Розміновують тракторами, лають дощ і донатять на ЗСУ: доля аграріїв Харківщини

37% полів заміновані, а техніку покрали та знищили окупанти. Засіяна лише десята частина того, що запланували. Кореспонденти МГ “Об’єктив” дослідили життя й роботу аграріїв у різних районах Харківщини.

Як працюють господарники на звільнених територіях і там, де окупантів не було, – докладно в сюжеті.

Звільнене село Гракове на Чугуївщині – одне з найзамінованіших у Харківській області. ДСНСники тут у першу чергу розміновували територію біля електромереж – щоб дати людям світло. Адже без електрики жителі знаходилися майже рік.

Олег Синєгубов, начальник Харківської обласної військової адміністрації

Ось пройшов майже рік, пройшли наші підрозділи ДСНС, розмінували територію. Зараз йде процес відновлення електроенергії.  Якщо брати саме цей населений пункт, то в ньому з’явиться електроенергія (ми так прогнозуємо в залежності від вже погодних умов) десь через два тижні.

У Граковому за останній час підривалися як місцеві жителі, так і сапери. Міни всюди – не тільки у полях, а й на вулицях та дворах.

Олександр Волобуєв, начальник Головного управління ДСНС у Харківській області

Основна задача, яка поставлена керівництвом держави і  області  – це підключення населення до ліній електропередач. Ми це зробимо найближчим часом і потім будемо працювати по сільгоспугіддях, по лісах, і  там де це необхідно.

Сапери, які зараз рухаються по лініях ЛЕП, прокладають прохід шириною 10 метрів. Зрозуміло, що розмінування поля буде займати великий проміжок часу. Усі поля між Граковим і Балаклією заміновані.

Олександр Кривцун, директор агрофірми “Гракове”

Усе життя займаюсь сільським господарством. Село Гракове звільнили від рашистів восьмого вересня.  А десятого я приїхав на своє підприємство.  Побачив всю ту розруху,  все те, що скоїли рашисти. Розікрали, роздали техніку  колаборантам. Усю імпортну техніку вони спалили. Почали щось відроджувати. Потім торкнулися питання: а що ми будемо робити навесні? Як ми зайдемо в поле?

У господарстві, яким керує Олександр, 2000 га землі. Тут рятувальники вже знайшли 378 протитанкових і  протипіхотних мін. Неподалік для розмінування ЛЕП залучили розрахунок дистанційно керованої системи розмінування Bozena-5.

Позивний “Нептун”, представник Національного органу Міноборони щодо координації заходів розмінування в Харківській області

Вона управляється по радіо. У нього монітор. Камера стоїть на машині. І завдяки камері, він бачить, де повернути, куди їхати. Тобто людина знаходиться на безпечній відстані. Для того, щоб розмінувати хоча б лінії електропередач, нам потрібно таких хоча б з десяток. Щоб ми закінчили протягом місяця –  двох.

Олександр Кривцун запросив спеціалістів, і вони переобладнали звичайний старенький трактор Т-150  для робіт у замінованих полях. Вийшло щось на кшталт лайт-версії Bozena-5.

Олександр Кривцун, директор агрофірми “Гракове”

Якби це був імпортний трактор – там простіше, там є система та гідравліка дозволяє. А Т-150 – на ньому не дозволяє система ставити автопілот та ручне керування. А нам допомагали комбайн ремонтувати умільці, які займаються електронікою. І вони кажуть: “Слухайте, ми можемо вам зробити. Ми з імпортного трактора візьмемо гідроблок, поставимо сюди – й має вийти”.

Металеві напрямні та бічні пластини зняли з ворожого танка. Бічний захист – із російського БМП. Водія в кабіні нема. Замість нього – радіокерування.  Тиждень тому цей трактор без водія наїхав на протитанкову міну.

Олександр Кривцун, директор агрофірми “Гракове”

Трактор підірвався, одразу зупинився. Пошкоджено було лише один ротор, другий ми відремонтували. Інших ушкоджень не було. Тільки брус один перебив.

Частину угідь Олександр орендує у жителів Гракового. Минулого року тут стояли окупанти. Він не зміг заплатити людям за паї, а розрахуватися потрібно.

Читайте також: Після смертельного вибуху в полі на Харківщині у громаді заборонили орати

Олександр Кривцун, директор агрофірми “Гракове”

Ми зайнялись цим тільки через те, що строки сівби вже підійшли, а ми нічого не можемо зробити. Тому що ДСНС дуже зайнята. У нас в обробці 2000 гектар землі. Вона в оренді. В мене 400 осіб пайщиків села Гракове.  Мені треба було думати, що я можу зробити, щоб зайти в цьому році в поля? Щоб засіяти та щоб я розрахувався з людьми. Люди й так постраждали найбільше в Чугуївському районі від війни в Гракове. І ще я їм не плачу. Ось це мене спонукало до того, що я мав щось думати: як зайти в поле,  як розмінувати, як засіяти соняшник, кукурудзу?

А це вже – поля за кілька десятків кілометрів від Гракового. Село Леб’яже окупантам не вдалося захопити, але лінія розмежування проходила саме тут. Попри те, що фермери регулярно вивозять звідси кілограми металолому, територія все ще засипана як залишками боєприпасів, так і мінами. Під час знімання місцевий фермер Роман звертає увагу на залізяку за кілька десятків метрів.

Роман, фермер з села Леб‘яже

Воно порожнє, відірване, дивись. З ракети “дупа”. Або з бомби. Був парашут якийсь, бачиш? Такі бомби в нас кидали по селу.

