• Нд 25.02.2024
  • Харків  +1°С
  • USD 38.48
  • EUR 41.73

Сьогодні 2 грудня: яке свято та день в історії

Події   
Сьогодні 2 грудня: яке свято та день в історії

2 грудня 1804 відбулася коронація французького імператора Наполеона I Бонапарта. А 1852-го його племінник Шарль Луї Наполеон, обраний президентом Франції, здійснив переворот і оголосив себе імператором Наполеоном ІІІ. 1896-го у Харкові відбувся перший в Україні кіносеанс. 1991-го Канада та Польща першими визнали незалежність України. 1993-го вбили знаменитого колумбійського наркобарона Пабло Ескобара.

Свята та пам’ятні дати 2 грудня

2 грудня – Міжнародний день боротьби за відміну рабства.

Також у світі: Всесвітній день запобігання забрудненню навколишнього середовища, Всесвітній день комп’ютерної грамотності, День спеціальної освіти, День баскетболу, День безпородного собаки, День свічки та День оладок.

2 грудня в історії

2 грудня 1804 року у соборі Нотр-Дам відбулася коронація Наполеона Бонапарта. Папа Римський Пій VII оголосив його Імператором Французьким Наполеоном І.

Наполеон Бонапарт

З моменту “Перевороту 18 брюмера” , коли Наполеон прийшов до влади, минуло п’ять років. За цей час майбутній імператор зміцнив свою владу, суттєво скоротив демократичні здобутки республіки, але при цьому проводив ефективні реформи та успішно воював. Після призначення трьох тимчасових консулів у результаті “Перевороту 18 брюмера” під тиском Наполеона лише за п’ять тижнів розробили нову конституцію. У ній максимально “розмили” структуру законодавчої влади, а виконавчу, навпаки, консолідували в руках однієї людини – першого консула. Ним, звісно, ​​став Бонапарт. Інші двоє мали лише дорадчі голоси. Формальні вибори трьох консулів відбулися 12 грудня 1799 року, конституцію оприлюднили 13-го, а потім провели через “референдум”, результати якого “домалювали”.

Зміцнившись у владі, Наполеон зайнявся тим, що йому завжди вдавалося найкраще – війною. Він провів успішний італійський похід і протягом 1800 року ліквідував загрозу для французьких кордонів. У 1801 і 1802 роках було укладено два мирні договори (Люневільський та Ам’єнський), які завершили війну Другої коаліції. Паралельно Наполеон провів успішну адміністративну реформу, оптимізувавши збирання податків на місцях, створив національний банк, реформував систему освіти. Але паралельно посилив поліцейський контроль у країні та зробив усе можливе, щоб придушити свободу слова: він закрив 60 із 73 паризьких газет. А ті, що залишилися, поставили під контроль уряду. Із законодавчих органів методично “зачищали” прихильників республіки, а ознаки монархічного ладу поступово поверталися у повсякденне життя. Знову проходили офіційні церемонії, меси у Сен-Клу, полювання тощо. Також перший консул відновив стосунки з Папою Римським.

Проміжним кроком між консульством та імперією став перехід до довічного консульства, що відбувся 2 серпня 1802 року. У цей момент затвердили, що консул зможе представити Сенату свого наступника – тобто процес пішов у бік повернення спадкового принципу передачі влади. А фінальним акордом на шляху Наполеона до імператорської корони стала так звана “змова XII року”, учасники якої хотіли усунути його від влади. Після розкриття змови та покарання винних підконтрольна довічному консулу преса почала активно просувати ідею про необхідність спадкової влади. 18 травня 1804 року Сенат прийняв нову конституцію, якою оголосив Наполеона імператором французів. У листопаді провели плебісцит, який, звісно, ​​підтвердив це рішення. І вже 2 грудня відбулася коронація за участю Папи Римського. Той висунув умову: коронувати Наполеона буде лише в тому випадку, якщо той повінчається з Жозефіною за церковним обрядом.

Коронація Наполеона Бонапарта
Коронація Наполеона у соборі Нотр-Дам 2 грудня 1804 року. Наполеон коронує Жозефіну. Автор картини – Жак Луї Давид

Отже, вінчання провели вночі, а вдень відбулася пишна церемонія, під час якої Наполеон коронував себе імператором, а потім поклав корону на голову дружині.

