ДРГ штурмувала будівлю Нацполіції в Харкові, а керівники НП та ХОВА були під завалами (відео)

Напередодні Дня Національної поліції України кореспонденти МГ «Об’єктив” розпитали очільника Нацполіції Харківщини Володимира Тимошка про перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Володимир Тимошко, начальник ГУ Нацполіції у Харківській області

24 лютого я прокинувся о четвертій ранку, разом зі всією нашою великою державою. В місті Києві. Приблизно о 5-6 ранку мені подзвонили міністр внутрішніх справ, голова Національної поліції, спитали, чи я готовий поїхати в місто Харків. Я сказав: да, я готовий у будь-який час.

4 липня в Україні відзначають День Національної поліції. З цієї нагоди ми вирішили розпитати в начальника Нацполіції Харківщини про перші тижні повномасштабної війни в нашому регіоні та те, яку роль у цьому відігравали правоохоронці.

Володимир Тимошко очолив поліцію області саме 24 лютого. До цього він працював у столичному ДБР.

Володимир Тимошко, начальник ГУ Нацполіції у Харківській області

Зараз ми знаходимось на прямій трасі Липці – Харків. Саме з цього напрямку 24 лютого ворог здійснив намір зайти в місто Харків.

Тоді ж українські воїни почали обороняти місто на Окружній дорозі. Декілька днів ворог не міг проникнути в Харків, хоч стримувати росіян було вкрай важко.

Володимир Тимошко, начальник ГУ Нацполіції у Харківській області

У ніч з 24 на 25 тривали перші бойові зіткнення в місті. Фактично в місті, окрім ЗСУ, Національної поліції, Національної гвардії правоохоронних органів більше не залишалося на момент 25 лютого.

27 лютого в місто проникли кілька ДРГ. Одна з них, а це близько 10 російських військових на двох бронеавтомобілях тигр прорвалися в центр Харкова – до будівлі Головного управління Нацполіції.

Володимир Тимошко, начальник ГУ Нацполіції у Харківській області

Намагалися заїхати у ворота ГУ НП. На воротах знаходився наш блокпост, спецпризначенці, прийняли бій, спецпризначенці Нацполіції зайняли кругову оборону в приміщенні ГУ НУ, а також у приміщенні СБУ, яке на той час знаходилося під нашою повною охороною, після цього ДРГ вирушили в бік Оперного театру. Там також знаходилася резервна група Національної поліції. Змусили його відступити уже в бік Клочківської, де там у подальшому вони були знищені.

Інші ДРГ того дня їздили містом. Україські захисники перерізали росіянам шляхи та заблокували їх. Значна частина окупантів забарикадувалася в школі № 134 на вулиці Шевченка. Там їх і знищили.

Читайте также: 23 февраля в 11 утра ВС РФ уже выставили вдоль границы с Харьковщиной РСЗО и пушки (видео)

Володимир Тимошко називає вирішальними днями для міста 27 та 28 лютого – мовляв, саме тоді ворог зрозумів, що Харків йому не взяти. Але згодом росіяни почали обстрілювати обласний центр важкою зброєю, зокрема ракетами й авіабомбами. 1 березня ворог вцілив у будівлю обладміністрації, вбивши та поранивши багатьох людей. 2 березня з ночі до ранку в будівлі ГУ Нацполіції проводилися засідання, о 8:30 Володимир Тимошко та голова Харківської ОВА Олег Синєгубов усе ще знаходилися в кабінеті на 2-му поверсі. Пролунав вибух – перша ракета влучила в приміщення поруч – корпус університету Каразіна.

Володимир Тимошко, начальник ГУ Нацполіції у Харківській області

Нас усіх вибуховою хвилею розкидало по кабінету. Дуже на маленькі уламки було розбите скло. Нас посікло всіх.

Тимошко додає, що всі почали спускатися в підвал, адже здогадувалися, що може бути другий вибух, як це сталося напередодні з будівлею обладміністрації.

Володимир Тимошко, начальник ГУ Нацполіції у Харківській області

Як тільки ми зайшли в підвал будівлі — відбувся другий прильот ракети. Засипало всіх. Паніки зовсім не було, надавали одне одному допомогу, вибирались з-під кусків бетону. Двері вибило — нас з губернатором взагалі дверима привалило залізними, вони впали на нас і ще вилазили з-під двері металевої.

У результаті обстрілу загинули працівники поліції та інших правоохоронних органів, були й поранені, додає Тимошко. Згадуючи перші дні війни, керівник Нацполіції регіону каже.

Володимир Тимошко, начальник ГУ Нацполіції у Харківській області

Може в чомусь щось можна було зробити, однак, як кажуть: «История не терпит слогательного наклонения», ми маємо те, що маємо. Загальний результат роботи — ми з вами стоїмо у місті Харкові, ми стоїмо у вільному місті Харкові. Ми впевнені, що місто Харків таким же вільним і залишиться завжди, значить поліція спрацювала гарно.