Усі у світі зараз працюють над лазерною зброєю, і Україна також – Ярославський

Чому антидронові сітки на околицях Харкова не зможуть захистити містян, як протистояти атакам по залізниці, чому РЕБ на «швидких» за три місяці буде не ефективніший за Біблію, який рід сучасних військ народився під час цієї війни, який БпЛА росіян наразі є найбільш небезпечним, в інтерв’ю МГ «Об’єктив» розповів Денис Ярославський, офіцер командування штурмових військ ЗСУ.

«Антидронові сітки на Північній Салтівці – то маячня»

– FPV-дрони вже долітають до Харкова, місцева влада не виключає, що доведеться затягнути антидроновими сітками не лише кільцеву, а й північні райони, а саме Північну Салтівку. Це зможе убезпечити мешканців від ударів FPV-дронів?

– Це неможливо. Периметр міста з боку Бєлгородського напрямку дуже великий, затягнути все сітками – нереально. Яка повинна бути висота цих сіток? Ця ідея заздалегідь приречена на провал. Дрони можуть перелітати цю сітку, а як затягнути всі 9 та 16-поверхівки на Північній Салтівці? Але якщо ми правильно будемо вибудовувати систему протидронової оборони, то захистити людей можливо. У більшості випадків долітають дрони на оптоволокні, хоча і на частотах також. Просто оптоволокно більш небезпечне з точки зору перехоплення засобами подавлення радіозв’язку, тому ворог їх і використовує.

– Яку максимальну дальність долають тепер FPV-дрони?

– Треба розуміти, що сьогодні вони літають на відстань 30 км. Якщо ви просто берете DeepStateMap, хоча там навмисно з помилками все відображено, лінію фронту та калькулятором просто прораховуєте, скільки від лінії фронту до кільцевої дороги. І розумієте, що ці 30 км легко може дрон подолати. Це наша загроза на сьогодні. Сітки – ні. Сітками можна обтягувати тільки блокпости або якісь там об’єкти критичної інфраструктури, а в нас їх немає на Північній Салтівці. Протидронову оборону, перехоплювачі – це треба робити, у нас є рецепт, і я сподіваюсь, він буде застосований максимально якісно.

У світі немає жодної невразливої системи ППО

– А чим взагалі можна зупиняти FPV-дрони над Харковом? Я читала про сіткомети, але вони ж зблизька працюють.

– Так, сіткомети – це для мобільних груп, для піхоти на бойовому завданні, у них повинен бути обов’язково з собою дробовик. І сіткомет не заважав би, це єдиний шанс на спасіння. Ну, і переносний РЕБ якийсь, хоча всі вже літають на оптоволокні над лінією фронту. Якщо дрон без оптоволокна, його мобільні групи можуть приземлити засобами РЕБ. У нас є сканери пасивного моніторингу бойового простору, ми можемо спостерігати. Це не секрет, тому що у росіян вони також є. У нас є радари, які бачать все, що відбувається в польоті, тобто ми можемо «глушити». А ті дрони, що на оптоволокні, треба їх просто перехоплювати фізично, обрізаючи оптоволокно. Це така постійна робота.

– Чия система ППО у світі може захистити від дронів?

– Будь-яка система ППО нездатна на 100% захистити. Дрони залітають навіть на сучасні американські бази. Здавалося б, це неможливо, але, як бачимо, ні. І ми долітаємо до Росії. Хоча там дуже серйозна система ешелонованої протиповітряної оборони всіх рівнів. Але ж ми долітаємо. Тобто ідея, що ППО можна захистити на 100% – це міф. Але мінімізувати та захистити найважливіші об’єкти можна.

РЕБи для швидких треба буде доукомплектовувати кожні три місяці

– Швидкі Харківщини планують на 100% обладнати засобами РЕБ. Про це днями заявив голова ХОВА Олег Синегубов. Адже росіяни фактично влаштували полювання на «швидкі». Наскільки цей засіб дієвий?

– Так, РЕБ може допомогти, але якщо дрон не на оптоволокні, як «ждун». Зараз чимало дронів-«ждунів»: це FPV-дрони з елементами сонячного живлення або іншими елементами в пасивному режим очікування, що сідають десь біля траси або на дерево. І будь-яка машина, яка проїжджає, може активізувати їх. Цих «ждунів» повно. А нормальний переносний РЕБ, що можна встановити на машині, вартує близько пів мільйона гривень. Але за три місяці максимум Біблія – краща панацея, ніж цей РЕБ, бо вже не дієвий, тому що частоти в РЕБ постійно змінюються.

– Ці частоти можна переналаштувати?

– Звісно, можна, але переналаштувати, доукомплектувати – це все гроші. Хто буде постійно їх оновлювати? Хто буде витрачати на це кошти? У нас не всі військові виїжджають з РЕБами, бо не у всіх вони їх. Я не люблю пустих слів.

Залізницю та поїзди захистять лише комплекси проти «шахедів»

– Як можна захистити поїзди від «шахедів»? Тими ж РЕБами чи це не допоможе?

– Мобільні вогневі точки, РЕБи – повинен бути комплекс проти «шахедів», тільки він працює. Ми не можемо перекрити всю лінію, але у нас є оборона з трьох шарів. Є зовнішній шар оборони, що моніторить всю смугу бойового зіткнення. Є потенційні напрямки, звідки можуть «шахеди» летіти. Ми повинні їх перекривати локальними внутрішніми системами того ж самого РЕБ та оборони, що є в ОТГ, обласних адміністрацій.

