Золоті яйця, дороге м’ясо: що і за якими цінами їстимуть харків’яни до весни

З якими безпрецедентними викликами зіткнулися українські виробники, як це вплинуло на ціни на м’ясо, яйця, молочні продукти, овочі, олію, і на чому харків’яни  зможуть заощадити восени та взимку, дізнавалася МГ «Об’єктив».

Соняшникова олія може сягнути ціни 100 гривень за літр

Після аномально мінливої та холодної весни неврожай на зернові культури та фрукти в Україні загалом і на Харківщині зокрема був передбачуваний. Але зрештою він виявився не таким катастрофічним, як очікували.

«Я б не сказав, що неврожай зернових культур сильний. Але різні експерти кажуть, що пшениці буде дещо менше, ніж торік – на 5-6%. Поки що збирання кукурудзи продовжується і нам не відомо, очікується, що буде приблизно на рівні минулого року. Так само й ячмінь. Також наразі триває збирання соняшника, очікується менше на 7%, ніж торік», – коротко описує ситуацію доктор економічних наук, професор ХНЕУ ім. С. Кузнеця Дмитро Шиян.

Щодо соняшникової олії, то наразі експерти прогнозують, що незабаром літр може сягнути 100 гривень.

«Олія «Щедрий дар», наприклад, вже зараз вартує 83 гривень, тож може зрости і до 100 гривень. Загалом олія подорожчала вже більш, ніж на 20%, якщо порівнювати з минулим роком. Була пляшка 850 мл 60 гривень, зараз вона вже дійшла до 80 гривень», – констатує економіст.

Молочарство нема кому розвивати через нестачу робочих рук

Продовжують зростати ціни на молоко та молочну продукцію. За рік вони збільшилися на 22%, констатує професор економіки.

Передумов багато: і неврожай минулого року, через що подорожчали комбікорми, і вартість енергоносіїв, але найголовніше – дефіцит великого рогатого скоту.

«Поступово продовжується вирізання поголів’я корів в Україні. Тенденція була ще до війни. Плюс для виробників молочарство і скотарство – високо інтенсивні галузі, куди постійно треба вкладати чималі кошти, щоб підтримувати підприємство. Там багато імпортних складників: імпортне поголів’я, імпортне обладнання і засоби захисту тварин», – перелічує статті видатків Дмитро Шиян.

Ще один фактор, через що скорочується галузь – це нестача робочих рук. Чимало людей виїхало з села, чимало мобілізованих.

«А молочна галузь потребує серед іншого й чоловічих рук», – зазначає економіст.

Корів вирізають – яловичина дорожчає

В Україні ціна на м’ясо в середньому зросла на чверть за рік на всі групи: яловичину, свинину і курятину. Хоча кожна галузь виробництва м’яса подорожчала через власні причини – і вони не збігаються.

Ціни на яловичину і телятину зростають внаслідок вирізання корів протягом усієї війни.

«На початку великої війни ціна навіть на деякий час впала, бо люди зрозуміли, що вони не зможуть далі тримати худобу і масово забивали її. А далі почався дефіцит. І якщо на початку 2023 року ми мали ціну на гуляш із яловичини близько 250 гривень, то зараз він вже наближається до 400 гривень. Щоб покращити ситуацію, треба займатися виробництвом. Але воно потребує значних інвестицій і людських рук», – пояснює Дмитро Шиян.

А це означає, що за теперішніх обставин яловичина зростатиме в ціні й надалі.

Безпрецедентне лихо – за рік втратили половину поголів’я свиней

Свинина зросла чи не вдвічі через африканську чуму, яка на 40% скоротила поголів’я свиней в Україні та викликала дефіцит.

«Це безпрецедентна ситуація, такого у світі не було, щоб половина поголів’я була втрачена за один рік. І це ж відбувалося в умовах війни, коли м’ясо могло б піти на забезпечення населення і війська», – каже Микола Бабенко, директор Асоціації м’ясної галузі України.

Натомість виробники змушені були масово забивати свиней, через що спочатку м’яса було на ринку багато і за низькою ціною, а потім виник дефіцит. І зрештою це й призвело до суттєвого зростання цін на м’ясо.

Якщо на початку 2024 року середня ціна на лопатку зі свинини була 170-180 гривень, то зараз вона наближається до 250 гривень. Також ціни й на сало підросли.

Слідом за яловичиною та свининою підтягнулася в ціні й курятина: якщо стегно курятини коштувало в середині 2024 року близько 120 гривень, то сьогодні ціна на нього вже 140-150 гривень.

