На Харківщині жінка залишилася в окупації, щоб урятувати тварин у селі

“Як я могла їх покинути, коли їх майже всі вже покинули?” Жителька села Руські Тишки на Харківщині Олена Бубенко із ризиком для життя рятувала з-під обстрілів сотні собак та кішок.

Як це було та про що мріє жінка – у сюжеті МГ “Об’єктив”.

До війни у дворі приватного будинку Олени Бубенко жили 57 собак, 40 котів і 23 кози.

Олена Бубенко, жителька села Руські Тишки

Просто так вийшло: одного разу йду, знайшла цуценят. Вдруге, втретє. Потім люди вже зрозуміли, що я їх збираю. Почали самі мені їх приносити – підкидати. І зрештою їх виявилося 57. Я їх не просто годувала, я їх і лікувала, і щеплення робила, і стерилізувала.

У перший день повномасштабного вторгнення РФ в Україну село Руські Тишки опинилося в окупації. Хресника Олени, людину з проукраїнською позицією, забрали російські військові.

Олена Бубенко, жителька села Руські Тишки

Його забрали осетини, і ми його більше не бачили. Його ніколи більше ніхто не бачив. Я так думаю, що його вже немає в живих.

Найстрашнішим випробуванням для жінки стала загибель просто в неї на очах сусідської семирічної дівчинки від розриву російського снаряду.

Олена Бубенко, жителька села Руські Тишки

У мене на очах загинула семирічна Софійка. Це неможливо передати, це дуже важко, я щодня про це думаю, згадую.

Проте Олена свідомо вирішила не виїжджати з окупованого села, навіть коли була така можливість. Залишилась жити в жаху заради тварин – і своїх, і тих, кого покинули сусіди. Кількість підопічних Олени різко зросла із початком бойових дій.

Олена Бубенко, жителька села Руські Тишки

Коли вже почалася війна, вони стали самі приходити сюди. Дехто прийшов і залишився тут жити. Бо їхні господарі поїхали. Деякі тут залишилися, а деякі при цьому охороняють свої двори та будинки. А там нікого немає – в цих будинках. Тому я ходжу вулицями й розсипаю корми. Розношу корми, і кашу носимо, і воду носимо. Кожен індивідуальний. Кому додому, кому на вулиці просто насипаємо, кому саме у двір заносимо.

Дивіться також у сюжеті МГ “Об’єктив”: Харківські рятувальники вивозять тварин навіть із Бахмута: як їм шукають дім

Той будинок, де жили тварини Олени до війни,  згорів – у нього влучив російський снаряд, і деякі тварини загинули – згоріли заживо.

Олена Бубенко, жителька села Руські Тишки

Мені дуже важко з’являтися сюди, дуже важко. Тут, у флігелі, жили коти, там, за сараєм, були вольєри, за будинком були вольєри собачок. Будки були, за тим будинком був вольєр для кішок літній. Ось тут кипіло життя, тут жили собачки.

Годувати тварин під час окупації Олені допомагав 34-річний Олександр. Чоловік брав на себе найнебезпечніші місця. Велосипедом він возив корми для тварин на дальні вулиці села – туди, де були найбільш жорстокі обстріли.

Олена Бубенко, жителька села Руські Тишки

Поїхав годувати собачок і заскочив у льох на вулиці Кооперативній. Там у хлопця також 13 собак було. Він до нього заїхав, корм завіз – і там у нього сховався у льоху. І їх завалило у льоху. Другий хлопець вижив, а він – ні.

Зараз Олені допомагають небайдужі люди. Щоб прогодувати 97 собак, потрібні сотні кілограмів кормів. Їх доставляють волонтери.

Олена Бубенко, жителька села Руські Тишки

Я годую чотири вулиці: Молодіжна, Сорок років Перемоги, Кооперативна та Центральна. Мені в цьому допомагає моя сусідка тітка Маня. Їй 77 років. Її син допомагає мені розносити корми на більш далекі вулиці.

Ті тварини, які живуть безпосередньо в Олени, вдень знаходяться на вулиці, а на ніч їх ховають у теплому підвалі. Зооволонтери оголосили збір коштів, аби побудувати будки для цих собак. Наразі зібрали на 20 будок. Долучитися до збору можна за посиланням.