– А що робити із залізничною колією?

– Є локальні мобільні вогневі групи, які повинні перехоплювати та прикривати периметри вздовж колії залізниці. Тільки так. Ну ви ж розумієте, скільки кілометрів залізних доріг у нас є по тому ж самому Харківському, Полтавському напрямках та інших. Зупинити це можна тільки гуртом.

Зграя дронів на штучному інтелекті беззахисна перед РЕБ

– 2025 рік і перші місяці поточного року показали, як змінилася війна. Місцева влада у прифронтових містах змінила підхід до безпеки – до військових більше дослухаються? Чи все, як було?

– Дослухаються, звісно. Але багато хто продовжує будувати дороги та нікому не потрібні адмінбудівлі у прифронтових містах. Замість того, щоб інвестувати максимально в антидронове ППО, РЕБи. Якщо колись хтось порахує, скільки грошей витратили не на протиповітряну оборону, а на відбудову об’єктів цивільної інфраструктури, які повторно були знищені, то ми всі зробимо висновки, чи потрібно це було взагалі.

– Не так давно зафіксували перші удари дронів зі штучним інтелектом. Чим небезпечна зграя цих дронів?

– Зграя дронів на сьогодні – це реальна історія десь на полігонах чи в країнах, де засоби РЕБ не використовують. Коли вмикають РЕБ, ці дрони стають дезорієнтованими, у них немає спілкування між собою, вони не можуть іншими керувати. Тобто це все працює поки в ідеальних умовах. Але коли йдуть бойові дії, а зараз конкуренція засобів радіоелектронної боротьби просто шалена, то нічого не працює, штучний інтелект потребує конекту, з’єднання, мережі.

– Тобто поки не все так погано?

– Але штучний інтелект навчається, і це лише питання часу, коли він буде вибирати сам пріоритет, моделювати ураження, тактику застосування засобів. Я вважаю, пів року – і це питання вже буде відшліфоване. Світ рухається семимильними кроками в цьому напрямку.

Дрони-перехоплювачі – новий рід війська, що народився у війні

– Дрони-перехоплювачі збивають чимало цілей, підсилюючи традиційну ППО. Зараз на передовій використовують українські Sting, «Блискавка», P1-SUN, «Тарас+», LITAVR. Є також американський Merops, розроблений спільно з українською командою – його зараз інтегрують країни НАТО у свої системи. А для захисту цивільної території використовують дрони-перехоплювачі?

– Дрони-перехоплювачі – це сьогодні новий рід військ. У нас є ППО, яке відповідає за стратосферу, за балістику. Є ППО, яке народилося у цій війні – протидронове ППО, тому що раніше дрони так не використовували. Це окремий підхід, спеціальна підготовка пілотів, операторів, окрема математика бою. Це дійсно повинно стати окремою військовою наукою. І так, ми зараз працюємо у наздоганялки. Росія щось вигадує, умовні «шахеди», модернізує їх, ми вигадуємо протидію цьому. Але сьогодні РФ вже випустила «Герань-5», яка летіть не так, як «Герань-2» чи «Герань-3». П’ята версія летіть менше – 600 км, але на реактивній тязі, тому несе з собою 90 кг бойового навантаження.

– Якою є типова швидкість у «Герані-5»?

– 600 км/г летіть – це вже недосяжно для всіх наших протиповітряних дронів. Наші дрони можуть йти тільки на балістичному зближенні, а наздогнати вже не можуть. Якщо ми реактивну тягу не наздоганяємо, повинні йти на інші засоби протидії, такі як малі ракетні комплекси, тому що тільки вони можуть збивати. Росіяни продовжать використовувати «Герань-2» і «Герань-3». Ми повинні працювати в комплексі, якщо цього не робити, то отримаємо історію, як в Арабських Еміратах, де «шахеди» збивали з Patriot по 2 мільйони за постріл і спустошили свої запаси за три дні так, як Україна не спустошила за чотири роки.

«Всі у світі зараз працюють над лазерною зброєю»

– Що ви скажете стосовно лазерної зброї? Ізраїльська армія на початку березня вперше застосувала в реальному бою системи лазерного перехоплення «Iron Beam» проти дронів терористів Хезболли. Австралійська компанія «Electro Optical Systems» нещодавно отримала контракт на виробництво лазерної зброї для Нідерландів на $85 мільйонів. Наскільки це ефективна зброя?

– Це крута штука. Усі країни зараз працюють, і Україна також, над цим. У нас є інститути, які це розробляють, але все ще не на тій стадії, щоб можна було використовувати – не вистачає власних потужностей і грошей, щоб ефективно розробити. Більше піару. Але це зброя майбутнього.

– Чи правда, що руйнівну дію лазера можуть істотно зменшувати дощ, туман або пил в атмосфері?

– Так, давайте не забувати про умови, за яких може працювати лазер. Якщо туман, погодні умови не дозволяють, він просто не буде бити, не розсіче той же туман. І є певні технологічні можливості власне лазера: все залежить від пучка і потужності, яку він може видавати. У нас же зараз йде проміжна стадія війни між четвертим і п’ятим поколінням. Наступне покоління війн, за 5-7 років, буде зовсім іншим, і воно буде вже в космосі. Буквально за п’ять років ви побачите зоряні бої в стратосфері.

Читайте також: Про небезпечну погоду в Харкові й області попереджають синоптики