливо, адже чоловік походить із козацького роду. На передовій Олександр був вперше.
Олександр Григор’єв, старший сержант 92-ї окремої механізованої бригади Самый большой мой подвиг, это то, что находясь на позиции, находясь старшим на позиции, я не допустил потерю своего личного состава. Я считаю — этой мой большой подвиг и личное достижение. |
|
Командир бригади Павло Федосенко зазначив, що більше ніж пів року вони напружено тримали оборону, а тепер головна задача — відпочити. На місяць бійці підуть у відпустку, а потім планують взяти участь у святковому параді до Дня Незалежності.
Анна Бобровник, солдатка 92-ї окремої механізованої бригади Приїхала моя подруга з Кривого Рогу і каже: «Ти така ж і залишилася, ти не змінилася!». Єдине що, це є у кожного військовослужбовця, який був на передовій. Якщо якийсь гуркіт, десь щось падає, у нас одразу звичка пригинатися, присідати. |
|