2 грудня 1805 року армія Наполеона розбила російсько-австрійське військо в Аустерлицькій битві (або “Битві трьох імператорів”). Наполеон командував 73 тисячами військових, його противники мали 86 тисяч. Але в результаті союзники втратили вбитими та пораненими 27 тисяч, а французи – близько 12 тисяч.

2 грудня 1851 року у Франції з’явився ще один імператор – і знову Наполеон. Але вже Наполеон ІІІ. Почесним титулом нагородив себе племінник Наполеона I Бонапарта – Шарль Луї Наполеон. Він був сином Людовіка Бонапарта, брата імператора Наполеона, та його падчерки – дочки Жозефіни від першого шлюбу Гортензії де Богарне. Хоча все життя хлопець хотів “бути таким як дядько”, довгий час його спроби прийти до влади викликали лише сміх. Першу спробу він зробив у 1836 році – за підтримки таких самих сумнівних змовників. Луї-Наполеон просто з’явився до казарм французького полку в костюмі, що нагадував костюм його дядька, з трикуткою на голові і групою змовників, що несли імператорського орла. Частину солдатів до цього моменту обробили, роздавши гроші. Один із змовників вигукнув, що це революція, Луї-Філіп повалений, а влада має перейти нащадкам Наполеона. Солдати вітали “нащадка” вигуками: “Хай живе імператор!”

Портрет Наполеона III
Портрет Наполеона ІІІ. Автор: Франц Ксавер Вінтерхальтер

Але вже наступний полк заарештував його та змовників. Враховуючи комічність ситуації, суд обмежився висилкою Луї-Наполеона до США. Звідти він повернувся 1837 року, жив у Франції та Британії. Але в 1840-му французи вирішили повернути в країну прах Наполеона I. Це “оживило” культ імператора, і на цьому тлі його невгамовний племінник вирішив, що настав час. Він зробив ще одну спробу перевороту – за тим самим сценарієм, що й невдалу першу. Але в результаті його заарештували вже солдати першого ж полку, куди він з’явився. І знову пери Франції, що судили змовників, були досить м’якими до “племінника легенди”. Йому винесли вирок, що був взагалі не передбачений французьким законодавством: довічне ув’язнення без обмеження прав. Тобто в ув’язненні у фортеці Гам він жив у комфортних умовах, зустрічався та спілкувався, з ким хотів, читав, покращував освіту та видавав свої роботи. У цих роботах він висловлював соціалістичні погляди, що зробило Луї-Наполеона досить популярним у селян та бідноти. У 1846-му він втік із в’язниці за допомогою друзів і оселився в Англії. А там знайшов “спонсорку” – актрису Гаррієт Говард.

Гаррієт Говард
Портрет Елізабет-Енн Гаррієт. Автор: Генрієтта Каппеларе

Пробившись у вищий світ, вона отримала значні статки від одного з коханців, і мала велику кількість корисних знайомств. Саме її фінансова та політична підтримка надалі допомогла невдахові-змовнику перемогти на виборах у Франції. Після революції 1848 року Луї-Наполеон повернувся до Парижа, але не робив спроб захопити владу “нахрапом” . Він навіть не балотувався на перших виборах до Національних зборів. Але у вересні того ж року взяв участь у виборах, переміг у п’яти департаментах та вступив до установчих зборів. А у листопаді, коли оголосили перші в історії Франції вибори президента, Луї-Наполеон подав свою кандидатуру. Його виборчу кампанію легко уявити сучасним людям – так приходять до влади будь-які популісти. Племінник легендарного імператора обіцяв усе разом і нічого конкретного. Зокрема, у виборчому маніфесті була фраза: “за чотири роки передати своєму наступнику владу — твердою, свободу — недоторканною, прогрес — втіленим у життя”. Він обіцяв захищати релігію, сім’ю, власність, свободу, але при цьому не ділився планами того, як саме він це робить. Агенти принца активно агітували за нього у провінції. Результат голосування 10 грудня був вражаючим: Луї-Наполеон отримав 5 млн 430 тисяч голосів, а його головний суперник генерал Кавеньяк – 1 млн 450 тисяч.

