“Телевизор не смотрел”: полонені із труби в Куп’янськ про війну та мотивацію

Починаючи свою розповідь про те, як опинилися в Куп’янську, полонені окупанти навіть не можуть правильно назвати населений пункт і ставлять наголос на “я”.

Більшості полонених немає й тридцяти. Один каже: мало що знав про війну, адже “телевизор не смотрел”. Інший підтверджує: розумів, що нічого хорошого на війні немає, проте думав, що служитиме у РФ, “у ППО”. Третій – взагалі мріяв про швидке і практично безболісне повернення додому.

“Я был в надежде о том, что я «затрехсочусь», вы мне руку или ногу оторвете и я вернусь домой быстрее”, – ділиться полонений Володимир Колобаєв.

Однак вийшло по-іншому: росіян чекала місія пробратися по газовій трубі до Куп’янська. Перед цим, згадують полонені, отримали наказ зняти із себе плити. Частина військових, кажуть, навіть зраділи, адже “без плит бігти легше”. Інші, проте, відчули зраду. Після чого окупантам провели інструктаж, як пересуватися по трубі і навіть вручили необхідний інвентар.

“Дали “Лоперамида”, воды по полторашке дали и повели до трубы по очереди. Там тележка, самокат, показали, как голову нагибать и все, сказали двигаться. По пути у одного сломался самокат и у сопровождающего тоже. Мы постояли около 12 часов, потом решили двигаться дальше. Двоих оставили, обещали, что самокаты подвезут. Так 12 августа я залез в эту трубу, а только 16 августа вылез. То есть, получается около трех суток я там провел”, – розповідає полонений Ігор Соловйов.

Після того, як військові РФ потрапили до Куп’янська, вони повинні були закріпитися в багатоповерхівці, попередньо вбивши всіх чоловіків. Жінок і дітей мали залишити живими.

“Ну, мы пошли и на середине говорит “Давай покурим”. Но вижу дрон летит. Ну, прилетели “птички”, разобрали нас. Два “двухсотых”, три “трехсотых”. Мне повезло только, что скинули и забор завалился. Я сказал по рации, что я – 300. Мне сказали: “Жди, должны подойти”. Я сказал об эвакуации, но мне сказали: “Эвакуации сейчас не будет”, – згадує полонений.

УВАГА! У ВІДЕО ПРИСУТНЯ НЕНОРМАТИВНА ЛЕКСИКА!

Тим, хто вижив, наказали переодягнутися у цивільний одяг. Її військові знайшли у місті. “Своїх” намагалися визначити у досить ненадійний спосіб “по голосу”. Проте траплялися помилки – замість українців іноді розстрілювали переодягнених росіян. Про те, що такими діями порушували – полонені навіть не здогадуються.

“А Женевські конвенції – це що?”, – уточнює спочатку окупант.

Тим, як із ними вчинили, один із полонений обурений. І ділиться: тепер збирається судитися і командиром.

“Тут все інакше, як кажуть, як показують. Тебе просто кидають на м’ясо, живеш одним днем. Так що передай далі своїм друзям. Нехай подумають. Я б хотів, якщо навіть обміняють, – сісти у в’язницю чи тут сісти”, – звернувся полонений Расім Бахтєєв до свого пасинка.