Пішли на фронт у 19 років. Історія друзів-розвідників з Харкова

Захисники Бахмута із Харкова розповіли про свій досвід бойових дій в інтерв’ю журналісту Юрію Бутусову.

Розвідники добровольчого підрозділу «Хартія» Кирило та Микола на вигляд зовсім юні. Одному – 20 років , другому – 19. До війни хлопці навчалися в Харківському університеті внутрішніх справ: Микола на другому курсі, Кирило – на третьому.

Хлопці розповідають, що ні хвилини не вагалися, чи йти їм на фронт. А про можливу війну почали серйозно думати за пів року до її початку.

«Влітку, коли почали з’являтися новини, що росія накопичила техніку, особовий склад біля кордонів, ми вже почали думати, що буде якийсь конфлікт чи ще щось. І коли новин стало ще більше, ми якось зібралися у мене в кімнаті, і Кирило задав питання: «Що будемо робити, якщо почнеться війна?» Потім хлопці по одному почали говорити «ми готові», – пригадує Микола.

Друзів було п’ятеро. На жаль, один з них вже отримав поранення під час війни.

Військомат, куди у перші дні прийшли хлопці, не сприйняв добровольців серйозно.

«Так вийшло, що у військоматі нас не дуже раді були бачити, дивилися на нас с посмішкою «мальчики, идите отсюда». А до «Хартії» вийшло потрапити, навчитися, підготуватися», – каже Кирило.

У хлопців-патріотів звичайні батьки. Мати Кирила взагалі довго не знала про службу сина. А коли дізналася, прийняла його вибір зі словами «Це чоловіче рішення».

Ммої батьки без вищої освіти, працювали на базарі. Вони спочатку не хотіли відпускати, а потім попросили берегти себе», – каже Микола. Своє рішення воювати за Україну пояснює просто: «Було бажання змінити країну на краще, не стати рабами і залишитися свободними».

Один із перших серйозних боїв за участю хлопців відбувся в Руській Лозовій. Потім вони воювали в районах Стельмахівки, Невського, Новоселівського.

«Ми ж потрапили до «Хартії» саме з моменту її зародження і проходили усі базові підготовці курси. Нас навчали фахівці з Національної гвардії, і дали дуже круту базу: курси з БПЛА, по озброєнню, багато вправ зі стрілецької підготовки. З часом все це забувається, і потрібно це постійно собі нагадувати. У нас в день на заняття по тактичній медицині виходило більше 3 годин», – розповідає Кирило.

За словами хлопців, тренування тривають постійно – як тільки вони повертаються після завдання, кілька днів відпочивають, а потім знову починають практикуватися.

Обстановку в Бахмуті, який зараз найгарячіша точка на мапі України, оцінюють як важку, але контрольовану.

«Ми давно не працювали в умовах, де в нас є реальна перевага в місцевості. Якщо казати про Руську Лозову чи Донецьку та Луганську області, в основному ми йшли знизу на гору: ми були в низині, а супротивник – на домінуючих висотах. Там було важче. А тут можна реально показати і сказати своє слово», – каже Кирило.

Читайте також: РФ мінує кордон на північний захід від Харкова, наступати не збираються – ISW