Селище Бражники. Понад 10 років тому воно стало частиною Немишлянського району Харкова. Але про міську інфраструктуру люди тут лише мріють.
Тетяна Бойновська, місцева мешканка У нас поселок делится на 2 части. Там, где хотя-бы есть асфальт, и где вообще нет ничего, дебри. Наш мост — он уже провалился. Если он упадет — мы полностью отрезаны. К нам попасть ни с какой стороны нельзя. |
|
Тетяна каже про ось цю ділянку дороги, яку й справді важко назвати повноцінним мостом. Адже він не бачив ремонту десятки років. Під час злив місцеві бояться, що машину знесе до річки. В ожеледь теж виїжджати намагаються якомога менше.
Артем Листопад, кореспондент Мостом треба пересуватися дуже обережно. Тут немає відбійників, тож будь-який маневр може завершитися плачевно. |
|
Ярослав, водій Вы видите состояние дорог, конечно повреждается и резина, и ходовая страдает. И застряют люди здесь, и скорые проехать не могут. Мы тянем их тут. Люди, кто живут тут — выехать на работу — они просто надевают сапоги и идут пешком. |
|
Гумові чоботи потрібні не тільки місцевим робітникам, а й малечі. Для них — це наче рятувальний круг, жартують тутешні мешканці.
Наталія Кульбака, місцева мешканка В школу ходим он туда, где труба. По вот такой грязи у меня один ребенок ходил, второй ходит. В месиве – вот так вот. |
|
Місцеві жаліються, що вже звикли до нестачі асфальтових доріг. Як і до відсутності централізованого газопостачання. І поки одні пишуть петиції з проханням відремонтувати стратегічно важливий для селища міст, інші — латають важливі напрямки будівельним сміттям.
В перчаточках, кто без перчаток. І доріжку викладуєм на Кулиничі, в поліклініку, в магазин. Щоб вони нічого не пошкодили, я так ровнінько все викладую і потом засипаю. |
|
Чи плануються тут ремонтні роботи — невідомо. Ми направили запит до міськради.
