Як від стрибків напруги захистити техніку і житло – поради фахівців

Убезпечити техніку під час безперервних російських атак на енергетику можливо. Що вимикати першим, коли вмикати та які пристрої встановити – на запит МГ «Об’єктив» електрик із Харкова дав практичні вказівки. Ми також дослідили, чи збільшилась кількість пожеж у домівках через стан електромереж і де ризик подібних НС найвищий.

Стабілізатор напруги та реле: що дають ці пристрої

Після одного з найпотужніших осінніх обстрілів у харків’янки Ольги, яка мешкає на Нових будинках, згоріла мікрохвильовка і на якийсь час припинив працювати холодильник. У той день напруга в електромережі сягала небачених показників (під 400 вольт).  На минулому тижні, після масованих ударів росіян по енергетиці Харкова, в Ніки з Олексіївки перестали працювати вмикачі світла у всіх кімнатах. Поки що жінка заживляє світильники через розетки. Але не виключає, що згодом доведеться щось робити із проводкою, яка раптом вийшла з ладу.

Чи зросла кількість запитів на ремонт побутової техніки, у сервісних центрах Харкова не змогли нам точно відповісти. Натомість електрик Сергій із компанії «Бегунок» каже, що останнім часом істотно збільшився попит на встановлення бар’єрів на електролічильник (реле напруги). Це мікропроцесорний пристрій, що захищає побутові електроприлади від перепадів напруги в мережі (зниженої або підвищеної). Він автоматично вимикає світло, коли напруга виходить за межі норми (наприклад, 150-210В нижній або 230-280В верхній поріг) і вмикає прилад із затримкою від 3 до 900 секунд, що убезпечує техніку.

Процедура не важка, встановлюють бар’єр за один день. І вартує реле напруги разом із монтажем приладу 2,5-3 тисячі гривень, розповів електрик. Цей прилад надійно захищає побутову техніку від того, що вона зламається через стрибки напруги.

Також щоб захистити техніку, фахівці радять встановлювати стабілізатори напруги. Якщо для мережі з рідкісними стрибками цілком згодиться реле, то у випадку частих перепадів ефективніше захищатиме стабілізатор, а ще краще — обидва ці пристрої.

У Харкові встановити стабілізатор напруги можна за наступну ціну:

Однофазний: 1700-2000 грн.

Трифазний стабілізатор: від 4000 грн.

Як рятувати техніку, якщо немає бар’єра

Загалом, якщо ви ще не становили реле і стабілізатор напруги, а сильні коливання в електромережі вже почалися, варто вимкнути всю електротехніку. У першу чергу – холодильник і пральну машину, бо в них електроніка, і ці прилади чи не найпершими виходять з ладу, радить електрик. І вмикати їх за 15 хвилин після того, як повернуть світло, не раніше.

Пожежі через короткі замикання: де найбільша небезпека

Також безпека вдома почасти залежить від того, в якому стані проводка, зазначає електрик Сергій. Особливо від коротких замикань потерпають мешканці старих приватних будинків.

«Коли проводка стара, а у старих будинках вона переважно така, і там якісь обігрівачі ставлять, то потім часто замикання відбувається, бо проводка не витримує. Плавиться ізоляція, відбувається коротке замикання, спалах, бо захист навколо старої проводки почасти саморобний. І якщо там середовище, що легко займається, то все швидко починає горіти: і стіни, бо з дерева, і солома, що в стінах для утеплення, як, наприклад, у хаті-мазанці», – пояснює механізм короткого замикання Сергій.

Він зазначає: у багатоповерхівках проблем з проводкою набагато менше.

«У багатоквартирних будинках короткі замикання стаються рідше, бо бетон, цегла, штукатурка – горіти нема чому. У багатоповерхівках при забудові дотримувалися державних стандартів: це і власне матеріал стін, і укладання проводів без легкозаймистих матеріалів навколо. Якщо проводка замкне, просто вимкне автомат – і на цьому усе», – каже електрик.

Натомість у ДСНС таку точку зору не поділяють, бо пожежі від коротких замикань трапляються не лише у приватних будинках. Квартири від цієї біди також не застраховані.

«Звичайно, бувають загоряння через коротке замикання і в квартирі, якщо в житловому будинку старі проводки, не розраховані на потужні електрообігрівальні або нагрівальні електроприводи», – розповів МГ «Об’єктив» речник ГУ ДСНС України у Харківській області Євген Василенко.

Коли стрибала напруга в Харкові, пожеж не сталося

Загалом пожеж через короткі замикання на Харківщині за роки війни не побільшало, каже Євген Василенко. Їхня кількість з року в рік майже однакова, хіба що в холоди традиційно вдвічі зростає.

«Через коротке замикання у 2021 році сталося 663 пожеж. А у 2025 – 664. Найбільше ми фіксуємо таких загорянь в осінньо-зимовий період, коли люди намагаються зігрітися, навантажують електромережу, додатково вмикають обігрівачі та потужні електроприлади», – пояснює Євген Василенко.

Стосовно загорянь внаслідок сильних стрибків напруги у мережі, то в дні, коли були найвідчутніші коливання струму, жодної пожежі з цих причин на Харківщині взагалі не фіксували, зазначив речник ДСНС.