Бонапарт став першим президентом Франції, а згодом її останнім імператором. Він також довгий час був наймолодшим із президентів Французької республіки за всю історію, прийшовши до влади в 40 років (зараз цей рекорд побив Емманюель Макрон). Попри присягу бути вірним республіці, яку дав президент, прийшовши до влади, він не залишив своєї нав’язливої ​​ідеї стати імператором, “як дядько”. І за кілька років за підтримки свого зведеного брата – міністра внутрішніх справ Огюста де Морні – здійснив переворот. Його призначили на пам’ятну дату – день коронації Наполеона І та перемоги у битві під Аустерліцем. Цього дня війська зайняли законодавчі установи, президент своїм декретом розпустив законодавчі збори, депутатів заарештувала поліція. А президент проголосив себе імператором Наполеоном III (другим бонапартисти вважали сина Наполеона I, який ніколи не був при владі у Франції і помер у віці 21 року). Декілька повстань, що виникли, нещадно придушили. Ставши імператором, Луї-Наполеон побажав ще й повторити військову славу дядька. Він навіть провів успішні Кримську та Австро-італо-французьку війни. Але 1870 року потрапив у полон під час франко-прусської війни. На цьому історія його правління і завершилася: у Франції його владу повалили, після полону він поїхав до Англії, де помер 1873-го після операції на нирках.

2 грудня 1896 року відбувся перший в Україні кіносеанс – у Харкові. Його організував фотограф Альфред Федецький – лише на рік відставши від всесвітньо відомих братів Люм’єр. Детальніше.

2 грудня 1949 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції іншими особами. Тому цього дня щороку відзначають Міжнародний день боротьби за відміну рабства.

2 грудня 1991 року, наступного ж дня після проведення Всеукраїнського референдуму, незалежність України визнали дві перші країни світу – Канада та Польща. Детальніше .

2 грудня 1993 року в Медельїні поліція вбила знаменитого колумбійського наркобарона Пабло Ескобара.

Пабло Ескобар наркобарон
Фото: Colombian National Police

Він успішно ховався від правоохоронців, але сам “підставився”, коли в день свого 44-річчя зателефонував дружині та дітям, за якими скучив. Він проговорив із сином по телефону довше, ніж можна було – п’ять хвилин. Цього вистачило, щоб агенти АНБ запеленгували його місцезнаходження. Будинок оточили. Ескобар спробував зникнути через дах, але його застрелив снайпер пострілом у голову.

Церковне свято 2 грудня

2 грудня за новим церковним календарем в Україні вшановують пам’ять пророка Авакума. Він є одним із 12 малих пророків. Авакум пророкував близько 650 року до нашої ери. Він передрік руйнування Єрусалимського храму, Вавилонський полон і повернення полонених на батьківщину. Під час війни з вавилонянами пророк пішов до Аравії, де йому зустрівся ангел і миттєво переніс пророка до Вавилону. Там у цей час у в’язниці був пророк Даниїл. У цей момент Авакум якраз ніс їжу женцям, але віддав її Данилові, вгамувавши його голод. Після закінчення війни з вавилонянами пророк Авакум повернувся на батьківщину, де помер у глибокій старості.

Народні прикмети

Якщо на вікнах морозні візерунки – навесні буде багато зелені.

Якщо зірки вночі яскраві – буде сильний мороз.

Якщо кішка спить весь день – до холодної погоди.

Що не можна робити 2 грудня

Не можна поширювати негативні думки.

Не можна лінуватися.

Не можна ділитися планами на майбутнє, навіть із найближчими людьми.

Автор: Оксана Горун
Популярно


  • Щоб дізнаватися про найважливіше, актуальне, цікаве у Харкові, Україні та світі:
  • підписуйтесь на нас у Telegram та обговорюйте новини в нашому чаті,
  • приєднуйтесь до нас у соцмережах: Facebook , Instagram , Viber , а також Google Новини,
  • дивіться у Youtube, TikTok, пишіть або надсилайте новини Харкова до нашого боту.

Ви читали новину: «Сьогодні 2 грудня: яке свято та день в історії»; з категорії Події на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті;
  • • Дата публікації матеріалу: 2 Грудня 2023 в 06:00;
  • Кореспондент Оксана Горун у цій статті розкриває тему новин про те, що "2 грудня 1804 відбулася коронація французького імператора Наполеона I Бонапарта. А 1852-го його племінник Шарль Луї Наполеон, обраний президентом Франції, здійснив переворот і оголосив себе імператором Наполеоном ІІІ. 1896-го у Харкові відбувся перший в Україні кіносеанс. 1991-го Канада та Польща першими визнали незалежність України. 1993-го вбили знаменитого колумбійського наркобарона Пабло Ескобара".