При відновленні Держпрому хочуть встановити вікна, як у 1928 році

Директор Держпрому та архітектор-реставратор розповіли МГ «Об’єктив», що показало сканування будівлі, які роботи вже проводять і що у планах.

Держпром просканували експерти ЮНЕСКО

ЮНЕСКО ще не включила будівлю Держпрому до списку Світової спадщини, але планує це зробити цього року, у липні-серпні – коли буде засідання комісії, розповідає директор обласного комунального підприємства Держпром Микола Чехунов. Експерти ЮНЕСКО вже приїздили до Харкова та відвідали Держпром – тоді заступник начальника ХОВА та директор унікальної будівлі показували іноземним гостям руйнування, що з’явилися в будівлі внаслідок російського авіаудару. 

«Зробили технічний висновок щодо будівлі, і зовнішній вигляд оглянули. Представник ЮНЕСКО провів сканування Держпрому, і нам пообіцяли надіслати один екземпляр. Жодних тріщин немає, крім того місця, куди вдарила бомба. Вона прилетіла до 7-го під’їзду, пробила дах та перекриття між другим та третім поверхом. І там є тріщини, саме тут. Там приблизно площа одного поверху – 100 з гаком квадратних метрів. Решта будівлі не порушена, дякувати Богу», — розповідає Чехунов.

Після візиту представників ЮНЕСКО при ХОВА створили робочу групу, щоб вона готувала всі документи, необхідні для включення Держпрому до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Ця робоча група безпосередньо співпрацює з представниками міжнародної організації в Україні, наголошує Чехунов.

Тендер серед виробників вікон проведе ЮНЕСКО

Після візиту до Харкова представники ЮНЕСКО повідомили, що можуть допомогти встановити у будівлі Держпрому вікна, що вилетіли через «приліт».

«А таких у нас взагалі понад 200. Ті, що забиті, їх можна ремонтувати. А є такі, що не підлягають ремонту. І ЮНЕСКО пообіцяло провести тендер та передати нам ці вікна. Але з огляду на те, що у Харкові постійні «прильоти», вибухи, вони запропонували поки що поставити тимчасові. Ми зустрілися з тими, хто робитиме їх, вони заміряли 10 вікон. Після того, як їх виготовлять і поставлять, ми хочемо подивитися, чи не зіпсують вони вигляд будівлі, поки виготовлятимуть решту 200 вікон», — розповідає директор Держпрому.

Примітно, що тендер на виробництво вікон проводитиме власне організація ЮНЕСКО, яка знаходиться у Парижі, у Франції. Експерти попросили, щоби українці запропонували на вибір кілька виробників дерев’яних вікон.

«І ми їх знайшли – харківських і не тільки. Нині ж у нас по Україні всього три-чотири виробники, які можуть робити такі дерев’яні вікна», — пояснює Чехунов.

Нині у Держпромі всі вікна дерев’яні. Зовні вони такі ж, як ті, що встановили після Другої світової війни, але не оригінальні – 1928 року. Під час війни усі вікна в будівлі вилетіли від вибухів або ж вигоріли – не залишилося жодного цілого.

Окрім вікон, бомба, яка вдарила по Держпрому восени 2024-го, пошкодила приміщення всередині. Їх разом із Харківською облрадою потихеньку ремонтують, розповідає Чехунов.

«Що можемо без ЮНЕСКО – ремонтуємо вікна, вже понад 50. За першим тендером залишилося ще 40 вікон відремонтувати. Людям же потрібно створювати умови. Люди ж сидять працюють без повітря», – пояснює директор Держпрому.

Усі креслення Держпрому вивезли до РФ

Ті 10 експериментальних вікон, що з’являться в Держпромі зі схвалення ЮНЕСКО, максимально схожі на «рідні», встановлені в 1928 році, пояснює архітектор-реставратор Володимир Лопатько.

«У 1920-ті роки у стилі конструктивізм були певні малюнки вікон. Такі квадратні членування вікон і дуже тоненькі плетіння. А іноді робили металеві вітражі, дуже витончені. Але в 1950-ті роки, після війни, на це дивилися, як на непотрібну справу, бо вже в цей час були розроблені нові стандарти вікон. Держпром у 1950-і роки відновили за малюнками 1920-х років, але все ж таки не дуже точно. Точніше, не поновили, а відремонтували», — розповідає Лопатько.

Після авіаудару росіян по Держпрому та візиту ЮНЕСКО архітектор-реставратор разом із Чехуновим зважилися на невеликий експеримент: якщо вже довелося ремонтувати пам’ятник конструктивізму, чому б не відтворити вікна, схожі на оригінальні. Щоб туристам можна було показувати, як «рідні» виглядали, каже Лопатько. Тим більше, що й колеги-реставратори знайшли дерев’яні плетіння оригінальних вікон. І після відтворення їх встановлять із боку, що виходить на проспект Незалежності, пояснив Лопатько.

Що ж до повної документації щодо Держпрому, яка б допомогла з відновленням будівлі, то її з усіма архівами ще за радянських років відвезли до РФ.

«Об’єкт курував Фелікс Дзержинський. А оскільки він був у ЧК і цей об’єкт був державного значення, то всю документацію Дзержинський відвіз до Москви. Там її здали до історичного архіву. Тому зараз ми взагалі не можемо дістатися цих документів», — розповів архітектор-реставратор.