Сьогодні 5 вересня: яке свято та день в історії

5 вересня – Міжнародний день благодійності. Цей день 1015 року вважають датою, коли за наказом князя Святополка Окаянного вбили його молодшого брата Гліба. У 1661-му у Франції лейтенант королівських мушкетерів Людовика XIV д’Артаньян заарештував суперінтенданта (міністра фінансів) Ніколя Фуке. У 1918-му більшовики видали декрет “Про червоний терор”. У 1964-му британський гурт “The Animals” посів перше місце в американському хіт-параді з піснею “The House of the Rising Sun”. У 1984-му загинув український поет, письменник та правозахисник Юрій Литвин.

Свята та пам’ятні дати 5 вересня

5 вересня у світі – Міжнародний день благодійності.

Також сьогодні: День творчої перерви або День перерви на мистецтво (відзначають у першу п’ятницю вересня), Всесвітній день туристичних журналістів, День Амазонки, Всесвітній день множинної мієломи, Міжнародний день жінок корінних народів, Всесвітній день пиріжків “самоса”, День капи для зубів.

5 вересня в історії

5 вересня 1015 року вважають датою, коли за наказом князя Святополка Окаянного вбили його молодшого брата Гліба – сина Володимира Великого. Докладніше.

5 вересня 1661 року у Франції лейтенант королівських мушкетерів Людовика XIV д’Артаньян заарештував суперінтенданта (міністра фінансів) Ніколя Фуке. Фуке був однією з найвпливовіших постатей свого часу. Він нажив надзвичайні статки. Але в результаті отримав звинувачення в розкраданні державних коштів, а також – “образі величності” (тобто неповазі до монарха).

Шлях Фуке в політику розпочався ще за Людовика XIII. Кар’єрі Ніколя активно сприяв кардинал Рішельє. Він спочатку помітив здібності батька Фуке – успішного судновласника, давав йому різні посади в уряді. А в 1634 році кардинал посприяв призначенню 19-річного Ніколя Фуке радником парламенту. Після смерті Рішельє у 1642 році Фуке знайшов спільну мову з наступником всевладного міністра – кардиналом Мазаріні. Молодого кар’єриста призначали на різні посади. Підтримавши кардинала та королеву-мати Анну Австрійську за часів Фронди, Фуке здобув їхню повну довіру. У 1648 році його призначили генеральним інтендантом Парижа. Надалі його кар’єра йшла тільки вгору, а статки стрімко зростали (в тому числі завдяки успішному шлюбу – він одружився з багатою спадкоємицею).

Фуке залишився вірним Мазаріні під час його вигнання, і коли кардинал повернувся, віддячив Ніколя – той отримав посаду суперінтенданта фінансів. Це сталося в 1653 році, коли Фуке було 38 років. Він став наймолодшою ​​людиною, яка обіймала цю посаду за часів абсолютної монархії Валуа та Бурбонів. Попри те що посада була однією з ключових у країні, таке призначення стало сумнівною нагородою. Державні фінанси були в катастрофічному стані – через нескінченні війни, Фронду та сумнівну податкову політику. У цих умовах новий міністр дедалі більше розв’язував питання постійних державних позик, часто використовуючи особисту репутацію та боргову історію в перемовинах із кредиторами.

Після смерті Мазаріні у 1661 році Фуке, очевидно, очікував, що його призначать головним міністром. Однак Людовик XIV не довіряв цьому надто заможному фахівцю з фінансів та заявив, що сам буде своїм головним міністром. Ймовірні зловживання Фуке почав розслідувати його прямий конкурент і майбутній наступник Жан-Батіст Кольбер. Той мав велику довіру нового короля і, як вважають, заради підвищення налаштовував Людовика проти Фуке. Хай там як, очевидно, що абсолютно чесним суперінтендант не був. А той факт, що він фактично був багатшим за короля, звичайно, викликав заздрість у дратівливого Людовика. Фінальним акордом цього напруження стосунків стало пишне свято на честь Людовика, яке Фуке влаштував у своєму маєтку Во-ле-Віконт 17 серпня 1661 року. Їжу подавали на золотому та срібному посуді, були феєрверки, балет, світлові шоу, прем’єра вистави Мольєра. Загалом “двір” Фуке виявився набагато пишнішим і багатшим, ніж двір самого Людовика.

“Хоча це свято іноді називають причиною падіння Фуке, Людовик XIV таємно планував з Кольбером позбутися його у травні та червні 1661 року. Пишність розваг лише посилила хитке становище Фуке, звернувши увагу на величезну прірву між його показним багатством та видимою бідністю корони. Короля також непокоїла ретельно сформована мережа друзів та клієнтів Фуке, що робило його однією з найвпливовіших осіб у королівстві”, – відзначає англомовна Вікіпедія.

Прибрати Фуке з “державної шахівниці” було не так просто. Серед посад, котрі він займав, була посада генерального прокурора в парламенті Парижа. Вона захищала фінансиста від будь-яких переслідувань без згоди парламентаріїв. Проте хитрістю його змусили продати посаду. А далі король запросив міністра поїхати з ним до Нанта – на відкриття зборів провінційних станів Бретані. Туди ж збиралися й інші чиновники, тож це не виглядало підозрілим. Насправді Фуке виманили зі столиці, де за нього могли б заступитися. 5 вересня 1661 року Фуке вийшов з королівської ради – і тут же його заарештував лейтенант королівських мушкетерів Шарль де Батц де Кастельмор, граф д’Артаньян. Цей реальний історичний персонаж суттєво відрізнявся від літературного – хоча б тим, що він ніколи не був мушкетером за часів кардинала Рішельє, адже був у той час надто молодим. Д’Артаньян став довіреною особою кардинала Мазаріні, виконував його особисті та часто конфіденційні доручення, а після смерті кардинала заслужив довіру Людовика XIV. Саме тому йому доручили непросту справу заарештувати впливового міністра Фуке.

Суперінтенданта ув’язнили та згодом судили протягом трьох років. Довести його провину було непросто, хоч деякі переконливі докази були. Громадськість здебільшого була за Фуке. Попри це 20 грудня 1664 року йому винесли обвинувальний вирок. Але до страти не засудили, судді висловилися за вигнання. Невдоволений цим король замінив вирок довічним ув’язненням з конфіскацією майна. Усе подальше життя колишній міністр провів в ув’язненні – аж до смерті у 1680 році.

5 вересня 1918 року більшовики, які захопили владу в частині розваленої Російської імперії, видали декрет “Про червоний терор”. Докладніше.

5 вересня 1964 року британський гурт “The Animals” посів перше місце в американському хіт-параді з піснею “The House of the Rising Sun”. Докладніше.

5 вересня 1984 року загинув український поет, письменник та правозахисник Юрій Литвин. Докладніше.

Церковне свято 5 вересня

5 вересня вшановують пам’ять пророка Захарії та праведної Єлисавети – батьків святого Йоана Предтечі. Докладніше.

Народні прикмети

Червоні хмари на світанку – до негоди.

Якщо на горобині вже пожовкло листя, то зима буде ранньою.

Якщо жаб не видно і не чути – буде негода.

Що не можна робити 5 вересня

Не можна давати порожні обіцянки.

Не можна носити брудний або рваний одяг.

Не можна бажати нікому зла або проклинати.