Гроші на утримання чиновників: скільки витрачають у Харкові та громадах

Витрати на апарат чиновників у органах місцевого самоврядування Харківщини за минулий рік зросли порівняно з 2022-м констатували в аналітичному центрі “Обсерваторія Демократії”.

“Сумарні фактичні видатки усіх 56 громад регіону у 2023 році склали 32,1 млрд грн, з яких утримання управлінських апаратів коштувало 2,8 млрд грн. Якщо порівняти з виконанням бюджетів у перший рік повномасштабної війни, то побачимо майже пропорційне зростання сумарних витрат (з 23,5 до 32,1 млрд грн) та управлінських видатків (з 2,1 до 2,8 млрд грн). Тож, сумарно для громад Харківського регіону за підсумками другого року війни характерне збільшення витрат на управлінський апарат в абсолютних величинах і приблизно незмінний відсоток (близько 9%) цих витрат у загальній структурі видатків“, – зазначили аналітики.

Лідером витрат на утримання чиновників (в абсолютних цифрах) безумовно є обласний центр, для управління яким потрібно значно більше фахівців, ніж для управління невеликими громадами. За підрахунками АЦ “Обсерваторія демократії”, на утримання управлінців у Харкові у 2023 році витратили 891 млн грн з 17,3 млрд міського бюджету (5,1%).

“Оскільки керування великими містами є рентабельнішим з огляду на відсоток управлінських видатків, тому Харків доцільніше порівнювати зі порівнянними за розміром обласними центрами, а не маленькими сусідніми громадами. І таке порівняння розвіює ілюзії щодо невеликого відсотка управлінських видатків Харкова, – зазначили аналітики. – Наприклад, у Дніпрі утримання апарату управління минулого року коштувало місту 759 млн грн, що склало 3,4% від усіх видатків. Тобто, загалом бюджет Дніпровської громади (22,2 млрд) є більшим за бюджет Харкова, а на управління було витрачено на 132 мільйони гривень менше. Найближчі до Харкова бюджетні показники за підсумками 2023 року має Львівська громада – загальні видатки там склали 17 мільярдів гривень, з них утримання управлінського апарату коштувало місту 831 мільйон (4,9%)“.

В інших громадах області частина бюджетів, яка йде на утримання чиновників, суттєво вища, ніж у Харкові.

Лідер з управлінських витрат серед міських громад – Лозова. Там “на себе” чиновники витратили 15,3% від бюджету.

” За підсумками 2023 року саме Лозівська громада має другий після Харкова обсяг виконання бюджету – близько 1 млрд грн, з яких 154 млн грн коштувало управління громадою. Це доволі нетиповий випадок, бо, зазвичай, великі відсотки управлінських видатків притаманні маленьким громадам і з невеликими бюджетами”, – відзначили в “Обсерваторії демократії”.

Читайте також: Одіозні почесні харків’яни: Обсерваторія демократії склала ТОП-10

При цьому в Лозовій у 2023-му частка витрат на управлінців ще й суттєво зросла – з 11% у 2022 році до 15,3%. Друга міська громада області, де також зросли витрати на чиновників – Вовчанська (з 9,8% до 11,3% бюджету).

Селищні громади витрачають на управління традиційно більшу частку своїх бюджетів – від 8% до 29%.

Тут тенденція “все – собі” часто пояснюється об’єктивними причинами – відсутністю як доходів, і можливості їх витратити через близькість до фронту.

“Найвищим за підсумками 2023 року відсоток управлінських видатків виявився у прифронтовій та частково окупованій Дворічанській громаді (29,1%). Потрібно зазначити, що у громад, які перебувають на лінії фронту, фактично унеможливлені багато категорій витрат – річне виконання видаткової частини бюджету у Дворічанській громаді склало лише 30% від планового. Через це підвищується питома вага управлінських витрат”, – пояснили аналітики.

Та сама історія – із сільськими громадами – лідерами в списку тих, хто витрачає на чиновників. Це прифронтові та майже знищені обстрілами Кіндрашівська, Курилівська та Петропавлівська громади. І все ж у “ОД” вважають, що скидати з рахунків можливість зловживань не можна навіть, коли йдеться про прифронтові громади.

“Варто звернути увагу і на протилежний кейс Наталинської громади, яка за перший рік повномасштабної війни витрачала на управління найбільшу частку власного бюджету (32,2%) серед усіх громад регіону. Однак після відсторонення підозрюваної у держзраді голови громади на початку 2023-го відсоток управлінських видатків впав із 32,2% до 20%. І цей приклад свідчить, що витрати на управлінський апарат залежать не лише від розміру громади, її віддаленості від фронту чи якихось економічних факторів – подекуди надмірні витрати на управління просто є наслідком зловживань і безкарності очільників громад”, – підсумували аналітики.