У цей час з іншого боку поля все ще працюють сапери. Вранці виявили дві знахідки – протитанкові міни. Вони були поруч із місцем, де підірвався трактор Романа кілька днів тому. За сотні метрів іржавіє підбитий російський танк. Відходячи, окупанти замінували місця поблизу своїх позицій.

Роман, фермер з села Леб‘яже

Має вагу на кожне колесо – по 600 кілограмів він тисне. Міна вибухає від 150 кілограмів. Посадка, кут поля. Там зробили кацапи мінну огорожу. І саме на одну міну наїхав. Знаєте, всі герої до того моменту, коли ще не бачив такого. Ось як ми вже бачили, як воно підлітає, як наша 5-тонна ковзанка підлетіла на висоту метра три вгору. Так я уявляю, яка там сила.

Тоді ніхто не постраждав. Трактор Романа також керується дистанційно. Машина їде заднім ходом, штовхаючи перед собою 5-тонну ковзанку. Обидва фермери вже по одному разу наїжджали на своїх тракторах без водіїв на міни. Але все одно продовжують працювати. Тому що допомоги цього року від саперів можна й не дочекатися. Занадто багато в ДСНС роботи.

Окрім замінування до проблем аграріїв додаються й звичайні негаразди – наприклад, негода.

Роман, фермер з села Леб‘яже

Нас і так терміни посівів підтискають, ще й погода нам заважає. Одні дощі. Дивіться, зараз знову дощ мрячить, щойно дощ був. Як сіяти? Я не знаю. Якось сіятимемо по дощу, по бруду. Але треба якось цього року посіяти. Не ми одні – за нами люди стоять.

Євген Іванов, заступник начальника ХОВА

Наразі  близько 10% засіяно. Чому так? Погода. Усі готові, й аграрії б працювали, але надзвичайно дощова. Воно все буде зроблено, просто буде відтермінування на травень. Воно дуже сильно перейде на травень. Буде пізніше, може на 2 – 3 тижні, ніж зазвичай було.

Проте не повсюди на Харківщині ситуація настільки тяжка. В декількох громадах аграрії працюють на всю.

Підприємство “Агро-Глянь” – одне з провідних у Красноградському районі Харківщини, де окупації та бойових дій не було. Господарство існує з самого початку новітньої історії України. Тобто майже 30 років. Усі ці роки ним керує одна людина.

Іван Глянь, генеральний директор сільгосппідприємства “Агро-Глянь”

Молимо Бога, й спасибі нашим Збройним Силам України. На нашому підприємстві ми не відчули. Хоча, коли починалася війна, то до нас долітали сюди й ракети, літали літаки. Тут близько відбувалися вибухи. Таке було. Але такого, щоб прямого, – то ми цього не відчули. І дай Боже. Я думаю, що достойна й заробітна плата в людей. Люди отримують задоволення від цього.

На підприємстві виробничий процес не припинявся. Поля оброблені, вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник. Приблизно 35% виробництва – це тваринництво.  Гордість господарства – молоко вищого ґатунку.

Іван Глянь, генеральний директор сільгосппідприємства “Агро-Глянь”

Вирощуємо культури зернові, технічні культури і основні  – це кормові культури, тому що в нас сьогодні тваринництво займає дуже питому вагу у нашому господарстві. Велика рогата худоба  – це основний кістяк, це – молоко. Ми сьогодні маємо здобутки. Це понад 9 тисяч літрів на корову. Маємо передові технології по надою молока, по вирощування молодняку.

Попри те, що в господарстві не були знищені матеріальні активи, усе одно вторгнення РФ сильно вплинуло на роботу аграріїв. Постраждало як рослинництво, так і тваринництво. Дохід підприємства зменшився через інфляцію, порушення логістики та подорожчання факторів виробництва.

Євген Іванов, заступник начальника ХОВА

Ті ж добрива, й паливно-мастильні матеріали, й насіння вони здорожчали.  А  ціна реалізації нижча, ніж до війни. Таким чином, там арифметика,  вона десь, може і мінусова. Десь, може неприбуткова. Десь балансує в межах нуля. Тобто, заробити в цьому році аграріям майже неможливо.

Іван Глянь, генеральний директор сільгосппідприємства “Агро-Глянь”

Страшнішого немає, як цей рік, що пройшов, 2022-й рік. І той, що йде, 2023-й. Основна проблема  – це, щоб закінчилась війна та розбити того гада.  Це – перша проблема. Друга проблема –  щоб підняти економіку. Останні роки якось ціна сільгосппродукції стала привабливіша. А зараз – ні в які рамки. Не можна ні добрива зіставити із рослинністю, чи з якоюсь ще продукцію. Ні ціну якогось агрегату із нашою продукцією. Це просто дисбаланс. Сьогодні господарство націлене на те, що ми повністю забезпечуємо заробітною платою людей. Ми повністю розраховуємося за паї. Але якщо брати оновлення техніки, оновлення інших основних засобів, то ми зараз практично на нулі. Ми нічого не купуємо, нічого не відновлюємо. Намагаємося жити на тому, що є. І також ми дуже багато допомагаємо нашим Збройним Силам України. Я не хочу зараз казати цифри, але вони дуже значні.

За даними Департаменту агропромислового розвитку ХОВА, приблизно 60% агропідприємств зараз працюють у повному обсязі. За оцінками інституту рослинництва імені Юр’єва Національної академії аграрних наук України, до 37% посівних площ в Харківській області можуть бути заміновані.