Скільки українці ще готові терпіти війну – опитування КМІС

Київський міжнародний інститут соціології провів у жовтні 2026 року опитування. Українців запитали, на що вони готові, у разі спроб Росії залишити країну взимку без світла, тепла та каналізації, а також скільки ще згодні терпіти війну. Отримані результати виявилися показовими.

Як слід діяти у випадку, якщо взимку Росія спробує залишити людей без світла, тепла та каналізації

Росія продовжує свою кампанію терору і вже розпочалися досить масштабні відключення електроенергії. Також США та Росія досягли «дизельного угоди», а на Україну почав чинитися тиск.

У цих умовах, за даними КМІС, абсолютна більшість українців – 76% – продовжує стверджувати, що навіть якщо взимку Росія спробує атакувати енергетику, щоб залишити людей без світла, тепла, каналізації, Україна все одно має продовжувати збройний опір.

У той же час, 15% вважають, що за таких умов потрібно йти на будь-які вимоги Росії, навіть якщо ці вимоги виглядатимуть як капітуляція. Ще 9% не змогли визначитись зі своєю думкою.

“У серпні-вересні показники були практично такі ж (різниця в межах похибки), тобто незважаючи на останні події, думки українців з цього питання не зазнали істотних змін”, – кажуть соціологи.

Графік 1. Багато людей очікують, що взимку Росія спробує атакувати енергетику України, щоб залишити людей без світла, тепла, каналізації. Якщо Росія намагатиметься це зробити, то що краще робити?

У таблиці нижче дані наведено у межах регіонів. У всіх регіонах більшість жителів вважають, що, незважаючи на все, Україна має продовжувати збройний опір (хоча є тенденція незначного ослаблення на Півдні та Сході), хоч враховуючи обсяг вибірки відмінності в межах похибки).

Таблиця 1. Дії України при спробах Росії залишити українців узимку без світла, тепла та каналізації у розрізі регіонів

Скільки українці ще готові терпіти війну

На запитання, скільки українці ще готові терпіти війну – 63% українців готові терпіти стільки, скільки буде потрібно. Ще 5% говорять про один рік. Про коротший період (кілька місяців – півроку) говорять 21% (та інші 11% не визначилися).

“Порівняно з результатами, отриманими 8-16 жовтня, суттєвих змін не було. Тобто попри події останнього періоду – міжнародні відносини та тиск на Україну, кампанію терору проти цивільного населення тощо – готовність терпіти війну не знизилася”, – кажуть у КМІС.

Графік 3. Скільки часу ви готові терпіти війну?

У таблиці нижче дані наведені у розрізі регіонів та з динамікою з квітня цього року.

“Як бачимо, жителі всіх регіонів демонструють високу стійкість. Примітно, що в м. Києві, незважаючи на окремий тиск на мешканців, переважна більшість все одно готова терпіти війну стільки, скільки потрібно. І в останній період ситуація не змінилася”, – констатують соціологи.

Ставлення до ударів по російським НПЗ без взаємних кроків з боку Росії та при загрозі припинення підтримки від США

Крім того, респондентам поставили питання щодо ударів по російських НПЗ. Сценарій включав (а) відсутність взаємних кроків з боку Росії, тобто, що вона може й надалі атакувати українську енергетику, цивільні об’єкти тощо, (б) погрози з боку США припинити підтримку.

Абсолютна більшість респондентів – 80% – висловили думку, що удари по НПЗ все одно слід завдавати, навіть якщо США припинять чи обмежать допомогу. Тільки 11% відповіли, що потрібно перестати завдавати ударів по НПЗ (решта 8% не визначилися з думкою).

Графік 2. США вимагають від України припинити удари по нафтопереробних заводах Росії та загрожують Україні припиненням або обмеженням допомоги за розвідувальними даними, старлінками тощо. Водночас, Росія не бере на себе зобов’язання, тобто Росія може продовжувати атакувати українську енергетику, житлові будинки та інші цивільні об’єкти. Що краще робити?

Склад макрорегіонів був таким:

• Захід – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області;
• м. Київ – лише м. Київ (без області);
• Центр/Північ – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області;
• Південь – Миколаївська, Одеська, Херсонська області;
• Нижнє Подніпров’я – Дніпропетровська, Запорізька області;
• Схід – Донецька та Харківська області (формально до складу макрорегіону також включено Луганську область, але через майже повну окупацію ніхто з респондентів зараз там не проживає, хоча є респонденти, які до 2022 року проживали у цій області).

Читайте також: Які штами грипу циркулюватимуть в епідсезоні 2026-2027 року в Україні

Нагадаємо, на початку 2026 року мер Харкова Ігор Терехов увійшов до трійки українських регіональних лідерів із високим рівнем довіри та посів перше місце серед міських голів. Про це повідомляла Харківська міська рада з посиланням на опитування Центру соціальних та маркетингових досліджень “Социс”.