Якщо зникне Печенізьке водосховище: які наслідки для Харкова та природи

Оскільське водосховище на Харківщині вже зникло через агресію РФ. Втрачено понад 350 мільйонів кубометрів води. Збитки, за даними Генпрокуратури, — 39 мільярдів гривень. Тепер така ж загроза нависає над Печенізьким водосховищем. 14 квітня авіація РФ скинула шість КАБів на греблю в селищі Печеніги. Згідно з офіційними даними, прориву не було. Що відбуватиметься в регіоні, якщо він станеться? МГ “Об’єктив” з’ясовувала, якими будуть наслідки для екології — риб та ссавців, куди піде велика вода та за скільки годин хвиля може досягти Чугуєва та Змієва.

2017 рік. Оскільське водосховище. Світить сонце, на березі рибалки. Хто б тоді міг уявити, що найбільше водосховище Харківщини, майже море, за п’ять років стане історією. У березні 2022 року російські військові пошкодили греблю, й саме тоді водойма майже повністю обміліла. А вже у вересні, під час контрнаступу ЗСУ, окупанти остаточно добили споруду.

Справу щодо знищення греблі на Оскільському водосховищі передали до суду у лютому цього року. У Генпрокуратурі наголосили, що це була екологічна катастрофа державного рівня. Загальна сума шкоди довкіллю перевищила 39 мільярдів гривень.

Оскільська катастрофа

Доцентка кафедри гігієни та екології ХНМУ Олена Літовченко констатує: Оскільське водосховище втратило понад 350 мільйонів кубометрів води. 

“Це майже 75% всього об’єму даного водосховища. Такий екологічний чинник очікували, як пилові бурі, але він не справдився. Почалося проростання трави й першочергових дерев, таких як вільха, верба та інших водолюбних рослин. А сам Оскіл став у своє річище. Екологічний наслідок негативний першочергово, в першу фазу, так, він відбувся. Того, що ми втратили, ми вже не повернемо, але наша природа намагається відновитися. Звичайно, для цього потрібен час, але тенденція зараз є позитивною”.

Загроза Печенізькому водосховищу

Вже п’ятий рік загроза нависає над Печенізьким водосховищем. Відомо про російські удари восени 2022-го, у грудні 2025-го й от нещодавно — 14 квітня 2026 року, коли греблю в селищі Печеніги атакували шістьма КАБами. Наступного ранку в Регіональному центрі з гідрометеорології завірили: ознак прориву не виявлено. Наповнення водосховища — понад 90%.

Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов прокоментував ситуацію: “Чи залишається загроза? Звичайно, так. Війна триває. Ми розуміємо, що ворог б’є по цивільній критичній інфраструктурі. А це для нас так само досить важливий об’єкт”.

А для Олени Літовченко — особистий. До 18 років вона жила у Вовчанську, якого вже не існує, а Печенізьке водосховище для неї було головним курортом.

“Їздили рибалити, їздили відпочивати. До речі, засмага тут тримається набагато краще, ніж відвідати десь морський курорт”, — згадує екологиня.

Історія та екологічне значення

Водосховище будували з метою часткового водопостачання Харкова та прибережних підприємств, зрошення прилеглих полів та розведення риби.

“Після побудови й заповнення водою Печенізького водосховища у 1964-му році на даній території сформувалася стабільна екосистема. Правобережжя водосховища у нас глинисте, що дозволяє укріплювати береги водосховища. Лівий берег, він є піщаний, супіщаний, і тут були частково висаджені сосни”, — розповідає Літовченко.

Ліс насичує повітря киснем, а сама водойма підвищила вологість.

“Сформувався місцевий мікроклімат, який за гігієнічними нормами, скажімо, був ідеальний для відпочинку”, — додає вона.

Можливі наслідки руйнування греблі

Модель наслідків руйнування будь-якої греблі передбачає чотири-п’ять фаз.

“Одразу йде стрімке падіння рівня води до мертвого бар’єру. Буде спровокована хвиля, як ми можемо сказати, цунамі висотою у 3-8 метрів, яке і ударить цим гідравлічним ударом на нижчі території за греблею”, — пояснює Літовченко.

Цей гідравлічний удар призводить до загибелі значної частини риби. У Печенізькому зараз живе понад 30 видів. Серед них товстолобик та білий амур, якими штучно зариблювали водосховище.

“Білий амур і товстолобик, вони фітофаги, тобто вони їдять рослинність і тим самим очищують водойму, профілактують цвітіння води. До речі, саме це водойма вважається найчистішим водним об’єктом на Харківщині”, — зазначає екологиня.

І саме ці риби-фільтри у випадку скиду води постраждають найбільше.

“Вона не пристосована для гірських потоків, скажімо так. Товстолобик в першу чергу буде тотальний мор”, — попереджає вона.

