У селі Тернова вшановували пам’ять бійців, загиблих у Другій світовій війні. Місцеві поклали квіти біля монумента невідомому солдатові.
Село Тернова, що на Харківщині, звільнили від нацистських загарбників 17 серпня 1943 року. Варвара Андріївна — корінна мешканка. Жінка прийшла до монумента невідомому солдату, аби вшанувати пам’ять воїнів, які віддали свої життя 77 років тому. Пенсіонерка розповідає: у Другій світовій загинув і її батько.
Варвара Андріївна, корінна мешканка села Тернова Все обижали, что без отца росла. Ничего не хватало, потому что после войны голод был. А что мать одна могла сделать? Её родня помогала нам |
|
Родина Валентини Істоміної під час війни втратила одразу 2 чоловіків.
 Валентина Істоміна, мешканка села Тернова
Каждую семью это коснулось. У кого-то дедушка погиб, у кого-то бабушка. Неважно. У меня два дяди погибло. Я их всегда поминаю, так как человек верующий. Но плохо то, что молодежи это не прививается. Это плохо. Ведь, знаете, нет прошлого, нет и будущего. |
|
У боях за село Тернова загинули 244 бійці радянської армії. На місці найзапекліших сутичок встановили монумент невідомому солдатові. Навесні поточного року його повністю реконструювали. Керував відновлювальним процесом мешканець села Віктор Тарусін.
Віктор Тарусін, мешканець села Тернова В основном вся работа выполнялась местными жителями. И памятник поддерживается в таком состоянии постоянно. Косится трава и проводится уборка. Еще недостаточно мы выполнили. Хотим клумбу разить, могилу привести в божеский вид, так как она в неудовлетворительном состоянии. Думаю, со временем мы все это сделаем. |
|
Сергій Гладкоскок, юрист Без прошлого не будет и будущего. Благодаря Виктору Ивановичу Тарусину это прошлое сохраняется. И благодаря ему молодежь, которая здесь живет, хоть их и мало, они понимают, что им тут нужно, что нужен мир. |
|