На генераторах птахофабрики вироблятимуть золоті яйця

Ще одна позиція, без якої не можуть жити українці – це яйця. І вони дорожчають реально щодня. Звісно, яйця певною мірою сезонний продукт, що зазвичай восени починає зростати в ціні через об’єктивні причини – курки менше несуться. До весни традиційно тримається доволі висока ціна, а з настанням тепла вона починає падати і десь наприкінці літа стає знову мінімальною.

«У нас проблема в тому, що на яйця ціни підскочили ще наприкінці минулого року і суттєво влітку не падали, як колись. Це, можливо, пов’язано з дефіцитом цієї продукції, тому що в цій галузі є обов’язкові технології, які важко підтримувати під час військових дій», – пояснює економіст.

Жодна птахофабрика не зможе працювати в режимі обмеження електроенергії: якщо вимкнути живлення, то в курниках неможливо підтримувати вентиляцію, а без неї квочки почнуть хворіти і все поголів’я доведеться вирізати, каже Дмитро Шиян. Звичайно, на кожному підприємству зараз є генератори, але ця електроенергія набагато дорожча. І вона фактично зводить нанівець економічну ефективність цього виробництва.

До речі, на молочних виробництвах високотехнологічні автоматизовані засоби збору та охолодження молока також зав’язані на електропостачанні. Бо якщо молоко не охолодити вчасно, воно просто пропаде, зазначив професор економіки.

Борщовий набір подешевшав

Що до овочів, то тут навпаки ситуація покращилася порівняно із минулим роком, зазначає економіст. Наразі на ринку є доволі суттєве падіння цін якщо порівняти вересень 2024 із вереснем 2025.

«Цього року виробники незадоволені, кажуть, що ціни занизькі. Якщо торік у цей період картопля коштувала 30-35 гривень, то сьогодні ми маємо 15 гривень. Тобто падіння більш ніж удвічі. Капуста також торік вартувала близько 45 гривень. Сьогодні за 1 кг капусти просять 15 грн. І морква подешевшала, що, безумовно, пов’язано з кращими погодними умовами. Торік за 1 кг моркви просили 30-35 гривень, зараз за 12-13 гривень можна купити», – перераховує Дмитро Шиян.

Навіть такий індикатор, як борщовий набір, через здешевлення овочів знизився. Якщо минулого року приготувати борщ коштувало близько 150 гривень, то зараз можна вкластися у 130-140 гривень, каже економіст.

“Того, що відбулося торік на ринку яблук, в історії ще не було”

Не стала катастрофічною й ситуація з фруктами – наразі українці споживають вітчизняні яблука. У цьому році ситуація з цим плодами значно краща, ніж торік, коли яблука погано вродили через пекельну посуху.

«А цього року українське яблуко більш-менш нормальне. Минулого 2024 року той невеликий врожай, що змогли зібрати в Україні, експортували, і через це на внутрішньому ринку утворився величезний дефіцит яблук, що призвело до рекордного зростання цін на них. Того, що відбувалось торік на ринку яблук, в історії не було. Тож на початку літа 2025 року ціна на яблука була 75 гривень – це рекорд. Для порівняння, у 2023 році в той самий час за кг яблук просили 38 гривень, тобто вдвічі зросла ціна», – розповідає Дмитро Шиян.

Цієї осені ціна впала – наразі 1 кг вітчизняних яблук вартує 35-45 гривень.

Як погане харчування позначається на національній безпеці

Якщо порівняти ціни в Харківській області з регіонами іншими України, то вони подібні, бо ринок єдиний. І якщо десь виникає дефіцит, то швидко знаходяться постачальники, які довезуть продукцію цьому регіону, тому що це вигідно, каже Дмитро Шиян.

Хоча загалом ціни психологічно давлять, тому що зростання пенсій і зарплат для переважної більшості не відбулося на рівні інфляції, констатує економіст. І відразу зазначає, що українці пережили 90-ті роки, коли ціни були значно вищі.

«Треба, якщо є можливість зберігати, закупити овочеву продукцію зараз. Якщо ні, то доведеться взимку більше витрачати. Хоча в Україні витрати на харчування і так одна з найбільших статей. 45-50% витрачає середній українець на харчі. Норма ж 15-20% – це європейська межа від доходу. Ми витрачаємо на рівні слабко розвинутих країн. Вважається, що цей показник може свідчити про загрозу національній безпеці через те, що люди не мають можливості нормально харчуватися. І шукають шляхи, як замінити якісні продукти дешевими і менш якісними», – зазначає Дмитро Шиян.

І це стане ще однією задачею для повоєнного уряду України – покращити рівень життя середнього українця.

Читайте також: Яким буде листопад у Харкові та області – прогноз синоптиків