Для щуки, окуня, ляща, плітки та інших Сіверський Донець є домівкою, тому в них шансів більше.

“Перейти, наприклад, вище за течією річки. Тобто ця риба може встигнути зреагувати, але лише ми можемо це припустити. Звичайно, якась частина риби може загинути. Або загинути через відсутність води, або загинути внаслідок механічних пошкоджень, бо це швидка течія, це підняття всього забруднення, яке сформувалося за 60 років на дні водосховища”, — додає Літовченко.

Наслідки для ссавців та птахів

“Відтік таких тварин як кабани, лисиці, косулі, білки на більш безпечні території. Повністю може бути або летальність тих ссавців, які знаходяться безпосередньо на узбережжі, це видри, бобри або, знову ж таки, вони покинуть дану територію. Потрібен буде час для їхнього повернення — від 5 до 50 років”, — констатує екологиня.

Втім, усіх перелічених наслідків для Печенізького водосховища, навіть якщо дамба буде зруйнована, скоріш за все не настане, підсумовує вона.

“Печенізьке водосховище є дуже стратегічно важливим об’єктом для Харківської області, тому будуть вжиті всі еколого-інженерні заходи для термінового його відновлення”, — запевняє Літовченко.

Чи варто відновлювати Оскільське водосховище?

Питаємо думку біолога та військовослужбовця ЗСУ Сергія Шапаренка, чи потрібно відновлювати Оскільське водосховище.

“Оскільки ми зараз не можемо деокупувати території Донбасу, а Оскільське водосховище створювалося саме для постачання води туди, на Донбас, навіть не як головний резервуар для постачання, а як резервний. Оскільки Україна навряд чи буде постачати окуповані території водою, я думаю, що Оскільське водосховище відновлювати не треба”, — вважає Шапаренко.

Він бачить позитив у відновленні природних екосистем.

“Екологи давно казали, що наші водосховища взагалі несуть певні екологічні загрози, з накопиченням, наприклад, забруднювачів, із замуленням акваторії під самими водосховищами”, — зазначає біолог.

Він наголошує: розглядаючи цю тему, говорити треба в першу чергу про прямі ризики для людей.

“Чи може бути загроза водопостачанню Харкова? Наскільки я розумію, зараз вже ні, якісь запасні варіанти розробили. А в принципі, якщо водосховище припинить існувати, то для природи це буде тільки краще. Як не дивно. Звісно, ці наслідки небажані, їх можна вважати, скажімо так, катастрофічними, але все одно найбільші наслідки, які будуть нанесені громадам нижче за течією, — незрівнянні з екологічними наслідками. Затоплені села, можливо, знищені якісь будівлі, господарства, евакуація населення. Це буде мати вплив більший, і росіяни саме того і цілять по дамбі, щоб були такі впливи — соціальні та гуманітарні. Екологічні впливи їх не хвилюють, тому що на перебіг війни вони не впливатимуть”, — пояснює Шапаренко.

Готовність до надзвичайної ситуації

Синєгубов запевнив, що влада аналізує можливий розвиток подій та наслідки.

“Ми аналізували по всіх наших дамбах розвиток подій і прогнозування, звичайно, наслідків. Скільки буде підтоплено, можливо, території, скільки людей у нас потрібно під відселення. Всі люди попереджені, всі служби на постійній готовності”, — зазначив Синєгубов.

У випадку руйнації греблі вода рухатиметься Сіверським Дінцем через Печеніги, Чугуїв, Есхар, Зміїв і нижче за течією, розповідала гідрологиня, завідувачка сектору гідропрогнозів Регіонального центру з гідрометеорології Людмила Озерна.

“В основному буде підтоплення спостерігатися більш на лівому березі, тому що він більш пологий. У нас буде час, щоб оповістити наші служби ДСНС, різні рятувальні служби. До Чугуєва — доба. І все буде залежати, наскільки буде масштабна ця ситуація. Вона ж буде менше, менше, менше з кожним кілометром. До Змієва вже не така буде висота води, підйом рівня води, як, наприклад, біля Чугуєва. Строки по Змієву — десь 48 годин. Водопостачання Харкова буде ускладнене. Але є альтернативні варіанти. Усе це вже наші харківські водогосподарники пропрацювали. У них є різні варіанти”, — повідомила Озерна.

Повноводнішим Сіверський Донець стане тільки під час розливу. А річки, що в нього впадають, з берегів не виходитимуть. Через якийсь час Донець повернеться у своє первинне річище.

“Я сподіваюся, що мирний час настане, територія наша збережеться, і ми почнемо продовжувати відвідувати дану територію з метою оздоровлення, релаксації, відпочинку”, — підсумовує екологиня Олена Літовченко.

Читайте також: Рибу і молюсків винесе хвиля: що очікує Печенізьке водосховище у разі підриву