Їхали на виклик, а над Харковом летіли літаки: як тренуються медики швидкої

Вони діють чітко, швидко і, здається, зовсім без страху – співробітники харківської “швидкої” за час повномасштабної війни в уяві багатьох городян стали практично “кіборгами”.

Проте до роботи під обстрілами та авіанальотами харківських медиків, звісно, ​​не готували. Як вони тримають себе в руках, знімають стрес та тренуються – в сюжеті МГ “Об’єктив”.

Є маленькі чоловічки, які посміхаються, засмучені. Яким, мабуть, хотілося б їм відпочити. Ми цей стан змінимо під час роботи.

Національний університет цивільного захисту. Але в аудиторії не рятувальники, а працівники харківської “екстренки” – фельдшери, диспетчери лінії “103” та інші. На відміну від важких робочих буднів, сьогодні вони можуть розслабитися.

Підняти цей м’ячик без рук – за допомогою лише аркуша. І перемістити його, зараз покажу куди.

Начебто, прості та дещо дитячі ігри – все це складова тренінгу, який організували для працівників “екстренки”. Кожна вправа має свої завдання, кажуть психологи. Тому прості ігри для представників серйозних та відповідальних професій – не дивні.

Яніна Овсяннікова, психологиня

На перший погляд, дитячі ігри, іграшки. Але, насправді, вони приносять зовсім не дитячий результат. Насамперед – це зниження психоемоційної напруги, ця напруга є під час війни, під час військових дій у кожного з нас. Ви бачили вправу, коли м’ячик повинен з одного кута потрапити до іншої кімнати, в інший кут. Навіщо це? Для згуртованості колективу, для зняття напруги.

А ось ситуацій, що “напружують”, виникає вдосталь, каже фельдшер бригади “швидкої” й оператор “гарячої лінії” Артем. Працює він уже 2,5 року, тож виїжджав на виклики в Харкові протягом усіх місяців повномасштабної війни. Найважче, каже, було на початку вторгнення.

Артем, фельдшер бригади “швидкої” допомоги

Ще літають літаки, і ти не розумієш: це свої чи може русня. Тому ти під таким великим шоком – береш мовчки та йдеш надавати допомогу. Це як сталь, яка нас загартує.

Інший напрямок зайнятості чоловіка – операторська робота. Тут, каже, через стрес люди не завжди комунікують адекватно: буває агресія та паніка. Але щоб дізнатися від них дані про пацієнта, адресу і т.д. – Необхідно заспокоїти того, хто дзвонить.

Артем, фельдшер бригади “швидкої” допомоги

Агресія йде звідкись, і ти намагаєшся зрозуміти, від чого агресія. Можливо, – від того, що він хоче скоріше бригаду. Або агресія – від того, що за викликом відбувається реально треш і людина… її бісить абсолютно все. І ти заспокоюєш людину. Кажеш: “Усе нормально, бригада приїде, скажіть нам свою адресу”. І коли вони виходять із тобою на одну лінію, ти розумієш. Я знайшов саме ту дорогу, якою ми можемо дійти до фіналу, записати виклик і відправити туди бригаду.

Також важливим аспектом такого тренінгу є попередження емоційного вигоряння, каже заступниця директора “екстренки” Галина Салдан. І, звичайно, здобуття навичок стресостійкості.

Галина Салдан, заступниця директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Щоб вони могли знайти в будь-якій ситуації для себе вихід, підтримувати своїх рідних, своїх колег. Наші співробітники потрапляють в екстремальні ситуації, насамперед там, де дуже важко та небезпечно.